Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 липня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Подвійна жертва

18 липня в український прокат виходить французька драма Брюно Дюмона «Камілла Клодель. 1915», учасниця останнього Берлінського кінофестивалю.
Матеріал друкованого видання
№ 27 (295)
від 4 липня, 2013
Подвійна жертва

Цифра в кінці назви – це рік, коли до геніального скульптора, «музи Оґюста Родена» Камілли Клодель, запротореної сім’єю у психіатричну клініку, приїздить її брат. Його візит є етапним моментом для мисткині, адже тоді, вперше за два роки з моменту примусової госпіталізації, у неї з’явилася надія повернутися до життя і свого мистецтва. На жаль, вона була тимчасовою, адже останні 30 років життя Клодель провела у стінах психлікарні…

Фільм Брюно Дюмона про біль, страждання і несправедливість долі художника, що випадає зі сталої форми нормальності. Щоб передати ці думки, режисер зробив три важливих кроки: вибрав статичність і середній план як головний формальний підхід, почав зйомки у справжній психлікарні з пацієнтами й запросив на головну роль актрису Жюльєтт Бінош. Саме вона й виконує основну роботу – притягує погляди, концентрує їх на собі, а далі, переживаючи в кадрі муки героїні, залазить глядачеві в душу. Для чого? Щоб він пережив увесь жах місця та відчуття в ньому людини, яка колись жила вільною творчістю, а тепер закрита в цілковитій бездіяльності. Бінош плаче, сміється, впадає в істерику, молиться, мовчить – її розриває на шмаття. Та офірна акторська робота тут видається такими собі танталовими муками, бо мета, до якої тягнеться акторка, є недосяжною. І саме в цьому полягає помилка режисера. Він накрутив Бінош, примусив її жити болем на екрані, але забув при цьому хоча б якось оточити її формою, сприятливою для такого складного процесу, як споглядання за стражданням жертви. Реалізм і навіть натуралізм тут дали осічку: курок натискали з усієї сили, до крові в пальцях, та пострілу не пролунало.

Екранізуючи кілька днів із життя Камілли Клодель, Дюмон, як і належить режисерові, скористався своєю фантазією, бо, справді, ніхто точно не знає, що було за високими нездоланними стінами притулку Мондеверг. Він і брата зобразив католицьким лицеміром, чим проявив свій звичний антиклерикалізм, зовсім недоречний у стрічці про мисткиню, яка єдиним своїм спасінням мала простір церкви. Проте Берлінале вітає богоборців, тож показ фільму в головному конкурсі був цілком зрозумілий. Утім, формальна підтримка фестивалю не допомогла Дюмону – глядачі йшли з показу не так обурені версією режисера, як збиті з пантелику: навіщо було чудову акторку Бінош, здатну досягати найглибших духовних глибин лише мімікою, примушувати відверто перегравати. Та це не її провина. Вона трансформувалася в Клодель максимально, більше важко собі уявити, але мистецтво акторки режисер не зміг перевести в магію, хоча саме цим характеризується велике кіно.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
  • Які шанси має Петро Порошенко досидіти в кріслі президента України до кінця терміну й чи зможе повернутися туди вдруге
    28 травня, Роман Малко
  • Святошинський районний суд відмовився прийняти самовідвід присяжних у справі колишніх «беркутівців» Сергія Зінченка та Павла Аброськіна і прийнявся за розгляд по суті.
    28 травня, Станіслав Козлюк
  • Що таке команда Петра Порошенка і які в ній центри впливу
    27 травня, Богдан Буткевич
  • Бойові дії, які розпочалися в 2014 році породили феномен військових добровольців та волонтерів. Втім, рівно 100 років перед тим українці вже проявили себе в подібній ситуації
    27 травня, Святослав Липовецький
  • Відомий бельгійський саксофоніст і композитор Ален Крепен розказав Тижню про сучасний стан і можливості духових оркестрів, способи подолання невідомості української сучасної класичної музики та її авторів у світі та саксофон, повноту звукових можливостей якого ще розкрито не в повні.
    27 травня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено