Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 січня, 2014   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Фінансова допомога Кремля: Як поводок стає зашморгом

Росія почала активно використовувати важелі впливу на Україну, отримані в грудні минулого року. Ні суспільство, ні економіка до цього не готові, тож наслідки смикання за поводок можуть виявитися згубнішими, ніж переваги від російських грошей
Фінансова допомога Кремля: Як поводок стає зашморгом

17 грудня минулого року в Москві Віктор Янукович підписав низку угод, серед яких було отримання знижки на російський газ та кредиту від Кремля. Багато експертів тоді охрестили ці домовленості повідком на шиї української влади, за який Путін смикатиме щоразу, коли йому заманеться від Києва якихось конкретних дій. Але, мабуть, ніхто й подумати не міг, що Москва почне використовувати його вже через місяць після підписання грудневих угод. Наслідки цього настільки негативні для економіки й суспільства України, що нівелюють позитивний ефект від російських грошей, перетворюючи цей поводок для влади на зашморг для народу.

Вияви російського впливу

Увечері 23 січня Газпром виступив із заявою, в якій нагадав, що протягом двох днів Нафтогаз повинен повернути борг $2,7 млрд за блакитне паливо, спожите минулого року (у серпні та жовтні-грудні НАК відбирав газ, але не оплачував його). Це нібито рядова заява, якби не два нюанси. По-перше, раніше повідомлялося, що погашення цього боргу відкладено на кінець першого кварталу поточного року. Грудневі угоди переконали багатьох у тому, що відстрочка цього платежу справді розтягнеться на кілька місяців, але Газпром зажадав оплати до кінця січня. По-друге, послідовність подій у найгарячіші дні минулого тижня дозволяє припускати, що заява Газпрому - це лише одна ланка в довгому ланцюзі подій.

Читайте також: Подайте на вибори! Чи допоможе Януковичу російський кредит

Штурм "Беркутом" позицій Євромайдану на вул. Грушевського зранку 22 січня виявився невдалим (чи пробним?). Смерті активістів, якими він супроводжувався, не лише не деморалізували Євромайдан, як, можливо, передбачав задум ініціаторів, а консолідували його на нову хвилю боротьби. Це був переламний момент, який, мабуть, разом із візовими санкціями США проти окремих осіб, причетних до розгону Майдану, змусив Януковича відмовитися від ідеї штурму, принаймні на деякий час. Можливо, влада захотіла обернути на свою користь ці складніші обставини, тому в той же день на брифінгу перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський повідомив про плани позичити ще $2 млрд в Росії в межах грудневих угод, розмістивши відповідну кількість єврооблігацій до кінця січня.

У результаті наступного ранку прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков висловив переконання, що "в Києві знають, що робити і знайдуть найкращі розв'язки з тим, щоб нормалізувати ситуацію і щоб все повернулося в законне мирне русло". Цією заявою Кремль хотів зробити акцент на тому, що не треба відмовлятися від "найкращих розв’язків", очевидно, ним же й запропонованих. Оскільки з першого разу не дійшло - через кілька годин з’явилася зазначена заява Газпрому, яка перевела тиск Росії в економічну площину. Це повідомлення було м’яким попередженням, адже викупити другий випуск єврооблігацій Москва поки не відмовилася, про що повідомив міністр фінансів РФ Антон Сілуанов. Попередження виявилося досить, щоб 24 січня Клюєв як представник російського впливу очолив адміністрацію президента і щоб влада прийняла "гуманітарну допомогу" від РФ у вигляді бійців спецпідрозділів, які, згідно з численними повідомленнями в інтернеті, підсилили лави "правоохоронних органів" як у Києві, так і в тих східноукраїнських областях, де бої за облдержадміністрації мали найбільш жорсткі форми.

Таким чином Кремль уже почав смикати за поводок, на який посадив владу у грудні минулого року. Мало хто знає повний перелік поступок, на які через це на сьогоднішні пішла українська влада, але очевидно одне: вони щонайменше серйозні, а в гіршому випадку (якщо інформація про російських силовиків правдива) - сильно підривають національну безпеку. При цьому не убезпечують економіку України від потрясінь.

Економічний аспект

Тиждень.ua писав про те, що російських грошей може не вистачити до виборів-2015 і всі минулорічні проблеми народного господарства незабаром повернуться. Але ніхто не очікував, що це відбудеться настільки швидко. Не пройшло й місяця після отримання перших 3 млрд. дол. російського кредиту, як Мярковський заявляє про необхідність отримати ще 2 млрд. дол. до кінця січня. Куди подівся перший транш? Мало того, перший заступних міністра фінансів говорить про те, що третій випуск євробондів для Росії може відбутися до кінця першого кварталу. Тобто до кінця березня Україна планує отримати в сукупності майже половину з домовленого обсягу кредиту. Із такими темпами "освоєння" коштів влада залишиться без грошей задовго до виборів-2015.

Очікування Анатолія Мярковського свідчать про те, що ситуація з державними фінансами досить важка. Це підтверджують ринкові показники. Хоча січень - сезонно спокійний місяць у зовнішній торгівлі України (сальдо рахунку поточних операцій було позитивним у січні 2009-2012 рр. у діапазоні 250-700 млн. дол., а у 2013-му був незначний дефіцит - $48 млн - це все на фоні 1-2 млрд. дол. щомісячного дефіциту в інші місяці року), але на міжбанківському валютному ринку зовсім не спокійно. Середньоденні обсяги торгів валютою протягом місяця зростають кожного тижня і 28 січня встановили історичний рекорд $4,7 млрд(усіх видів валюти на $5,1 млрд.  . в еквіваленті). Курс гривні з початку місяця виріс на 4,9% і в максимумі становив 8,65 грн. за долар. На чорному ринку в окремих регіонах у пікові моменти за "зелений" вже давали понад 9 грн. НБУ нарешті почав виходити з інтервенціями, хоча наразі він спалює золотовалютні резерви високим темпом, а ефект від цього незначний: ажіотаж поки не спадає, хоча ціна долара на міжбанку нібито дещо знизилася.

Купівля Нафтогазом валюти не могла самостійно збільшити обсяг торгів на міжбанківському ринку утричі. Не причетне до цього і погашення боргу перед МВФ на понад $1 млрд (в основному із бюджету). Адже, отримавши російські $3 млрд 23 грудня 2013-го, уряд, мабуть, акумулював необхідну кількість грошей для погашення зовнішнього боргу в січні. Поява значного попиту на валюту з боку населення також малоймовірна. Протягом протестного грудня населення купило майже на мільярд більше валюти, ніж продало. Цей показник цілком адекватний для вересня-грудня протягом останніх кількох років, тож зміни тенденції в січні чекати не доводиться.

Значить, динаміка показників міжбанку пояснюється іншим фактором. Цілком можливо, що ним є олігархи і "прості" мільйонери. Річ у тому, що й сила, і слабкість теперішньої влади полягає в тому, що вона об’єднала майже всіх людей, які мають великі статки та, відповідно, мільйонні рахунки в банках. Розвиток подій на Євромайдані був досить неочікуваним та міг призвести до хвилі паніки серед них. Наприклад, за даними агентств нерухомості, квартири в центрі Києва подешевшали удвічі. Можна припускати, що багатьом із небідних українців за останній місяць спало на думку вивести певну кількість мільйонів закордон - від гріха подалі. Але оскільки здійснити переказ через банківську систему виявилося неможливо (західні банки почали працювати з українськими клієнтами більш жорстко), то єдиний варіант - купити долари чи євро в готівці й вивезти їх у кейсі закордон. Банківська статистика підтверджує цю версію: попри високі обсяги торгів на міжбанківському ринку залишок коштів на кореспондентських рахунках банків падає дуже повільно. Банки на замовлення VIP-клієнтів заздалегідь формують запаси гривні (не надаючи кредити, не купуючи облігації чи депозитні сертифікати тощо), щоб купити валюту й задовольнити заявки.

Таким чином смикання Росією за поводок має не лише безпосередній негативний вплив на економіку України. Воно так чи так мобілізовує протестний потенціал народу, зрештою спричиняючи паніку серед багатших, які підсилюють цей вплив своїми діями. У такій ситуації втримати економіку від обвалів можна лише шляхом швидких і радикальних реформ, які наразі не вигідні нікому, окрім народу, або завдяки додатковим запозиченням з інших джерел. Але позичати на ринкових умовах не так просто, адже дохідності українських єврооблігацій занадто високі (8,5-10%). Та й глобальні інвестори ставляться до них насторожено - це відображає пониження 28 січня агентством S&P довгострокового та короткострокового рейтингів України з "В-" до "ССС+" разом із зміною прогнозу із "стабільного" на "негативний". У результаті економіка України після грудневих домовленостей неочікувано опинилася ближче до обвалу, ніж до них. Якщо Москва смикатиме за поводок занадто часто, то він перетвориться на зашморг. У кінцевому підсумку постраждає народ. Але чи відповість за це хоч хто-небудь із тих, які зараз шукають "компромісу"?


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено