Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
17 жовтня, 2013   ▪   Анастасія Сідельник   ▪   Версія для друку

Музей Івана Гончара: актуалізація етнографії

Музей Івана Гончара нещодавно відзначив свій 20-річний ювілей. Гончарівці вважають річницю не стільки святом як нагодою заявити про роль традицій у культурі.
Музей Івана Гончара: актуалізація етнографії

Найгучнішою частиною програми став проект «Скарби рідної землі», завдяки якому було створено низку плакатів для зовнішньої реклами, а також відео для телебачення й мережі. Марія Бурмака, сестри Тельнюк, Олег Скрипка, учасники гуртів «ДахаБраха» й «Kozak System» вбрали автентичні костюми регіонів, де вони народилися, і спробували себе у традиційному гончарстві, ткацтві й ковальстві. Крім того, на честь ювілею вийде друком альбом-каталог «Традиційна культура українців у 100 експонатах Музею Івана Гончара» і набір листівок «Народномистецькі перлини», а до кінця року відкриється оновлена експозиція.

Хоч сам музей і молодий, він має давню історію. Після війни скульптор і художник Іван Гончар почав, мандруючи Україною, збирати народне мистецтво. На основі колекції він заснував домашній музей, що прославився й в Україні, й за кордоном. Між 1960-ми й 90-ми цей осередок впливав на мистецькі й політичні погляди української еліти. Певна річ, спецслужби пильнували, й репресії не забарилися. Втім, Гончар витримав боротьбу за право любити своє коріння, й лічені місяці не дочекався відкриття музею у статусі державного – цей день настав у вересні 1993. Від 2009 він існує як Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара».

Сьогодні хата етнографа-дисидента перетворилася на один з найсучасніших музеїв країни, середовищем знань про українську культуру – та її відродження. Тут зібрано виняткову колекцію предметів, які у XVI – XX століттях прикрашали побут українців: рушники, ікони, кераміка, музичні інструменти, народний живопис. Як митець і дослідник Іван Гончар ніколи не зупинявся: до самої смерті працював над 18-томним історико-етнографічним альбомом «Україна і Українці», створював пам’ятники українським діячам для невеличких міст і сіл, замальовував регіональні типажі та архітектурні пам’ятки, зібрав близько 3 тис. українознавчих видань. Тримаючи цю динамічну лінію, музей за час незалежного існування подвоїв кількість експонатів – без державних коштів. Утім, для нього пріоритетом є не консервація цінностей, а актуалізація ідеї. Тому Центр працює як інтерактивний простір, розвиваючи освітні, наукові, мистецькі, навчальні та просвітницькі напрямки. Взявши за мету організаційні зміни й лідерство у своїй сфері, він має всі шанси стати інноваційним громадським форумом європейського рівня. Досягнення останнього п’ятиріччя – гран-прі Міжнародного форуму видавців за музейні видання, найкращий музейний сайт України й піонерство серед українських музеїв на Google Art – свідчать про твердість його наміру.

У 1962 році Іван Гончар писав у свій щоденник: «Скрізь по місту кують брехні проти мого народу, плюють йому в душу, об’їдають його, зневажають його, лицемірять і обпльовують його. А в моїй хаті своя свята правда, палке серце народу, його теплий дух, що огріває наші змучені душі». Нині музей Івана Гончара дає можливість повернутися у дім, який ми втратили. Гармонія панує тут і завдяки мистецтву, й завдяки людям. «На народних картинах 30-х років, створених у катастрофічний для українців час, ви не побачите страждань. Це і є справжня сила духу, що править нам за приклад, – розповідає син фундатора, генеральний директор музею Петро Гончар. – Хочеш любові – люби, хочеш щирості – будь щирим, хочеш щедрості – будь щедрим».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено