Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 травня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Кіноцензура

17 травня в Сімферополі зі скандалом відбулася прем’єра фільму «Хайтарма» Ахтема Сейтаблаєва, який уперше показав на великому екрані трагічну історію масової депортації за наказом Сталіна кримських татар 1944 року. Хто подумав би, що когось може не влаштовувати чи навіть дратувати констатація всім відомого й офіційно прийнятого факту.
Матеріал друкованого видання
№ 20 (288)
від 23 травня, 2013
Кіноцензура

Утім, Кремль його заперечує, ба навіть виставляє як такий, що не відповідає історичній правді. Принаймні саме це дев’ятьом ветеранам війни й товаришам по службі героя фільму Аметхана Султана пояснили в Генеральному консульстві Російської Федерації в Криму. За дві години до прем’єри їм наполегливо радили не відвідувати показу стрічки. Пізніше генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив у інтерв’ю каналові АТР, що фільм «спотворює історію Великої Вітчизняної війни», і порадив кримським татарам не замовчувати «тематики зрадництва». «Усе, що я сьогодні сказав, – це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинне звучати, має бути відоме», – заявив Андрєєв.

Зважаючи на посередній рівень більшості українських кінокартин, знятих останніми роками, «Хайтарма» вибивається в перші лави якісного кінематографа, причому на всіх рівнях сприймання. Сценарій написав кінодраматург Микола Рибалка, фінансування було приватне ($1,5 млн). На ролі запросили відомих акторів, серед який Олексій Горбунов, Андрій Самінін, Юрій Цуріло і Дмитро Суржиков, а за режисуру взявся Сейтаблаєв, і йому, як кримському татаринові, сам Бог велів це зробити. Для нього цей проект був так само принципово важливим, як свого часу для Стівена Спілберґа «Список Шиндлера» чи для Анджея Вайди «Катинь». І Ахтему вдалося реалізувати масштабний задум: у фільмі, що розказує про кілька днів із життя льотчика-аса Аметхана Султана, все на своїх місцях, чітка й добре пророблена воєнна історія, мелодраматичні моменти спілкування героя з друзями, сім’єю та коханою, трагічний, візуально вражаючий фінал. Це явна перемога постановника: можна сміливо констатувати його режисерське зростання після відверто слабких «Чемпіонів з підворіття». Одначе в нашому болоті, схоже, професійні звитяги кінематографістів нікому не потрібні, ба навіть колють очі. У «Хайтармі» (це назва національного танцю, що символізує повернення) використано лише факти: що від 18 до 20 травня 1944 року всіх кримських татар (за радянським визначенням, як зрадників та прибічників фашистів) було виселено з їхніх домівок, посаджено до поїздів і вивезено до Казахстану, Узбекистану та на Урал; що депортовано було майже 250 тис. осіб; що 46% із них померло від голоду й хвороб, а це вчетверо перевищує кількість їхніх одноплемінників, убитих за всю Другу світову; і що 30 тис. представників цього народу, які повернулися додому, повоювавши в лавах Червоної армії, по закінченні війни так само були депортовані. За винятком загиблих дорогою татар, це офіційні відомості, визнані ще 1989 року Верховною радою СРСР. Одначе буквально рік тому лідер комуністів Петро Симоненко, сперечаючись із загальноприйнятими фактами, висловив думку, що, мовляв, так їм і треба було, чим фактично підтвердив геноцид, який термінологічно й вимагають визнати кримські татари.


Наразі фільм «Хайтарма» показують лише в одному кінотеатрі країни, в місті Сімферополі, позаяк великі київські дистриб’ютори відмовили йому на підставі «відсутності комерційного зиску від прокату такого кіно». Складно погодитися з їхнім баченням, адже його очевидну заангажованість підтверджує протистояння творців стрічки й адміністрації сімферопольського кінотеатру, яка в останній момент, передумавши, хотіла було скасувати прем’єру. Поки вихід на широкі екрани якісної української кінострічки перебуває під великим сумнівом, до Держкіно, яке видало «Хайтармі» прокатне посвідчення, вже надходять запитання від провладних політиків: «А чи не розпалює фільм міжнаціональної ворожнечі?» Знайома пісня, чи не так?  


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня,
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено