Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 листопада, 2012   ▪   Катерина Коваль   ▪   Версія для друку

Софі Жульєн: «Українська література заслуговує на популярність»

Директорка Фестивалю європейських літератур у місті Коньяк Софі Жульєн про те, як іноземна книжка може знайти свою аудиторію в Європі
Матеріал друкованого видання
№ 45 (262)
від 8 листопада, 2012
Софі Жульєн: «Українська література заслуговує на популярність»

Коньяк – місто на південному заході Франції (департамент Шаранта), усім відоме завдяки однойменному напою, а також Жану Монне, якого називають батьком Європи. Фестиваль Litteratures Europeennes Cognac було засновано 1988-го на честь сотої річниці від дня його народження. Орієнтований він на поширення європейської літератури та організацію зустрічей авторів із читачами. Щороку в листопаді письменників з усієї Європи запрошують до Коньяка для участі в дебатах, презентаціях їхніх романів і творчості. Цей захід став почесним місцем комунікації між аудиторією й авторами різних країн. 1995 року було засновано Премію Жана Монне, якою нагороджується європейський письменник за роман або оповідання, написане чи перекладене французькою мовою. Від 1995-го Премія відкрила таких важливих європейських літераторів, як Вільям Бойд, Клаудіо Маґріс, Даніель Сальнав, Хорхе Семпрун, Антоніо Табуккі, а також Сільві Жермен торік. Тиждень поспілкувався з директоркою фестивалю Софі Жульєн про цьогорічне дійство, почесним гостем якого стала Україна.

У. Т.: Чим зумовлений вибір України центральним учасником цьогорічного фестивалю?

– 2011 року почесним гостем нашої імпрези була Іспанія. Після Півдня ми хочемо відкрити Східну Європу, адже література цього регіону маловідома у Франції. Україна – найбільша країна, що територіально міститься цілковито в межах Європи і, поза сумнівом, є її частиною. Тож для нас вона дуже цікава, адже можна дослідити різні теми з письменниками і порушити питання кордонів.

У. Т.: Торік на Паризькому книжковому салоні Франція приймала велику українську літературну делегацію. Чи зріс після цього інтерес до української літератури?

– Література – частина наших культурних ідентичностей, важливий чинник, що стимулює уяву, розширює світогляд. І тут не останню роль відіграє перекладач, адже саме він будує мости між різними культурами, дає нам змогу відкривати інші країни. У Франції українська література перекладається не надто активно. Лише кілька творів сучасних авторів було видано французькою мовою: Юрія Андруховича, Ігоря Баранька, Любка Дереша й Андрія Куркова. Тому для української літературної делегації присутність на Паризькому книжковому салоні мала велике значення. З цієї нагоди укладено альманах, у якому були представлені автори, які досі не публікувалися. Я мала можливість побувати там, послухати українських письменників, і це спонукало мене дізнатися більше про українську літературу й очікувати перекладів! Мене дуже тішить, що деякі твори будуть видані у Франції в майбутньому.

У. Т.: Кого з українських письменників ви запросили на фестиваль? Якою буде провідна тема дійства?

– Ми прийматимемо різних українських авторів, які пишуть прозу, поезію, дитячу літературу, створюють комікси. Це, зокрема, Юрій Андрухович, Ігор Баранько, Катерина Білетіна, Любко Дереш, Антон Кушнір, Андрій Курков і Марія Матіос. Вольтер у своїй «Історії Карла ХІІ» писав: «Україна завжди прагнула бути вільною». Тому ми обрали тему «Свобода». Наш захід дає змогу письменникам висловитися, проявити себе. Це місце, де література контактує із суспільством. На зустрічах і круглих столах виступатимуть й інші європейські автори. Не знаю, чи перекладаються вони в Україні, але я радила б ознайомитися з творчістю таких французьких літераторів, як Юбер Аддад, Жиль Розьє, а також поляка Маріуша Щиґела і чеха Ярослава Рудіша… Письменникам важливо зустрічатися й ділитися досвідом. Завдяки цьому можуть з’явитися нові культурні та літературні проекти, а це сприятливо для розвитку творчості й суспільства.

Читайте також: Звична екзотика: Україна виступила спеціальним гостем Фестивалю європейських літератур

У. Т.: Як українській літературі можна пробитися до європейського читача? Чи має вона щось особливе, здатне здивувати?

– Україна перебуває на перехресті різних культур. З огляду на те, що я читала, українська література багата, різноманітна, вона заслуговує на популярність. Як на мене, погляд на суспільство, гумор і висміювання, своєрідне ставлення до історії – усе це її особливості.

А для іноземної книжки головне – знайти свою аудиторію. Тут має значення не так тема, як переклад. На державному рівні потрібно провести велику роботу: створити імідж, показати країну. Наприклад, 2004 року було організовано Рік Польщі у Франції. Після цього збільшилася кількість перекладів; тепер у нас відбувається чимало польських культурних заходів.

У. Т.: Наскільки книжкові фестивалі та ярмарки популярні у Франції? Як можна описати загальну ситуацію з читанням у вашій країні? Чи втрачає книжка свої позиції?

– Відповідно до останніх досліджень у галузі книжкового бізнесу, проведених Національним центром книги, у Франції незначною мірою зросли продаж книжок і кількість перекладів. Книжковий сектор – одна з найбільших культурних галузей Франції. Літературні ярмарки дуже популярні в нас. Кожне місто має подібний захід, який відбувається щотижня, у вихідні. Водночас експерти помічають тенденції, що читати стали менше. Але я так не думаю: як на мене, з розвитком цифрових технологій змінилася практика читання. І якщо стимулювати, залучати людей до книжки, то це спрацьовує. Ми маємо вигадувати і створювати інноваційні методи заохочення. Люди прагнуть робити відкриття, а також зацікавлені в обміні враженнями від прочитаного.

У. Т.: Чи відповідає визначення «європейська література» дійсності? Чи не є воно певним узагальненням?

– Звісно, кожна країна Європи має свою літературу, однак спільні історичні, літературні згадки свідчать про існування культури, спільної для всіх європейців. Як сказав Умберто Еко, «переклад є мовою Європи».

У. Т.: Письменник Ігор Померанцев порівнює літературу з вином. Чи пов’язані література і коньяк?

– Так само як смакуючи коньяк, читаючи книжку, слід насолоджуватися різними її ароматами. Це ідеальне поєднання форми і стилю. Так само як коньяк, що створюється для майбутніх генерацій, література переживає час, століття і переходить від покоління до покоління. Є такий хороший вислів «la part des anges» («частка ангелів»): коли частина алкоголю вивітрюється, випаровується. Так само в літературі: коли ми занурені в читання, є «частка ангелів», яка виходить із книжки і зачіпає нас. У коньяку мені подобається ідея поєднання і трансмісії. Роман – це суміш, пригода, відкриття. Різниця в тому, що книжки можна споживати без обмежень. І, головне, коньяком та літературою треба насолоджуватися й ділитися!




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Протест 17 жовтня під Верховною Радою був анонсований давно. Близько місяця тому екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі заявив, що спільно з соратниками прийде вимагати від депутатів три речі: антикорупційний суд, зняття недоторканності і новий виборчий закон.
    18 жовтня, Станіслав Козлюк
  • Зазвичай тертя між президентом і держсекретарем США — нормальне явище. Але не цього разу
    17 жовтня, The Economist
  • За яких обставин у Порошенка може з’явитися шанс переобратися на другий термін
    17 жовтня, Олесь Олексієнко
  • У червні у наш відділ прийшов охайно вдягнений чоловік влаштовуватися на роботу. Немолодий, приємний у спілкуванні. Освіта, досвід – все підходило. Він пройшов декілька співбесід із керівництвом, підписав заяву у почав чекати офіційного схвалення його посади, а точніше дозволу працювати у нас від «МГБ».
    17 жовтня, Вікторія Малишева
  • Хто може опинитися у новому австрійському уряді
    16 жовтня, Ольга Ворожбит
  • Тиждень.ua спробував розібратись у деталях підозри Сергію Поготову, Анатолію Серединському та Ігорю Бабичу. Незалежно від того, чим завершиться справа двох нинішніх поліцейських та їхнього колишнього начальника, матеріали дозволяють відтворити хронологію подій, які призвели до так званої АТО в центрі Києва, більш відомої як силовий розгін Майдану 18-19 лютого.
    16 жовтня, Андрій Голуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено