Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 листопада, 2012   ▪   Алла Лазарева   ▪   Версія для друку

Звична екзотика: Україна виступила спеціальним гостем Фестивалю європейських літератур

Організатори і гості літературного Фестивалю, що відбувся 15 – 18 листопада у французькому місті Коньяк, не пошкодували, що залучили українське письменство до європейського контексту
Звична екзотика: Україна виступила спеціальним гостем Фестивалю європейських літератур

«Це був свого роду виклик, – підсумувала в розмові з Тиждень.ua директор заходу Софі Жюльєн. – Спочатку, аби запросити саме Україну, доводилося переконувати то тих, то інших. Сьогодні, в останній день урочистостей, я можу сказати впевнено: ми не помилилися».

Книжковий салон та конференції, показ кінофільмів та різноманітні дебати, дегустація української кухні та музичні концерти... Концепція фестивалю передбачає можливості поставити окремо взяту культуру в загальний європейський контекст. І якщо в Іспанії, яку запрошували торік, або в Італії, яка стане гостем заходу наступного року, нема проблем із приналежністю до європейського культурного поля, з Україною досі не все так просто. Як на рівні автостереотипів самих українців, так і в ставленні до нас з боку громадян ЄС.  

Спільний кордон

Найбільшу конкуренцію українському письменству на Фестивалі європейських літератур  справило тепле осіннє сонце. «Якби не ця шикарна погода, людей би назбиралося ще більше» переконували організатори. Але мовилося це більше задля годиться. Публіки не бракувало. Відчувалося, що фестиваль давно став органічною частиною чепурного старовинного містечка.

Маленький Коньяк не нараховує й 20 000 мешканців. Але доля виявилася до нього прихильною. Саме тут було винайдено популярний алкогольний напій, підробки якого шедро доливають до кави в Україні. Надійна економічна база дозволяє місту фінансувати численні культурницькі ініціативи. З-поміж них — і Фестиваль європейських літератур.

Чому саме європейських? «Бо європейська спільнота, перш ніж стати політичним проектом, була проектом культурним», вважає Жан-Франсуа Колозімо, голова Національного центру книги Франції. «Бо в Коньяку народився один з натхненників та батьків Європейського Союзу, політик Жан Моне», пояснює мер міста, Мішель Гурінша. «Бо відвідувачі з різних країн Європи — запорука розвитку місцевої економіки», каже Ніколя, менеджер одного з коньячних заводів.

За двадцять з гаком років існування культурницької ініціативи тільки дві країни, що не входять до ЄС, презентували в Коньяку свою літературу: це Україна та Норвегія. «Так само як і Норвегія, Україна має спільний кордон з Європейським Союзом, пояснила цей вибір Тиждень.ua директор фестивалю Софі Жюльєн. Коли в 2009 році перекладач Ірина Дмитришин запропонувала запросити Україну, задум нам відразу сподобався. Ми не помилилися, коли погодилися: кількість відвідувачів з минулого року не тільки не зменшилася, а навпаки зросла. Але щоб українське зерно проросло на західно-європейському культурному ґрунті, потрібний час. Люди зацікавилися, нині треба підтримати цей інтерес до України. Наступного року ми плануємо запросити Сергія Жадана — його книга якраз вийде у французькому перекладі. Сподіваюся, що французькі видавці будуть далі перекладати українських авторів. Адже без перекладів, в певному сенсі, країна не існує»

Євросумісність та комплекси

«Українська література перебуває в стані геніальної дитини, якій все дозволено, зазначив, виступаючи на одній з конференцій Юрій Андрухович. Після століть табу, цензури, заборон ми насолоджуємося цілковитою свободою, ми відчуваємо несамовитий екстаз від вседозволеності...»

«От навіщо було його запрошувати? прокоментувала керівник одного з українських видавництв, присутня на фестивалі. Література — це відповідальність. І перед читачем, і перед світом — за імідж тої країни, яку репрезентуєш.»

Там, де українці тривожно дослухалися до кожного слова своїх спікерів, аби раптом не виправдовуватися з того чи іншого приводу, іноземна публіка поводилася поблажливо. З-поміж відвідувачів заходу очевидну більшість складали французи — мешканці міста Коньяк та його околиць. Більшість з них до цього часу небагато знали про Україну. Тому й не могли, за визначенням, бути прискипливими до нюансів.

Коло запрошених письменників насправді визначив переклад. Романи Андрія Куркова, Юрія Андруховича, Любка Дереша, Марини Левицької, Анни Шевченко та Марини і Сергія Дяченків видані французькою. Їх могли прочитати члени народного журі, які голосують за спеціальні призи, а також фахові літературні критики Франції, які, зокрема, виступали модераторами конференцій.

«Я прочитав твори всіх тих українських письменників, які взяли участь у фестивалі, розповів Тиждень.uaЮбер Артюс, французький літературний критик та письменник. –Українська література, на мій погляд, не є ані гіршою, ані кращою ніж, скажімо, американська, мексиканська, чеська чи будь-яка інша. Я працюю на цьому фестивалі щороку, і можу вам сказати: людей прийшло не менше, ніж завжди. Іспанію, приміром, ми знаємо набагато краще, але інтерес, як виявилося, аналогічний. Натомість, перекладених з іспанської романів на порядки більше. Оце і вся відмінність». На думку пана Артюса, «українці даремно переживають стосовно своєї євросумісності. Вона є — за визначенням, бо всі ми належимо до спільної європейської культури».

«Схоже на те, що український дискурс поступово починає рухатися по висхідній, – зауважив у розмові з Тиждень.ua Раймон Клярінар, журналіст тижневика «Курьєр Інтернасьональ». – Набирається критична маса знання про Україну. Повільно, крапля до краплі, але справа робиться. Поступово ж зникають і неоднозначні стереотипи, які існували стосовно українства та підживлювалися його опонентами. Те, що таке місто як Коньяк, з його престижем, з його розмаїттям культурних ініціатив присвячує свій Фестиваль європейських літератур знайомству з Україною, створює численні нові можливості. Будемо відверті: до чемпіонату Євро-2012 дехто і не здогадувався, що існує така держава. Нині ж вони дістали можливість дізнатися: за словом «Україна» існує цілий світ, ціле життя».

Отакі вони, перші кроки української літератури на французькій землі. Хтось казав, що з фестивалем ми «дещо поквапилися»: варто було б дочекатися більшої кількості перекладів. Інші заперечували, що лише участь у подібних заходах зводить в один час в одному місці видавців, авторів та перекладачів. Нові зустрічі — передумови нових проектів, а в перспективі — чому б і не майбутніх успіхів, зрілих, яскравих мистецьких ініціатив?

«Все могло б бути досконаліше, – прокоментувала Тижню натхненниця української участі у фестивалі, викладач паризького Інституту Східних мов та цивілізацій, перекладач та історик літератури Ірина Дмитришин. – Але коли колишній кандидат у президенти Сеголен Руаяль цитує українського письменника Василя Барку, а голова Національного центру книги Франції посилається на Вольтера, щоб сказати, що «Україна завжди прагнула свободи», відпадає потреба в доказах, що українська культура поступово стає повноправною складовою спільної європейської спадщини. Про ефективність фестивальних промоцій дізнаємося через рік чи два. Але передумови до просування зарубіжної літератури за кордоном створюються саме так».

Фото: Богдан Гіймоль


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено