Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 листопада, 2013   ▪   Христина Грищук   ▪   Версія для друку

У Польщі знімають фільм про Голодомор

Полька Маріка Крайнєвська, режисерка короткометражного фільму «Голод», перейнялася ідеєю навчити відомих польських акторів говорити українською у своєму фільмі. Але вирішила – це ж польська продукція, зйомки відбуваються на території Польщі, і, власне, саме польською потрібно розповісти про цю трагедію українців.
У Польщі знімають фільм про Голодомор

Фільм таки заплановано озвучити українською. Окрім того, будуть й англійські субтитри, бо тоді якнайбільше людей зможуть повністю перейнялися історією, яку оповідає пані Крайнєвська, і, до того ж, режисерка дуже хоче повести «Голод» на Берлінале і в Канни.

Рівно два роки тому, Маріка Крайнєвська в ефірі відомого польського радіо ТОКfm ділилася планами, як вона хоче екранізувати власне оповідання «Мати вар’ятка» з авторської книги «П’ять» і зробити з нього фільм «33» (який згодом перейменували на «Голод»). Оповідь починається від 3 березня 1933 року і в ній йдеться про тридцять три години з життя головної героїні Віри, яка бачить повільну голодну смерть своїх дітей. Цю історію розповів Марійці Крайнєвській її дідусь-українець, який знав ту жінку в реальному житті. Майже всі 30 хвилин фільму героїня перебуває в одній кімнаті із дітьми, дивиться як вони вмирають, і нічим не може їм допомогти… Цей фільм, як і задумувався, вийшов великим психологічним дослідженням особистості.

Від самого початку до зйомок без гонорарів у стрічці погодилися зіграти ролі відомі польські актори Евеліна Дубчак, Пьотр Ґловацкі, Матеуш Дамєнцкі та інші талановиті особистості, усього близько 20-ти осіб. Фільм малобюджетний, але ідеєю зняти його перейнялося багато людей, ціла група молодих кінематографістів переважно із Варшави та Торуні, місті, в якому живуть батьки режисерки.

Урешті, на початку лютого 2012 року знімальна група дочекалася снігу і почалися зйомки саме фінальної, найбільш драматичної частини фільму з робочою назвою «33» у парку «Мочидло» та лісочку «Коло», у варшавському районі «Воля». Далі зйомки проходили у кількох інших місцях: у  Торунському етнографічному музеї та Музеї Мазовецького села (подібний до Шевченківського гаю у Львові). Так авторам вдалося знайти куточок України. Маріка Крайнєвська намагалася передбачити всі деталі, наприклад, навіть, щоби дерева, які попадають у кадр, були такими, як у 30-ті роки ХХ століття, і задавалася питанням, чи підстригали їх тоді? На ставнях вікон були вирізані сердечка, режисерка із ностальгією згадує, що її бабуся мала подібні у себе в українському селі.  Важливо було передати не тільки емоції страждань головних героїв, але й наситити картину кольорами сепії, які були характерні для того страшного часу.

Згідно з історією, головній героїні фільму 33 роки. Прикметно, що в реальному житті багато акторів, які грають головних героїв у фільмі «Голод» («33»), відзначали недавно 33-й день народження, або будуть святкувати цього року. Найменша героїня 9-річна Майя Крайнєвська (дочка Маріки Крайнєвської) виконала у фільмі роль української дівчинки, що помирає. Головну роль Віри втілила Евеліна Дубчик – відома польська акторка театру, кіно та серіалів. «Незважаючи на жорстокий холод, який іноді відчували, і піт, який обливав наші тіла в червні, коли ми вдавали сувору зиму, ми знали, що робимо фільм про важливе. Усі молоді творці розуміли, що через передачу і фільмування емоцій цієї родини, віддаємо шану тим, кого спіткала подібна доля. Дякуючи Марійці, змогли поринути в той час і почати цінувати те, що маємо тепер» – каже Евеліна.

Чоловіка Віри і батька їхніх двох дітей досить емоційно виконав польський актор театру та кіно Матеуш Дамєнцкі. У фільмі через його героя трагічно закінчується вся історія. Під час першого дня зйомок фільму Матеуш Дамєнцкі сказав, що «тема досить знана у Польщі, але потребує нової обробки». Пьотр Ґловацкі, який зіграв у фільмах номінованих до премії Оскар «У темноті» та «80 мільйонів», у фільмі «Голод» виконує провокативну роль вбивці.

У фільмі «Голод» мало діалогів, тут все побудовано на поетиці, силі поглядів, рухів. «Я прагнула показати частинку історії однієї особистості, але цілком усвідомлюю те, що існували мільйони таких людей, – розповідає Тиждень.ua режисерка. – Однак я не хотіла зосереджуватися на історичних процесах, лише на долі конкретної жінки, яка зіткнулася з тією трагедією. Це певний фрагмент життя, коли злий рок штовхає її у часи голоду і безпорадності. Ця історія не потребує слів – вистачить емоцій, які показує моя героїня. Я спиралася на розповідь мого дідуся, але відтворила те, що могло тоді відбуватися, так би мовити, через власне дзеркало. Субтильно, поступово показую відмову, страх, покору і рішення, до якого героїня доходить. Пам'ять про минуле є надзвичайно важливою для нас, тих, хто живе тут і тепер. І шана до неї. Це минуле формує нас. Хочу теж показати, наскільки крихким є наше життя, і яку має вартість, те, про що часто забуваємо у сучасному світі».

Про стрічку вже багато написано у польській пресі. У Польщі дедалі більше цікавляться подіями, які відбувалися в Україні 1932 – 33 років. Саме ця країна одна з перших  визнала правду про страшні події, які ще недостатньо відомі світові. У Польщі відкрито кілька пам'ятних знаків жертвам Голодомору. Також щороку поляки приєднуються до відзначення акції «Запали свічку».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено