Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 лютого, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Поезії вистачить на всіх

Торік з’явилося понад чотири десятки помітних українських поетичних книжок. Вельми добре число.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (275)
від 14 лютого, 2013
Поезії вистачить на всіх

Виходить, що кожні 10 днів ми мали нову непогану збірку. І справді, не лише в Києві, а й на поетичних фестивалях Львова, Харкова та Чернівців, у Книгарнях «Є» Вінниці, Івано-Франківська, Тернополя поетичні презентації вже стали звичним явищем. Поети читають на відео в мережі, декламують у кав’ярнях із музичним супроводом, врешті, видають книжки. Але що з цього моря метафоричних, римованих чи верлібрових текстів варто взяти до рук найперше? Пропонуємо звернути увагу на п’ять поетичних книжок 2012 року, які певною мірою відображають уявлення про поезію різних поколінь читачів.

Для найстаршої частини поціновувачів подією, безперечно, стала поява «300 поезій» Ліни Костенко, де зібрано найкраще з її класицистично строгого за формою, ясного в думці й ліричного в наповненні доробку. У серії, яку відкриває ця книжка, видано також поезії Миколи Вінграновського, Тараса Мельничука та Віктора Неборака, проте добірка найвідомішої української поетеси, звісно ж, обійде їх за популярністю.

Покоління, молодість якого припала на 1980-ті, якому довелося вибиратися з прірви всуціль непоетичного пізнього застою, теж не залишаться наодинці з прозою життя. Ці порятовані після кораблетрощі й загартовані будуванням самих себе та перетворенням світу навколо знайдуть цілком співзвучні своїм відчуттям ноти у розважній та розважливій ліриці Олега Лишеги. Його збірка «Великий міст» яскрава образами та глибока філософськими прозріннями.

Агресивні бунтарі 1990-х, чий запал уже підупав, почерпнуть натхнення в гірко-пародійній збірці «Вогнепальні й ножові» свого поетичного лідера Сергія Жадана. Різдво, таємна вечеря, інші епізоди сакральної історії постають у ній гротескно перелицьованими на кримінальний кшталт і жаргон, припасованими до сучасних реалій, як їх видно з окраїнних меж і лож суспільства.

Стали дорослими вже й ті, хто прийшов у поезію після 2000-х, у новому сторіччі. Це покоління, що спокійно і навіть буденно ставиться до колись дивовижних речей, як-от музеї та кав’ярні європейських міст, світова мережа чи віртуальне спілкування. Саме про такі мандри чарівно видана поетична збірка Олени Гусейнової «Відкритий райдер».

Певною мірою продовжує мандрівну тему в своїй збірці «Дзеркальний куб» Лесь Белей, який належить до наймолодших, проте вже цілком видимих на горизонтах національної поезії. Як це й має бути, коли тобі 20 і трохи, тут багато експерименту і парадоксу, хоча вони й не шокують і не мають наміру дратувати. Метафорика книжки дивовижна і досконала.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено