Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 жовтня, 2013   ▪   Лесь Белей   ▪   Франкфурт–Київ   ▪   Версія для друку

Ґутенберґ 2.0

13 жовтня завершилася 65-та Франкфуртська книжкова виставка. Цьогорічна статистика показала кількісне зростання порівняно з 2012-м: із традиційних 100 країн-учасниць приїхали 7,3 тис. видавців (на 300 більше, ніж торік), організовано 3,6 тис. івентів (у 2012-му – 3,2 тис.). Грандіозне видавниче дійство споглядали 275 тис. відвідувачів.
Матеріал друкованого видання
№ 42 (310)
від 17 жовтня, 2013
Ґутенберґ 2.0

Ознайомившись із цифрами, можна дійти висновку, що світовий видавничий ринок розвивається звич­­ним темпом. Однак після огляду величезних павільйонів виставки з’являються зовсім інші думки. Книжкова індустрія таки зазнає цифрової трансформації, якою ще донедавна лякали футурологи. 

Над найважливішими європейськими книжковими виставками (Франкфурт і Лондон) дух трансформації витав ще кілька років тому. Уже тоді з’являлися цифрові стартапи, які плавно, але впевнено вливалися в павільйони, заставлені звичайними книжками. З кожним роком їх ставало дедалі більше, однак до 2012-го вони не витісняли з виставки традиційних видавців. За останній рік еволюція читалок, смартфонів та ринку електронних послуг дійшла до критичної межі, після якої почалися незворотні зміни.  

На Лондонській книжковій виставці, що відбулася навесні, відчувалася паніка серед традиційних видавців. Продаж паперових книжок став різко маліти, в англомовних країнах ринок електронних сягнув середньої позначки 20% загального ринку. Кити видавничого бізнесу почали сипати мільйонами на цифрові видавничі програми. З’явилося море стартапів. Ринок лихоманило. Відтоді минуло півроку. За цей час цифрова буря трохи вщухла, однак наслідки трансформації можна було побачити у Франкфурті неозброєним оком.

По-перше, відбулося суттєве укрупнення ринку. Дрібних видавців поскуповували більші, й тепер павільйони переважно займали видавничі групи. Колос видавничого ринку Penguin Random House об’єднав у своїй структурі 250 видавництв і випускає 40% комерційної англомовної літератури. З’явилося чимало стендів літературних агенцій, що витіснили стенди середніх незалежних видавців. Президент Франкфуртської книжкової виставки Юрґен Боос називає цей процес олігополією і вважає його небезпечним.

По-друге, на виставці було дуже мало порівняно з минулими роками книжок у жанрі нон-фікшн чи навіть фікшн (основні жанри електронного ринку). Така література перекочувала від незалежних видавців на загальні національні стенди, які приїхали на виставку коштом державних бюджетів. Видавці представляли, як правило, дитячі ілюстровані книжки, куховарські та господарські порадники, ілюстровані тематичні енциклопедії, які не дуже зручно читати на читалках.  

По-третє, на виставці з’явився спектр послуг видавничого постпродакшну: фірми, що пропонують піар-послуги та рекламні кампанії для друкованих книжок, а також мережі дистрибуції по бібліотеках, оптових та роздрібних точках у всьому світі, які допомагають забувати тиражі. 

По-четверте, буря цифрових стартапів, яка вирувала в Лондоні, стихла: кількість почала переходити у якість. Невдалі проекти відпали, успішні розбудовують клієнтську базу та сферу послуг. З’явилася ціла низка успішних платформ для електронного самовидання. Вони пропонують прості програми для конвертування написаного тексту в найпопулярніші формати електрон­них книжок із використанням зображень чи навіть відео, їх дистрибуцію в найпопулярніших магазинах. Такі послуги пропонують як видавцям, так і самвидавним авторам. Останні при цьому уникнуть незручних контрактів, непрозорих гонорарів (а також втрачають якісні редагування та дизайн), характерних для традиційних видавців. Деякі самвидавні автори досягли не­абиякого успіху (100 тис. проданих примірників), на цьогорічній виставці вони мали 50 презентацій.

Усі ці процеси відбуваються надзвичайно динамічно. Франкфуртська виставка-2013 має зовсім інший вигляд, аніж п’ять років тому. Єдине, що не змінюється, – це національний стенд України. Його оминають світові тенденції, і він показує кам’яну стабільність.

Цього року стенд був не такий кітчевий, як 2012-го, – обійшлося без вишиванок, пластмасової калини та фотографій ланів із соняшниками. Тлом слугував чорний глянець – трохи траурно, зате реалістично (на фото). Найдивнішим був добір учасників, які є абсолютно різними за ступенем розкрученості, репрезентативності та професіоналізму. На стенді містилися вивіски агенції Ядвіґи Кирилової, видавництв «Фоліо», «Мистецтво» та «Майстер-Клас». Асортимент книжок, що представляли Україну (багато російськомовних), залишає безліч запитань. Ніякого каталогу Держкомтелерадіо – орган, відповідальний за організацію стенда, – випустити не спромігся.

Такий самий убогий стенд мали тільки Республіка Косово та Білорусь. Щоправда, у останньої був і альтернативний стенд «Books from Belarus», зроблений зі смаком: без тракторів і бульби. Це ініціатива кількох тамтешніх видавців, які згуртувалися, заручилися підтримкою Шведського інституту і достойно представили своїх авторів на найважливішій книжковій події Європи.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.