Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 серпня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Рідкісний птах

Виставка, представлена в Музеї українського народного декоративного мистецтва у межах Міжнародного фестивалю емалі, – ретроспектива трьох попередніх десятиліть у світі міді, глазурі й високих температур.
Матеріал друкованого видання
№ 34 (302)
від 22 серпня, 2013
Рідкісний птах

Експозиція об’єднує роботи сучасних класиків В’ячеслава Данилова, Віталія Хоменка, Олександра Бородая («Творча майстерня Бородая» виступила співорганізатором імпрези), а також середнього і наймолодшого поколінь. Щоб «примирити» традицію та експеримент, виставку свідомо оформили в демократичному ключі: твори метрів сусідять зі студентськими, а поруч з іменами художників не вказано жодних регалій – тільки рік створення роботи.

Серед 50 представлених майстрів більшість – українці. Утім, є тут і росіяни, і грузини, і поляки, й іспанці. Строката експозиція демонструє всю палітру можливостей цього виду мистецтва – від розкішних ювелірних виробів до коміксів. Центром експозиції сучасної української емалі стала ексцентрична робота групи художників «Схаменіться, добрі люди!» – сатиричний каталог українських реалій, стилізований під комікс. На цьому епатаж закінчується, загальна тональність виставки радше лагідна: здебільшого художники зображають квіти, пейзажі, котиків та янголів – роботи, що за формою і змістом наближені до ілюстрації. Осібно стоять портрети та ікони київської майстрині Тетяни Колечко, яким властива саме мистецька витонченість. Велика традиція відображена у «пікассовських» пластинах Бориса Бородіна з Єкатеринбурга та космічних мотивах чуваського художника Праскі Вітті. Заворожують і традиційні сакральні емалі Георгія Арканії з Грузії. Діалог художніх матеріалів розпочинає Ольга Орешко, вставляючи глазурований метал у ткане паспарту. Авангардну енергію випромінює чітка геометрія Івана Юркова, а твори Ірини Пастернак продовжують традицію наївного мистецтва. Емальовані коштовності під стать західним шедеврам представили ювеліри Мартін Коваль, який створює оклади для ікон і декорує зброю, та донеччанин Сергій Аленгоз, який робить вишукані прикраси. Ці імена становлять мистецьке ядро експозиції, оточене радше декоративною мішурою.

Фестиваль відбувається уже вдруге – за словами організаторів, цей крок до останнього лишався ризикованим, адже певності в його успіху поміж публіки не було. Емальєри – нечисленні маргінали в сучасному мистецькому світі, «некомерційні» й «незрозумілі». Майстри кажуть, що техніка емалювання на пострадянських теренах і досі не виборсалася з тенет суто ужиткового сприйняття. Сучасні галереї переважно відмовляються виставляти художні емалі, тож Музей українського народного декоративного мистецтва єдиний в Україні, що планомірно збирає їх у колекцію (після виставки кілька експонатів залишаться в його стінах).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
  • Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.
    22 січня, Станіслав Васін
  • Під час інавгурації 45-го американського президента складно було знайти моменти, які б хоча б злегка не контрастували із його попередниками.
    21 січня, Ольга Ворожбит
  • Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше
    21 січня, Тетяна Філевська
  • Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».
    21 січня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено