Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 травня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Об’явлення Никифора. Репатріація художників з українським бекграундом

Спершу Національний художній музей відкрив наймасштабнішу в українській історії виставку Жака Шапіро, представника Паризької школи, який здобував художню освіту в Києві та Харкові. Тепер Національний музей українського народного декоративного мистецтва представляє сотню картин примітивіста Єпіфанія Дровняка, більше відомого як Никифор.
Матеріал друкованого видання
№ 20 (288)
від 23 травня, 2013
Об’явлення Никифора. Репатріація художників з українським бекграундом

Цей скромний лемківський маляр-самоук іще на початку творчого шляху здобув прихильність мистецької еліти Парижа: у 1932 році львівський художник Роман Турин відвіз його картини до галереї Leon Marseille. Відтоді Никифора зарахували до переліку найвидатніших «наївних» художників світу.

Точний обсяг доробку майстра невідомий. Він писав день і ніч, не займаючись нічим, окрім малювання, і створив, як сам підрахував наприкінці життя, близько 30 тис. полотен. В Україні Никифорових картин небагато: дещо зберігається в Національному музеї у Львові, дещо є в приватних колекціях. Усе життя художник мешкав у польському курортному містечку Криниця, у якому після його смерті було створено Музей Никифора, де зберігається найбільша у світі колекція його творів (вона й стала джерелом для київської експозиції).

Єпіфаній Дровняк рано осиротів. Він був малописьменним, але наполегливо розвивав те, до чого мав здібності, – живопис аквареллю та олівцеву графіку. Мешканці Криниці вважали його не більш як вуличним диваком, і в той час як у Парижі з успіхом відбувалися його персональні виставки, провінціали, з якими маляр розплачувався роботами за їжу, просто палили картини у грубках.

І нехай сучасний пересічний глядач також вдасться до зручного стереотипу «я теж так умію», мистецтвознавці зауважують високий художній рівень і новаторство робіт, написаних найдешевшими фарбами (інших жебрак не міг собі дозволити) на макулатурі. На думку директора Музею Никифора у Криниці та дослідника життя майстра Збіґнєва Воланіна, немає людини, яка знала би про творчість Никифора все, тому при кожному погляді у ній розкривається щось нове. Змісти і символіка цих картин досі не розгадані. Никифор вважав творчість (зокрема, і свою) сакральною місією: в нього художник стає богообраним персонажем, іноді дорівнюючись навіть до апостолів. Саме ім’я Єпіфаній із грецької перекладається як «об’явлений», і картини Дровняка є радше виявом чогось трансцендентного – трансляцією, а не висловлюванням. Релігійні конотації в поєднанні з художньою технікою, зі своєрідним «наївним реалізмом» дають присмак юродства, екзистенційного гротеску. Він ніби бачив більше, ніж хотів казати. Стиль, започаткований Никифором, у більш поверховій формі продовжували польські авангардисти другої половини ХХ століття, розглядаючи кумедні й водночас одухотворені фігурки священників, художників та вояків. Проте Никифор досі потребує розгадки, і це справа майбутнього.

Виставка триватиме до 30 червня.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Кількість українських бранців на території Росії та окупованого Криму зростає, однак досі не налагоджено механізму переговорів про їх визволення
    28 березня, Станіслав Козлюк
  • Картина білої американської художниці, яка зображує загиблого чорношкірого підлітка, спровокувала бурхливу суперечку щодо того, чи має хтось право говорити про чужий травматичний досвід, а також вкотре спростувала філософську тезу, згідно з якою «автор помер».
    28 березня, Олена Кухар
  • Як комп’ютерні віруси зменшують боєздатність і чиє засоби убезпечитись від них
    28 березня, Юрій Лапаєв
  • Моє свідоме життя почалося на проспекті Миру, у панельній дев’ятиповерхівці під номером 54, де з балкона на шостому поверсі було видно чи не всеньке місто, бо тоді ще свічки новобудов не затуляли ані острівця на Південному Бузі, ані дальніх околиць Ракового, де жила моя бабуся та які можна було розгледіти в дитячий бінокль.
    28 березня, Юрій Даценко
  • Франція досить боязко ставиться до надання безвізового режиму для України через проблеми власної внутрішньої політики.
    27 березня, Алла Лазарева
  • Перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко розповів Тижню про нещодавні переговори, що відбулися в Парижі в рамках “нормандського формату”, на які несподівано не приїхали представники РФ.
    27 березня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено