Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 квітня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Похмурі відлюдники

Тиждень австрійського кіно, що розпочнеться 11 квітня в столичному кінотеатрі «Київ», – це чотири повнометражні фільми та 13 мультиплікаційних короткометражок – переможців фестивалю цифрової анімації Ars Electronica, який із 1979-го щороку проводиться в Лінці.
Матеріал друкованого видання
№ 15 (283)
від 11 квітня, 2013
Похмурі відлюдники

Деякі з представлених стрічок не є стовідсотково австрійськими, що вкотре підтверджує вже усталену орієнтацію тамтешнього кіно на копродукцію з Німеччиною, Францією, Британією, Нідерландами чи будь-якою іншою державою світу, яка забажала долучитися до спільного проекту.

Як і кінематографія всіх країн Центральної Європи (окрім Франції), австрійська базується у виробництві на глобалістських принципах, у яких головну роль відіграють фонди з простою системою розділення відсотків за підрахунком вкладів. Але якщо бізнесові та правові відносини – це чітке математичне рівняння без національної належності, то кінематографічна форма, стиль, настрій і тематичність у фільмах можуть мати щось питомо австрійське. Найвідомішими кінобрендами Австрії є фільми Ульріха Зайдля та Міхаеля Ганеке – обидва ці режисери впізнавані за своїми антиклерикальними, антипатріархальними та іншими «анти» й «контр» настроями і майже медитативним стилем. Повільність і холодність картинки разом із відлюдькуватістю героїв цілком можна було б назвати фірмовим знаком кіно зі зворотною адресою «Австрія».

Плюс гостросоціальна тематика і національна – вроджена чи набута – важкість та похмурість. Чудовий приклад – стрічка «Дихання» Карла Марковича, що два року тому здобула Гран-прі київської «Молодості», про «важкого» підлітка, який, відбуваючи термін у колонії, бажає знайти свою матір, щоб спитати її, чому вона його кинула. Або «Грабіжник» Беньяміна Гейзенберґа, де відомий марафонець має за хобі пограбування банків. Або «Міхаель» Маркуса Шляйнцера – історія про педофіла та його жертву, хлопчика, якого збоченець тримав у заручниках 10 років.

Звісно, не все австрійське кіно оповідає про проблеми психологічно-сімейного плану. Є й історичні драми (знову ж таки зафільмовані спільно з іншими країнами) на кшталт стрічки «Месмер» про засновника месмеризму, знятої канадським режисером Роджером Спот­тісвудом, чи «німецької трилогії» угорського режисера Іштвана Сабо про Австро-Угорську імперію. Проте національний стиль – це певна есенція, витяжка з великої кількості матеріалу. Чи буде дозволено нам її назвати «психологічна похмурість»? Моцарт із цим точно не погодився б, як і його поціновувачі, та після смерті композитора в Австрії відбулися страшні речі: розпад імперії, дві світові війни, скандали, кризи. Кіно на все це реагує, міняючись із часами і людьми.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.