Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 лютого, 2013   ▪   Іван Коломієць   ▪   Версія для друку

Публіцистика в епоху змін

Молоді українські публіцисти Станіслав Федорчук та Остап Кривдик у своїх книжках «Демонтаж лицемірства» та «Ужоси» українізації» мають справу не з тактичними, а зі стратегічними речами
Публіцистика в епоху змін

Публіцистика, попри позірну «легкість» цього жанру, все ж ставить перед своїми творцями низку серйозних інтелектуальних завдань, а отже, і покладає на їхні плечі рівнозначну відповідальність. Адже має справу з тими найнагальнішими питаннями, які саме зараз дискутуються в суспільстві, збурюють його і змушують кипіти якраз у цю конкретну мить. Тим паче це важливо в епоху змін, коли публіцистика має справу не з тактичними, а зі справді стратегічними, найфундаментальнішими речами. Саме про них і говорять молоді українські публіцисти Станіслав Федорчук та Остап Кривдик у своїх книжках «Демонтаж лицемірства» та «Ужоси» українізації». Бо ми ж, як видається, живемо в епоху постійних змін, коли цілі не визначені або принаймні не зовсім визначені.

Пікантності ситуації додає той факт, що Станіслав Федорчук походить із Донбасу, ба навіть є корінним донеччанином у сьомому поколінні.

А саме Донбас для решти регіонів України зараз є внутрішнім іншим – тим, від якого відштовхуються і якого не розуміють. Дехто навіть порушує питання про виключення його території з політичного тіла України, кваліфікуючи її як щось чуже і вороже «всьому українському». І неважливо для них, що саме з Донбасом нерозривно пов’язані імена Миколи Руденка, Олекси Тихого, Івана Дзюби, Василя Стуса, Івана та Надії Світличних, а також багатьох інших діячів, чиї заслуги перед Україною є більш ніж безсумнівними.

Тож не дивно, що перший розділ «Демонтажу лицемірства» Станіслав Федорчук назвав вельми промовисто – «Невідомий Донбас». Проте «проблема» Донбасу містить під собою дещо іншу, значно глибшу проблему – формування української політичної нації та зовнішніх впливів на зазначений процес. Цьому присвячені інші розділи книжки, зокрема «Пострадянська дійсність: коли історія вчить» та «Шаманські танці «Русского мира». Про це ж значною мірою ідеться в «Ужосах» українізації» Остапа Кривдика, а надто в її першому розділі з невибагливою і знову ж таки промовистою назвою «Стратеґічне». Бо на 22-му році незалежності ми і далі не знаємо, яку націю будуємо: політичну чи етнічну?

Яка з цих концепцій більше сприяє територіальній цілісності України, а яка розпалює міжрегіональну та міжнаціональну ворожнечу? Та, яка стверджує, що всі ми – українці? Чи та, за якою всі українці – лише ми, а решта зайві? І чи потребує така інтимна річ, як відчуття власної національності, фіксації в офіційних документах, як-от паспорт? Ці та багато інших питань порушує у книжці «Ужоси» українізації» Остап Кривдик. Не може їх оминути і Станіслав Федорчук зі своїм «Демонтажем лицемірства». Перший із них львів’янин, другий – донеччанин. Разом вони утворюють суголосся молодої української публіцистики.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено