Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 січня, 2013   ▪   Версія для друку

Чужі очі як криве дзеркало

Нещодавно прокотилася новина: у Чехії побачив світ роман Петри Гулової про українських заробітчан.
Матеріал друкованого видання
№ 50 (267)
від 13 грудня, 2012
Чужі очі як криве дзеркало

У книжці «Чехія – земля обітована» йдеться про те, як іммігранти працевлаштовуються, живуть, працюють, розриваються між двома країнами, асимілюються: кількість українців у цій державі така, що їх уже неможливо не помічати. У Чехії книжка одразу викликала неабияке зацікавлення. В Україні ж заговорили про те, що твір варто було би перекласти й видати на батьківщині головних персонажів, заповнивши в такий спосіб чергову подвійну прогалину, адже і з сучасною чеською літературою пересічний український читач майже незнайомий, і вітчизняні письменники проблеми гастарбайтерів розкрили зовсім трохи. Хоча, за логікою, варто би спершу визначити, який із текстів Петри Гулової є найвдалішим, а також яке місце посідає її творчий доробок серед молодої чеської літератури. Утім, дедалі частіше в питанні вибору художньої прози для перекладу естетичний критерій втрачає визначальну роль, поступаючись впевненості в комерційному успіху твору в Україні, який містить бодай згадку про українців. У поєднанні з уже шаблонним висловом «непроговорена травма» це часто слугує безапеляційною відповіддю на просте запитання: чи справді саме ця книжка варта негайних перекладацьких і видавничих зусиль?

Прикладом вибору, з яким можна і варто полемізувати, є «Вивезена» Йозефа Вінклера. Відомий австрійський письменник, якого досі не перекладали українською, тепер представлений у нас не найвизначнішим своїм твором. Утім, у книжці йдеться про селянку з Черкащини, вивезену на примусові роботи до Каринтії в часи Другої світової війни. І це є такою собі індульгенцією ініціаторам видання, мовляв, вустами іноземного митця проговорюється досі не описане митцями українськими. Справді, в сучасній українській літературі досі немає повноцінного роману про остарбайтерів. Утім, «Вивезена» нас не порятує. Той, хто очікує історії поневірянь українки в Австрії, розчарується: реконструкція життєвого шляху Нєточки Василівни Ілляшенко не сягає навіть кінця війни. Селянка (1928 р. н.) розказує про життя своїх батьків за царської Росії, про пережиті в дитинстві колективізацію та Голодомор, шлях у завошивленому товарняку до Австрії і, нарешті, про перші роки роботи на каринтійських фермерів.

Нєточка до того ж постійно називає Україну Росією, свою мову – руською й не ідентифікує себе як українку за національністю. Сам автор каже, що, пишучи текст у 1983 році, хотів лише зафіксувати унікальний життєвий досвід жінки-страдниці, застосувавши експериментальний прийом імітації документального письма: основна частина роману оформлена як оповідь від першої особи, де відтворено розмовну мову екс-остарбайтерки, збережено повтори окремих мікросюжетів, як це часто стається в усному монолозі немолодої чи не надто освіченої людини. В одному з інтерв’ю перекладачка Неля Ваховська зазначила: проект був одним з аргументів запросити Йозефа Вінклера відвідати Україну. Письменник справді погодився приїхати на презентацію, але чи не краще було би спершу ознайомити публіку з його пізнішим, зрілим твором? З цього погляду видання «Все ясно» Джонатана Сафрана Фоера, де однаково критично зображено українців і євреїв, або «Гойдалки дихання» нобелівської лауреатки Герти Мюллер про німецький трудовий табір на нашій території є чеснішим підходом: українські мотиви поєднано з важливістю самих текстів у творчому доробку автора та світовому культурному процесі. Отже, перекласти українською всі твори про українців, можливо, мета й непогана, але дещо кон’юнктурна, якщо зважити на те, що в нас досі не перекладено безліч шедеврів світової літератури.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено