Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 листопада, 2012   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Ірина Дмитришин: “Україна просувається на Заході, коли французький кандидат у президенти цитує Василя Барку”

Ірина Дмитришин — фаховий перекаладач, історик літератури, викладач паризького Інституту Східних мов та цивілізацій. Саме вона, мабуть, найефективніше просуває українське письменство на французькій землі.
Ірина Дмитришин: “Україна просувається на Заході, коли французький кандидат у президенти цитує Василя Барку”

У розмові з Тиждень.ua пані Дмитришин виклала своє бачення перспектив української літератури за кордоном, розповіла, хто і чому потрапив на Фестиваль європейських літератур у місті Коньяк та пояснила, що потрібно зробити українцям, аби існувати на літературній мапі Європи.

Тиждень.ua: Пані Ірино, ви займаєтеся просуванням української літератури у Франції не перший рік. Наскільки, на вашу думку, українські письменники «вписуються» в європейський літературний контекст?

- Напевне, ще рано виводити константи, в усякому разі стосовно французького простору: надто мало книжок було перекладено. Думаю йдеться швидше про «неподібну подібність»: з одного боку відмінне, з іншого рідне. А це констатація повернення у європейський простір, відкриття західним читачем ментальної приналежності українців до східноєвропейського літературного середовища.

Тиждень.ua: Але щоб збільшити кількість перекладів, треба мати досить цікавих для іноземного читача творів. Наскільки рівень українських літераторів відповідає світовому?

- Рівень —дуже нечітке поняття, адже у світовій літератуі є також різні письменники, зі своєю читацькою аудиторією. Думаю, що хороший письменник, справжній, отримає визнання, скільки би це не забрало часу.

Тиждень.ua: Наша розмова відбувається в місті Коньяк, де триває Фестиваль європейських літератур. Наскільки, на вашу думку, дієва подібна фестивальна промоція?

- Україна незнана і погано знана країна у Франції. Фестиваль – нагода вивести країну, її культуру і історію з-за лаштунків, вписати її на ментальні карти європейців. І потрібна буде ще не одна така подія. Все це —ті камінчики, які створять підмурок для майбутнього. Колись європейський культурний простір не уявлятиметься без української складової.

Фестиваль європейських літератур – це не франко-український фестиваль, а французький захід, на який Україну запрошено почесним гостем. У контексті європейської літератури. І коли політичні лідери (мер міста, голова регіону, голову департаменту) і громадські представники (відповідальні за фестиваль, директор центру книги) у словах привітання цитують Барку і Вольтера, наголошують на прагненні України до свободи, переконана, що саме так Україна «просуватиметься» на Заході. Та Україна, яку варто підтримувати і захищати.

Тиждень.ua: Деякі відвідувачі висловлювали сумніви щодо списку запрошених письменників. Казали, що когось бракує, а інші могли б і почекати...

- Вибір творів виходив з об’єктивної реальності – наявності перекладів сучасних авторів на французьку мову. На сьогодні цей список короткий і був повністю представлений: Андрухович, Дереш, Курков. Сергій і Марина Д’яченки позиціонувалися французьким видавництвом як кияни і українці, чиї твори належать до найкращої літератури фантастичного жанру. Вибір англомовних авторів, чиї книжки були перекадені французькою, був обумовлений як їх українським походженням, так і українською тематикою.

На мій погляд, вибір бездоганний з огляду на те, що наявне на французькому ринку: читачам пропонувалися твори абсолютно різні за жанром, за стилем письма, за тематикою, за письменницьким «стажем». Ця еклектичність, на мою думку, була на користь загальної «марки» української літератури.

І якщо відбір на премію Коньяку не відповідав реальному українському літературному просторові, то його відтворила у межах можливого видана до фестивалю збірка новел, яка об’єднує шість авторів : Марія Матіос, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Оксана Забужко і Тарас Прохасько.

Тиждень.ua: Ви викладаєте в Інституті Східних мов та цивілізацій, щоденно спілкуєтеся з колегами, які досліджують «сусідні» з українською культури. З якими темами, на ваш погляд, асоціюється Східна Європа в літерататурі?

- Думаю, східно-європейська література надто багата, щоб бути підведеною до одного знаменника. Перш за все, напевне, йдеться про «перетравлення» історії, тієї про яку західна європа тільки здогадувалася. Людина у тоталітарно-комуністичному просторі. Безумовно, східно-європейська естетика, чутливість, замріяність – протилежно тому, що у Франції називається «картезіанізм» (від Декарта). Можливо, також гумор, східно-європейський абсурд, знову ж таки зумовлений історією.

Тиждень.ua: Як би ви визначили останні літературні тенденції в Європі? Наскільки українські автори, за вашими спостереженнями, ідуть у ногу з часом?

- На мій погляд, у глобалізованому світі Україна йде поряд з європейськими тенденціями, але у своєму власному варіанті, де можна віднайти і наслідування і спротив. Причини для хвилювання, мені здається, є не у письменниках, а у загальному стані книжкового ринку. З браком книгарень, недостатніх мереж розповсюдження, коли ятки завалені дешевим російськомовним непотрібом (це не камінь у бік російської літератури) – підійдіть на будь-який вокзал, до кіосків – навіть на заході країни.

УТ: Як ви ставитеся до розподілу літератури на інтелектуальну та масову?

- Література повинна задовольняти потреби всіх прошарків. І українська література переможе тоді, коли розвинеться не тільки високоінтелектуальний продукт, а і масова література, зі всіма бойовиками і жіночими романами.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.