Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 квітня, 2013   ▪   Версія для друку

Сучасна зарубіжна проза українською

Один із законів книжкового маркетингу: групувати видання серіями. Таке нанизування намистин допомагає зорієнтувати читача, викликати в нього довіру і, якщо кілька книжок сподобалися, зацікавити у придбанні ще кількох наявних або змусити нетерпляче очікувати новинок.
Сучасна зарубіжна проза українською

 Український завсідник книгарень добре знає серію книжок нобеліантів із літератури, а також кілька серій різних видавництв, куди входять перекладні твори… за, скажемо прямо, хаотичним принципом «лауреат», «автор бестселера», «продаватиметься», «є переклад і є грант».

Судячи з оформлення та цінової політики, нова серія «Темпори» покликана заповнити одну з численних напівпорожніх ніш вітчизняного ринку: допомогти якомога ширшому колу прочитати хорошу перекладну літературу. Назва – «Сучасна проза» – дає можливість оперувати значною кількістю текстів. У доборі творів для перекладу куратори проекту керуються аж ніяк не розпіареністю авторів: поки що ці письменники в Україні не надто відомі, хоча, безперечно, видання їхнього доробку здатне автоматично змінити ситуацію. П’ять свіжоперекладених книжок у білих палітурках дуже різні, але їх об’єднують універсальність та актуальність.

Чотири з п’яти авторів – із Центральної Європи. У передмові до книжки відомого болгарського письменника Ґеорґі Ґосподинова перекладач Остап Сливинський наголошує: це не лише роман постмодерної форми, а й наснажений посттоталітарною реальністю текст. І справді, українського читача «Природний роман» не здивує тим, як написаний, бо калейдоскопічна форма притаманна багатьом сучасним творам. Але ще один національний варіант пострадянського постмодерну – це беззаперечно цікаво. Тим більше книжка пахне безнадією 1990-х – таке пам’ятаємо досить чітко і ще не втомилися від проговорення травматичного минулого. А трагічних бездомних митців, які божеволіють і помирають на смітниках, у нас достатньо дотепер.

«Якщо це любов» Михайла Пантича і «Перелюбники» Віди Оґнєнович – книжки ще універсальніші в тому сенсі, що в них ідеться про почуття і ситуації, однакові на цивілізаційному рівні. Перша – низка сюжетів, у яких описано найрізноманітніші форми виявів любові чи не в усіх можливих значеннях (іноді без уживання терміна, але так, що читач не може не зрозуміти), – завершується фразою на останній сторінці:
«У смерті є щось страшенно просте. Любов є складнішою». І в перекладі будь-якою мовою цей цикл придатний для того, щоб «читати о четвертій годині ранку»: авторові вдалося зібрати актуальні уявлення і висловити їх мовою, що годиться для прочитання й інтелектуалами, здатними збагнути вишукану структуру, й романтичними поціновувачами сентиментальної літератури. «Перелюбники» ж – це монолог героїні, у якому якнайповніше і дуже глибоко розкриваються її переживання після розлучення з чоловіком: жінка доводить себе до невротичного стану, пригадуючи деталі сімейного життя, а далі висвітлює нові деталі власної біографії, які й у без того межовій ситуації стають додатковими поштовхами до божевілля. Письмо дає шанс на порятунок: вона описує все, щоб утримати при собі залишки здорового глузду, фіксуючи в такий спосіб стани оголеної свідомості.

Після таких експериментів із формою «Гануля, Йозина дружина» Квєти Леґатової здається текстом спокійним і затишним. Це продовження збірки оповідань про вигадане селище Желари, яку популярна авторка радіоп’єс видала під псевдонімом уже в похилому віці. Гірські Желари чимось нагадують Вижницю Марії Матіос. Сюди в роки Другої світової приїжджає молода празька лікарка, яку члени підпілля після провалу мережі одружили з розумово неповноцінним пацієнтом і відправили до його рідного села, бо то був єдиний шанс урятуватися. Гануля – тепер це її нове ім’я – звикає до диких звичаїв і побуту місцевих мешканців, починає любити їхню щирість і простоту й навіть закохується в нового чоловіка, хоча він зовсім не схожий на її попередніх партнерів. Селянина вбивають радянські визволителі, але він встигає невитравно змінити свідомість модерної жінки, яка до того була іграшкою одружених чоловіків, а життєвою метою вважала кар’єру хірурга. Тобто і ця повість теж про любов.

«Повернення в Кіллібегс» Соржа Шаландона – роман, написаний французом про ірландців. Хроніка впертого та безнадійного руху опору, на тлі якого відбуваються події з життя головного героя, знайде відгук у кожного українського читача, перейнятого національною історією. Персонажі твору – активісти ІРА, які не уявляють, що можна припинити боротьбу. Дехто з них ламається від безвиході, усвідомлюючи, що є відчайдушнішим за лідерів руху; інших ті ж такі лідери укоськують арештом та ув’язненням, щоб зберегти мир у країні. Під час Другої світової для ірландців стає справжньою проблемою те, кого підтримувати, адже кожна поразка англійців, хай і від гітлерівців, йде на користь Ірландії. Це, зрозуміло, тягне за собою ще більшу ненависть британців. Визвольна боротьба триває навіть тоді, коли досягнуто формального перемир’я з Лондоном. Людське життя тут важить дуже мало, а будь-яка спроба змінити ситуацію призводить до вигнання зі спільноти. Головний герой карається за те, що одного разу похитнувся на обраному шляху, і всі попередні подвиги та мучеництво за вільну Ірландію не рятують його…

Продовжившись, ця серія здатна розширити горизонти сподівань читацької аудиторії ще й тим, що не намагається втягнути у свою орбіту комерційні тексти. Усі вже видані тут твори не є літературою жанровою чи масовою (що не заважає їм стати бестселерами), а отже, повертатимуть українцям смак до глибшого чтива, яке теж, виявляється, може бути в м’яких палітурках. Єдине, чого бракує «Сучасній прозі», то це передмов до кожної з книжок, у яких висвітлювалися б контекст постання кожного твору і місце автора в літературі своєї країни та регіону. Наскільки важливим є такий коментар, помітно якраз із поки що єдиної передмови до болгарина Ґосподинова, яка успішно дає один із ключів до прочитання роману українським читачем.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено