Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
11 квітня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Похмурі відлюдники

Тиждень австрійського кіно, що розпочнеться 11 квітня в столичному кінотеатрі «Київ», – це чотири повнометражні фільми та 13 мультиплікаційних короткометражок – переможців фестивалю цифрової анімації Ars Electronica, який із 1979-го щороку проводиться в Лінці.
Матеріал друкованого видання
№ 15 (283)
від 11 квітня, 2013
Похмурі відлюдники

Деякі з представлених стрічок не є стовідсотково австрійськими, що вкотре підтверджує вже усталену орієнтацію тамтешнього кіно на копродукцію з Німеччиною, Францією, Британією, Нідерландами чи будь-якою іншою державою світу, яка забажала долучитися до спільного проекту.

Як і кінематографія всіх країн Центральної Європи (окрім Франції), австрійська базується у виробництві на глобалістських принципах, у яких головну роль відіграють фонди з простою системою розділення відсотків за підрахунком вкладів. Але якщо бізнесові та правові відносини – це чітке математичне рівняння без національної належності, то кінематографічна форма, стиль, настрій і тематичність у фільмах можуть мати щось питомо австрійське. Найвідомішими кінобрендами Австрії є фільми Ульріха Зайдля та Міхаеля Ганеке – обидва ці режисери впізнавані за своїми антиклерикальними, антипатріархальними та іншими «анти» й «контр» настроями і майже медитативним стилем. Повільність і холодність картинки разом із відлюдькуватістю героїв цілком можна було б назвати фірмовим знаком кіно зі зворотною адресою «Австрія».

Плюс гостросоціальна тематика і національна – вроджена чи набута – важкість та похмурість. Чудовий приклад – стрічка «Дихання» Карла Марковича, що два року тому здобула Гран-прі київської «Молодості», про «важкого» підлітка, який, відбуваючи термін у колонії, бажає знайти свою матір, щоб спитати її, чому вона його кинула. Або «Грабіжник» Беньяміна Гейзенберґа, де відомий марафонець має за хобі пограбування банків. Або «Міхаель» Маркуса Шляйнцера – історія про педофіла та його жертву, хлопчика, якого збоченець тримав у заручниках 10 років.

Звісно, не все австрійське кіно оповідає про проблеми психологічно-сімейного плану. Є й історичні драми (знову ж таки зафільмовані спільно з іншими країнами) на кшталт стрічки «Месмер» про засновника месмеризму, знятої канадським режисером Роджером Спот­тісвудом, чи «німецької трилогії» угорського режисера Іштвана Сабо про Австро-Угорську імперію. Проте національний стиль – це певна есенція, витяжка з великої кількості матеріалу. Чи буде дозволено нам її назвати «психологічна похмурість»? Моцарт із цим точно не погодився б, як і його поціновувачі, та після смерті композитора в Австрії відбулися страшні речі: розпад імперії, дві світові війни, скандали, кризи. Кіно на все це реагує, міняючись із часами і людьми.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Відомий психіатр, у минулому дисидент про Україну, «своїх» і «чужих», олігархізацію та демократизацію, а також відповіді, які слід шукати в майбутньому
    28 липня, Інна Корнелюк
  • Як влаштовані системи охорони здоров’я в розвинених країнах
    28 липня, Анна Корбут
  • У справах, пов’язаних із Майданом, фігурують не лише колишні беркутівці, а й тітушки. Проте, як і в ситуації із силовиками, за ґратами СІЗО опиняються рядові виконавці, організатори ж уникають арештів.
    27 липня, Станіслав Козлюк
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено