Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
9 листопада, 2012   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Реставруючи імідж: 27 скульптур Іоанна Георга Пінзеля експонуватимуться в Луврі

З 21 листопада 2012 року до 25 лютого наступного відвідувачі Лувру матимуть змогу познайомитись із творчістю українського Мікеланджело (а заодно і дізнатися про Україну як таку) – про це на прес-конференції 7 листопада повідомили міністр культури Михайло Кулиняк та посол Франції Ален Ремі
Реставруючи імідж: 27 скульптур Іоанна Георга Пінзеля експонуватимуться в Луврі

За словами останнього, підготовка до гастролей шедеврів українського бароко тривала ще з 2009 року, проте основні реставраційні роботи, як ведеться, виконувались за принципом «в останню ніч перед іспитом». «Трьома стовпами» організації виставки стали Міністерство культури України, Львівська Національна галерея мистецтв та Лувр. Цікаво, що серед численних компаній-партнерів (з абсолютно різних галузей), які допомагали в організації експозиції, – горезвісний ПЛАТАР, що нині носить титул «благодійного фонду», а свого часу «прославився» вивезенням колекції археологічних артефактів за кордон. Вочевидь, «візит» Пінзеля до Лувру стає не лише нагодою поліпшити імідж України у світі, а й також зручним приводом «відбілити» власне ім’я для багатьох «негативних» персонажів культурного світу.

Зокрема, Михайло Кулиняк заявив, що Україна виділила 2,5 млн грн, з них половина пішла на реставраційні роботи.

Але чи не найбільша заслуга в тому, що ім’я Пінзеля почують у всьому мистецькому світі, належить нині покійному Борисові Возницькому, директорові Львівської галереї мистецтв, який не лише брав активну участь у організації «гастролей», а в суворі шістдесяті власноруч збирав, вивозив і рятував розкидані і загублені скульптури майстра.

У біографії Пінзеля чимало білий плям. Точніше – дуже мало «плям» не білих... Де він народився, де здобув свої колосальні вміння, де і як помер? Відомо лише, що в середині XVIIIстоліття він працював при дворі Потоцького, який виступав його основним замовником і покровителем. Одружився і прожив чималу частину життя в Бучачі. Не лишивши по собі жодних біографічних даних, Іоанн Георг Пінзель сказав за себе своїми скульптурами – експресивними, динамічно-надривними, живими, що вражають навіть не знанням, а надтонким відчуттям анатомії людського тіла та душі.

За словами Світлани Стрельнікової, директора Національного науково-дослідницького реставраційного центру України, впродовж виставки Лувр намагатиметься відтворити інтер’єр та атмосферу костелу Усіх Святих в Годовиці. Костел є сучасником Пінзеля, і саме там зберігалися ті роботи майстра, котрі виїхали до Франції. Пані Світлана зазначила, що абсолютно всі твори скульптора потребують втручання, а більшість перебуває в аварійному стані. Жуки-точильники, пліснява, корозія, тріщини, втрати фрагментів – ці та інші недуги спіткали дерев’яні скульптури, над порятунком яких трудилася ціла команда фахівців. Через високий вміст вологи в деревині у приміщенні, де велися реставраційні роботи, було створено відповідний мікроклімат. «Скульптури почувалися комфортно, - говорить Стрельнікова, –натомість для працівників це була справжня сауна». Так, наприклад, легендарний Самсон був вдягнений не в дерев’яне вбрання, а в справжні шати з грубої матерії, які практично повністю зітліли і відновити їх було надзвичайно непросто. Розп’яття, «Жертвоприношення», «Ісаак» - до цих та інших скульптур було застосовано максимально толерантну, без втручання у сам твір, терапію.

У цій ситуації найбільше непокоїть інше: що буде із іншими аварійними скульптурами Пінзеля, котрі не одержали візи до світу, а також із багатьма іншими пам’ятками культури, котрі перебувають на межі зникнення? Адже ніхто не вивезе до Лувру той таки костел Усіх святих, який також повільно розсипається. Міністр культури досить абстрактно заявив, що належну увагу відтепер приділятимуть усім пам’яткам, котрі потребують допомоги, костелом невдовзі займуться. Схоже, без «копняка» ззовні, шедеври культури в аварійному стані приречені на повільне вимирання.       


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
  • Африка — це не тільки величезний материк, а й острови довкола нього. Занзібар, як і решта Чорного континенту, є результатом перетину різних культур, торговельних шляхів і цивілізацій
    26 червня, Ростислав Панічев
  • Президент Обама та віце-президент Байден заявили, що «поважають вибір британців». Однак медіа, що не скуті законами дипломатії, нещадно критикують Brexit
    26 червня, Віталій Рибак
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено