Культура

В одній пастці з Піднебесною

Нова виставка в PinchukArtCentre «Китай Китай» містить кілька сильних робіт, створених молодими художниками з Піднебесної спеціально для цього простору.
Матеріал друкованого видання
№ 21 (289)
від 30 травня, 2013

Тепер київський арт-центр, відкинувши ненамацальні абстракції на кшталт сексуальності чи трансцендентності, під які можна «концептуалізувати» навіть набиті ватою колготи, обрав цілком реальну, гостру й тому безпрограшну тему. Впродовж десятиліття між 1960-ми і 1970-ми комуністична партія Китаю силоміць політизувала всі сфери суспільного життя, насаджуючи свою ідеологію й фізично знищуючи опозиційну інтелігенцію. Кампанія, під час якої загинув щонайменше мільйон громадян, була названа в КНР «культурною революцією». Так само під лопаті комуністичного гвинта потрапляли в себе на батьківщині українці. Про паралелі між Україною та Китаєм, про вплив культурних травм минулого на теперішнє і сповнений сумнівів вибір майбутнього розповідають роботи 11 китайських художників різних поколінь.

Виставка починається ще надворі – розбитою скульптурою офіцера, яка найперше асоціюється з поваленням диктатури (на фото). Втім, за словами автора Чжао Чжао, це автопортрет безсилого перед владою художника. Тема руйнування ідей і смислів об’єднує роботу з «Викорчованими» і «Казкою» опозиційного митця Ай Вейвея. 32 дерев’яних корені з різних провінцій Китаю уособлюють населення, позбавлене історико-культурної традиції, а фотопортрети, якими оточена інсталяція, оповідають історію про ілюзії теперішнього часу. Художник привіз тисячу співгромадян до «казкового» замку в Німеччині, поживши в якому два тижні, люди зрозуміли, що європейська казка їм чужа, а отже, іще одна мрія загинула. Усі роботи Ай Вейвея буквально «кричать» про трагедію знищення ідентичності. Деякі художники шукають вирішення цієї проблеми. Приміром, Ян Фудун вирушив на пошуки культурної традиції, знявши сучасну відеоверсію історії про сімох даоських мудреців, які не бажали терпіти свавілля правителів: втікши до бамбукового лісу, вони буцімто здобули свободу слова, але враз зрозуміли, що там вона вже не потрібна. Переосмислити відносини влади і традиційної релігії пропонує Чжань Хуань, чий цикл портретів комуністичних діячів виконано попелом храмових пахощів. Кожна робота, представлена на виставці «Китай Китай», оповідає по-справжньому людяну історію творчого акту. Український глядач зрозуміє цю експозицію: історична пастка, у яку свого часу потрапили обидва народи, сьогодні робить можливим справжній мистецький діалог.