Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 серпня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Класик чеського кіно Їржі Менцель: «Мої фільми забороняли саме тому, що вони були правдивими, адже більшовики ненавидять правду»

Їржі Менцелю 75 років, але іронія, через яку його шанують і називають «Богумілом Грабалом кінематографа», досі становить його сутність. Він не любить гучних заяв, критиків та інтерв’ю, проте ніколи не образить співрозмовника прямим звинуваченням, адже воліє жартувати, а не нападати.
Класик чеського кіно Їржі Менцель: «Мої фільми забороняли саме тому, що вони були правдивими, адже більшовики ненавидять правду»

За його спиною заборонені фільми та заборона знімати взагалі, «Оскар» Американської кіноакадемії за фільм «Потяги під пильним наглядом» і «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю за заборонений у 60-х роках фільм «Жайворонки на нитці», зо три десятки повно- та короткометражних фільмів і 70 ролей у кіно та вистави в театрі. Відданий чеський патріот, Менцель вбачає в гуморі силу, яка переважає насильство і тримає чехів при здоровому глузді. Не гребує він і сарказмом, проте незлим і зовсім не схожим на старече нарікання. Іржі Менцель далі продовжує знімати кіно, і на 26 вересня призначено прем’єру його нової великої комедії життя – «Donsajni». Тиждень.ua розмовляв з чеським режисером про наболіле – про політику та про те, як режисерові поводитися в умовах диктатури.

Тиждень.ua: Чи згодні ви з висловом, що коли радянська влада забрала у чехів свободу і демократію, у них залишився лише гумор…

– Ні, гумор –це трошки старша пані: ще наші перші письменники дуже гарно писали комедії…

Тиждень.ua: Однак саме гумор був своєрідним чеським супротивом на початку російської окупації, а потім і в радянській системі?

– Скажімо так: люди просто собі полегшили в такий спосіб життя. У нас такий характер, що на всі складні життєві моменти ми відповідаємо гумором. Коли була війна і Протекторат – ми жартували над німцями, потім були комуністи – і ми знущалися над ними. Комуністична тупість має чудове джерело для боротьби з нею. Але не тільки це. Я маю один показовий приклад: коли на Чорнобильській АЕС стався вибух, я був у Західній Німеччині, і там з цього приводу почалася справжня істерика і паніка: люди боялися їсти, боялися дихати. А коли я повернувся до Чехії, то почув лише анекдоти про Чорнобиль. І нічого кращого не можна було придумати в тій ситуації: нічого змінити вже неможливо, а мучитися і страждати немає сенсу, тому залишається жартувати. Наприклад, казали, що найсучасніша ракета – це ворота до Чорнобиля.

Тиждень.ua: А гумор у ваших фільмах це данина цій чеській природі, чи ви самий такий?

– Ми всі такі. Якщо ви візьмете фільми Мілоша Формана чи інших режисерів, ви побачите їхню жартівливу схожість, і це не зроблено штучно, це інтуїтивно. Ви не можете спочатку придумати жарт, а потім його сказати, він уже сидить у вас або ні. Ви не можете стерильно ставитися до чогось.

Тиждень.ua: Ваші картини можна назвати політичними?

– Без сумніву, мої фільми відображають певні політичні питання, але політичними у повному сенсі слова їх назвати не можна. Політичне кіно — це нудьга. Фільм, який говорить про те, про що ми й так знаємо, пісний. Пізнання ґрунтується на парадоксі – на іронії. І гадаю, це нескладно зрозуміти.

Тиждень.ua: Так чи так, але вас називають одним з найбільш політичних режисерів.

– Вони мене ображають! Моєю метою ніколи не була політика. Я завжди показував, у який момент відбувається ситуація, але передусім прагнув показати правду. І мої фільми забороняли саме тому, що вони були правдивими, адже більшовики ненавидять правду. Ми просто жартували, чого більшовики не люблять ще більше.

Тиждень.ua: Гаразд, тоді яким має бути режисер, якщо він живе в державі з диктатурою?

– Це дуже просто: він не мусить ігнорувати таку ситуацію, але й не провокути, бо це не має сенсу. Він має робити фільм як відображення своїх думок і відчуттів, але без прямих нападок. І це буде набагато сильніше. І до глядача це дійде. Є такий чудовий фільм Формана «Любов однієї блондинки». Він про місто, на заводі якого працюють одні жінки, не маючи жодної перспективи знайти собі чоловіків. Тоді придумують таку ідею: до міста потрібно привезти казарму, і це вирішить проблему. Проте тупість режиму в тому, що казарму формують не з молодих хлопців, а з тих чоловіків, які залишилися. На цьому ґрунті виникає купа комічних ситуацій, і саме вони є гіркою і дошкульною критикою режиму, який ставиться до людей як до штучних фігурок. Цей фільм показує і вбогість режиму, і дріб’язковість людини в ньому. Це мені крає серце. Люди з таких ситуацій сміються, але після сміху стає дуже сумно. І такий спосіб набагато результативніший, аніж просто в лоб говорити, що режим – поганий. Тобто ви можете сказати, що жити під режимом неможливо, але таким чином ви нічого не скажете суттєвого.

Тиждень.ua:Чи можна в такому разі розцінювати кіно і режисуру як певну зброю?

– Ні. Фільм робиться у згоді зі своїм серцем, але без наміру на когось напасти. Якщо ціль прозора і видима – це як плакат, який не має змісту.

Тиждень.ua: В Україні фінансуванням кіно займається Державне агенство з питань кіно. Та якщо фільм буде контроверсійним, якщо він буде розходитися з політикою влади, грошей на нього не дадуть. Як ви переконували начальників студії «Баррандов» виділити вам фінансування?

– Як я вже сказав, своєю іронією я не нападав, а радше оборонявся. Трохи іншим був мій фільм «Жайворонки на нитці», але, по-перше, ми робили його тоді, коли була відносна свобода, а по-друге, це стосувалося того режиму, який був за 10 –15 років перед цим. Я закладав такий собі навчальний сенс, щоб нові комуністи не робили таких помилок, які робили комуністи старі.

Тиждень.ua: А є хтось із сучасних чеських режисерів, які наслідували б ваші духовні принципи?

– Якби повною мірою – я їх уже нагородив би. Та є, наприклад, Гонза Зверак, Давід Ольжичек, Аліце Нелліс – я бачив її дуже гарний фільм «Знову народжений». І цей фільм добре ілюструє сучасну ситуацію: на прем’єрі зал на 1 200 місць був ущент забитий, і глядачі після закінченню аплодували стоячи, а наступного дня я прочитав про фільм розгромні рецензії. Бо у критиків є такий підхід: якщо люди якийсь фільм сприймають добре, це є не дуже добре для критики. Яке найважливіше завдання критики? Треба дуже точно сказати, що автор статті куди розумніший за того дурня-режисера, який зробив фільм. Це ж правда?


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено