Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 березня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Хамелеон без шкіри. Девід Бові спромігся на новий альбом

Уперше за 10 років Девід Бові спромігся на новий альбом. Критики з цього вже встигли зробити подію року: мусили-бо якось вихлюпнути назовні захват від промо-копій диска, розданих за місяць до дати релізу.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (278)
від 6 березня, 2013
Хамелеон без шкіри. Девід Бові спромігся на новий альбом

Певна річ, британець не випускав свіжих платівок понад десятиліття не для того, щоб зробити зараз такий резонанс у пресі. Так само зрозуміло, що кільканадцять людей, працюючи над «The Next Day», навіть найближчому оточенню не розповідали про диск зовсім не для того, аби долучитися до практики шпигунських романів. Просто Бові набридла зайва увага; та й ніщо так не тисне на мозок, як масове очікування того, що ти створюєш зараз. У нього в житті було більш ніж достатньо понтів, але це не викаблучування, а механізм самозбереження. У цього 66-річного співака й композитора таке незлецьке, буремне минуле, що тут пенсії не буває, але якщо вже працювати, то бажано без папараці й групі під готелем.

Диск можна було б охарактеризувати як «Бові роздягнений» (себто позбавлений іміджів та концепцій). Щоправда, в нього впродовж кар’єри було стільки образів, що хтозна, чи був у його арсеналі образ домашнього втомленого скромняги? Адже якщо артистично молодий Бові склався наприкінці 1960-х, то головний його кар’єрний злет припав на 1970-ті, коли зовнішня складова була важливіша за музику, а те, з ким і де ти тусувався, важило більше, ніж тексти твоїх пісень. Хоча в тих умовах вижили тільки справжні, найсильніші. Утім, не витребеньки, оригінальні чи фальшиві, а саме голос Бові щось-таки важить. Лише два приклади. Якщо не знати, хто співає, варто почути «Under Pressure» гурту Queen – і ти вмить збагнеш, що там звучить голос нашого героя.

Понад те, не треба бути великим музикознавцем та фаном артиста, аби впізнати на бек-вокалі й відчути його руку в пісні «All the Young Dudes» групи Mott the Hoople (виявляється, він продюсував увесь альбом цієї банди, котра торувала шлях від доби хіпі до глем-року початку 1970-х). У його музичному вокабулярі є все: від «британського вторгнення», арт-, прог-, краут- та глем-року до індастріелу, попси 1980-х та мінімалізму, якого він відсьорбнув із такими монстрами як Браян Іно та Роберт Фріпп. Його пісні зазвичай – еклектичне щось, ба навіть blue-eyed-soul: ніби до одного трека зібрали три мелодії і підпалили їх в апогеї вечірки. Але завжди в альбомі є трійко простих, красивих, глибоких та меланхолійних пісень. За тим самим принципом побудований і новий диск про «наступний день». Щоправда, порівняно з першими платівками Бові рок-впливів стало значно більше, а він природним чином усмоктує все, що звучить навколо. Якщо все це розмаїття послухати від початку до кінця, то виходить украй красномовна картина. Понад те, остання пісня альбому «Heat» звучить як певна сповідь. Увесь диск – це черговий трип: маєш кілька стилів і ловиш багацько знайомих інтонацій. Чуєш, як кантрі-вестерн-рок перетікає у психоделію, потім звучить мультяшка з відлунням Біллі Джоела та The Ventures водночас, а потім «закріплюється» драйвом у найкращому дусі 1980-х.

Вам може не подобатися Бові – його голос чи еклектична манера створення пісень – вам навіть може бути не до смаку жодна з його ролей у кіно та житті, вас може дратувати, що в нього очі різного кольору, однак ви не зможете ігнорувати його красиве личко та вплив на музику впродовж 45 років.
 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено