Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 липня, 2012   ▪   Оксана Щур ,   Роман Горбик   ▪   Версія для друку

Касова легкість письма

З-поміж белетристики найпопулярнішими на західному книжковому ринку залишаються еротична проза, іронічні детективи та нещодавно екранізовані романи
Матеріал друкованого видання
№ 29 (246)
від 19 липня, 2012
Касова легкість письма

Критики українського книжкового ринку здебільшого все ще вірять у те, що художня література має високу місію та мету. Тож щоразу бідкаються: народ читає Дашвар, Шкляра і Дереша, масово скуповує Мирослава Дочинця, а видавництва подають шалені цифри проданих книжок Симони Віллар та Лади Лузіної, які перевірити неможливо. Тим часом найвідоміші представники «високого» письма продукують здебільшого лонгселери, але не бестселери.

Читайте також Вихід поза межі: Ярослав Мельник про імідж нації в літературі та небезпеки провінційності

Ситуація західного книжкового ринку відмінна насамперед різноманіттям. Асортимент пропонованих видань там значно ширший. Утім, кількість імен і назв усе одно залишається в межах певних літературних жанрів. Інформація про вподобання англомовного світу доступна завдяки авторитетним книжковим рейтингам The New York Times Book Review та USA TODAY's Best-Selling Books list, які щотижня подають оновлені топи продажу електронних та паперових книжок. Ці переліки достатньо репрезентативні, щоб робити висновки про тенденції тамтешнього ринку.

ВІД СЕКСУ ДО ФАНТАСТИКИ

Найпопулярнішою нещодавно виданою англомовною книжкою наразі є трилогія британки Е. Л. Джеймс «П’ятдесят відтінків». Уже багато тижнів перша частина «П’ятдесят відтінків сірого» очолює топи, а друга і третя, а також видання всіх трьох під спільною обкладинкою утримують позиції в першій десятці. Експерти ламають голови над таємницею успіху цієї книжки, кінопродюсери вже готують екранізацію. Основну частину тексту бестселера становлять найрізноманітніші еротичні сцени. Здавалося б, кого зараз таким здивуєш? Та й сюжет неоригінальний: вона – юна і недосвідчена, він – мільйонер, черствий, психологічно травмований ще в дитинстві, що втратив здатність кохати, але практичного досвіду має аж занадто багато. І коли нарешті взаємний магнетизм перемагає і герої припиняють боротьбу з пристрастю, починається найцікавіше. Щоб не втратити зацікавлення одне в одному, пара вдається до різноманітних ліжкових експериментів від рольових ігор до БДСМ. Окрім традиційної притягальності еротичного письма на популярність «П’ятдесяти відтінків» вплинули ще два чинники. Перший – книжка починалася як фан-фік усесвітньо відомих «Сутінків» Стефані Майєр: саме іменами персонажів вампірської саги авторка назвала своїх героїв. І хоча згодом вона змінила їх і розширила первісний текст, проте історію створення «…відтінків…» залишила для всіх передмов та анотацій. Другий чинник – те, що вперше книжка вийшла в електронному форматі та форматі POD (print on demand, друк за запитом). Але піар на теренах інтернету зробив своє. Жінки середнього віку кинулися купувати книжку онлайн: хороший спосіб зробити це, не червоніючи перед молоденькими консультантами. Вражені літературні критики назвали такий феномен «Mommy Porn» і, звісно ж, оголосили третій фактор успіху – таємниці жіночого підсвідомого, яке сублімує потяг до насильства та мазохізму в читання відповідних текстів.

Тим, хто вже насолодився «П’ятдесятьма відтінками» і прагне продовження, радять придбати ще одну популярну книжку: романтично-еротичну історію американки Сильвії Дей «Назустріч тобі, голою», де теж мальовничо зображений процес зваблення і побудови стосунків між парою людей із важкими характерами. А читачам у пошуку класичного дамського роману підійде «Шлюбний контракт» Дженніфер Пробст – розповідь про молодика, який вступає у фіктивний шлюб зі збіднілою власницею книгарні, щоб успадкувати бізнес багатого родича. Той, хто читав принаймні три зразки жанру, легко передбачить розвиток подій і фінал.

Трилогію Е. Л. Джеймс наздоганяє свіженький детектив відомої американської авторки Джанет Іванович. «Злочинний бізнес» щойно з’явився в хіт-параді, але вже конкурує з постійними позиціями. Іронічна головна героїня Ліззі Такер та її напарник Дизель намагаються врятувати світ: їм потрібно зашкодити зловмисникам зібрати сім давніх каменів, що символізують сім смертних гріхів, адже той, кому вдасться здобути реліквії і скомбінувати їх у певний спосіб, дістане нечувану владу й перетворить Землю на пекло. Попри позірну серйозність місії, книжка весела завдяки діалогам, а також дотепним і єхидним коментарям головної героїні щодо ситуації довкола та самої себе – оповідь ведеться від першої особи.

Заглиблює у підсвідоме й книжка авторки із США Джиліан Флінн «Покійна дівчина». Ще раніше письменниця наголошувала, що прагне зобразити внутрішній світ представниць слабкої статі інакше, ніж вимагає традиція. Тоді йшлося про жінок-злочинців – ми звикли сприймати їх як жертв або як істот, доведених до скоєння злочину, а між тим жінка може керуватися тими самими мотивами, що й чоловік, і бути в цій сфері не менш успішною. Тепер уже визнана авторка кількох бестселерів взялася зобразити проблеми шлюбу в сучасному суспільстві. Нік та Емі втратили роботу з початком світової економічної кризи і змушені оселитися в маленькому містечку, з якого походить головний герой. Емі, яка зростала у Нью-Йорку, всіляко опирається навіть припущенням, що новий спосіб життя – це назавжди. У день п’ятої річниці їхнього шлюбу дружина раптом зникає. Підозри падають на чоловіка. Розгортання сюжету трилера (Флінн порівнюють із Гічкоком у цьому жанрі) супроводжується репліками подружжя, де вони скаржаться одне на одного: Емі, виявляється, вела щоденник. Кожен, звісно ж, подає власну версію подій і по-своєму її перекручує. Шлюбне життя, отже, не менш складне й цікаве, ніж детективний сюжет.

Читайте також Український Коельйо: Мирослав Дочинець зумів угадати запити типового читача

Американець Сет Ґрем-Сміт видав роман «Авраам Лінкольн, мисливець на вампірів» ще 2010 року. На хвилі успіху екранізації читачі знову згадали про літературний текст. Мешап-роман обіграє історичні факти і міксує історичну прозу з жанром розповідей про вампірів: так, президент Лінкольн постає відважним борцем із містичним, який обстоював скасування рабства ще й тому, щоб позбавити європейських іммігрантів-вампірів поживи та змусити їх переселитися на інший континент. І хоча критики закидають авторові недостатню концептуальність зображення співіснування двох джерел зла: рабства і вампіризму, утім, головне те, як роман зроблено. Адже це зразок нового жанру, не менш цікавий, аніж «Гордість та упередження і зомбі», попередній роман цього ж таки письменника, де за основу взято класичний роман Джейн Остін, до якого додано елементи зомбі-хорору та трохи описів східних бойових сцен.

Решта ж позицій книжкових рейтингів переконливо доводить: підліткам цікава література, хай там що хтось каже. Або навіть не так: молодіжна і підліткова проза популярна, навіть якщо її читають ті, хто формально виріс із віку цільової аудиторії. Трилогія «Голодні ігри» С’юзанн Коллінз та «Гра престолів» (перша книжка з циклу «Пісня льоду та полум’я»)Джорджа Р. Р. Мартіна надійно утримують позиції, хай навіть частково і завдяки однойменним фільмам та комп’ютерним іграм. 

«КАТЕРИНА» ЯК ВАМПІРСЬКА САГА?

Бідкатися стосовно відсутності в топ-10 книжкових рейтингів нобелівських лауреатів немає сенсу. Вони з’являться тут восени, впродовж перших кількох тижнів після чергового вручення цієї премії. А класику люди скачують з інтернету або беруть у бібліотеках. До того ж охочих почитати щось легеньке і про секс завжди більше, ніж покупців Шекспіра.

Отже, тенденції очевидні. І певні закономірності цілком можуть спрацювати на вітчизняних теренах. Читач потребує любові та сексу, бо, цілком можливо, недоотримує цього в реальному житті. Статистика свідчить: мешканці сучасних західних міст дедалі більше сил віддають роботі та віртуальному простору, а на емоції офлайн залишається мінімум енергії. Тож треба вчитися писати чуттєві, захопливі та розлогі еротичні сцени. Треба читати психоаналітиків і вивчати буття народу в польових умовах – та ж таки Джиліан Флінн, перш ніж стати авторкою бестселерів, працювала кримінальним репортером і телекритиком. Необхідно, зрештою, вміти написати проблемний роман іронічно і з гумором, навіть якщо це буде чорний гумор, бо в українській літературі проблеми здебільшого описують так, що в оповідача й читача стається одночасна істерика ще на перших сторінках книжки. Зрештою, слід освоювати нові жанри. Переписана Василем Шкляром «Повія» – це прекрасно, але де «Катерина» як вампірська сага чи «Інтермецо» як стімпанк?

Ще одна суттєва особливість найпродаваніших книжок західного ринку – їм притаманна випрацювана легкість стилю. Більшість авторів приходять у популярну літературу із суміжних жанрів: це журналісти, телесценаристи, критики, яким одного дня бракне простору, тож вони підступаються до роману, вже знаючи про вподобання широкої аудиторії та закони масової прози. Здатність створити читабельний захопливий текст – уже половина успіху. Пересічний читач має право вимагати за свої гроші книжку, крізь синтаксис якої не треба продиратися з мачете. Ну хіба що заради гарантованого катарсису, але то вже розмова про інший тип літератури. Українські письменники теж навчилися думати про свого читача й уявляти його потреби й бажання; принаймні таке враження справляють найпопулярніші тексти останніх років. А ось працювати над технікою більшості з них варто ще довго й наполегливо. Якісне жанрове письмо має бути таким самим приємним, як колонки есеїстів дорогого глянцю або як найпопулярніші блогові записи відомих політичних оглядачів.

БЕСТСЕЛЕРИ НІМЕЧЧИНИ

Сьогодні в німецьких списках найпродаваніших книжок панують переклади й дебюти, принаймні коли йдеться про художню літературу. Найвищі позиції посідають масові жанри (детективи та фентезі), хоча дуже серйозне місце належить «якісній літературі»: прозі з претензією на інтелектуальність, якою не погребували б і високочолі. Навіть суто жанрові тексти, які здобувають успіх у Німеччині, мають бути дуже добре зроблені технічно, відсилати до певних культурних пластів і мати виразне власне обличчя. Рівень масового читача тут досить високий. Зокрема, в останньому з найавторитетніших щотижневих списків від часопису Der Spiegel першість узяв успішний у всій Європі романний дебют шведського журналіста Йонаса Йонасона «Сторічний, що вистрибнув із вікна і зник» – така собі історія «Столітнього Якова» на глобальний манер: дідусь, що персоніфікує в собі історію ХХ століття від більшовиків і ГУЛАГу до В’єтнаму, вирішує не брати участі у святкуванні власного ювілею у вельми неполіткоректний спосіб і, подолавши низку дослівно карколомних сюжетних поворотів, створює проблеми для цілої країни. Поряд із лідером перший детектив Жана-Люка Баналека, який має французьке та німецьке коріння й пише обома мовами про пригоди імпозантного паризького детектива у провінції. Замикає трійку ще один дебют – нестандартний любовний роман Рейчел Джойс, у якому літній чоловік долає велику відстань, щоб попрощатися з колишньою коханкою. Дві останні позиції топ-5 – частини великих романних циклів. Роман Донни Леон розповідає про 20-ту справу венеційського комісара і водночас про італійську культуру та побут, а «Смертоносне кохання» – п’ята книжка з кіберпанкового циклу С’юзанн Коллінз про жорстокий світ майбутнього слідами нещодавньої голлівудської екранізації.

Читайте також: Пішки понад Амазонкою за два з гаком роки

БЕСТСЕЛЕРИ ФРАНЦІЇ

У Франції національна книжка представлена на найвищих позиціях. Проте й тут, як і в Німеччині, на першому місці – шведський автор. Згідно з авторитетним списком від тижневика Le Nouvel Observa­­teur та компанії GfK, найкраще нині на батьківщині Бальзака і Флобера продається роман «Русалка» знаної авторки детективів Камілли Лекберґ, у якому ареною жахливих убивств, як і в решті її творів, стало рідне село письменниці на морському узбережжі. Друге місце посідає один із найпопулярніших нині авторів країни Ґійом Мюссо зі своїм останнім трилером «Сім років по тому», де розлучена пара об’єдну­­ється, щоб знайти викраденого сина. На третьому місці француз Марк Леві (відомий за голлівудською екранізацією його першої книжки «Між небом і землею»). У його новому романі «Переграти спочатку» герой повертається в минуле, щоб знайти власного вбивцю і відвернути смерть. На четвертій сходинці роман 91-річної англійської авторки популярних детективів Філліс Дороті Джеймс «Смерть приходить у Пемберлі», який продовжує класичний твір Джейн Остін «Гордість і упередження» загадковим убивством і розв’язанням загадки. Замикає п’ятірку психологічна історія однієї спроби дауншифтингу «Список моїх бажань» ще одного француза Ґреґуара Делакура. Це єдина з усіх книжок у топі, що не має детективної інтриги. Утім, можливо, свій відбиток на останні рейтинги наклала пора відпусток: згідно з останніми дослідженнями, французи читають найбільше саме влітку на відпочинку. В асортименті відповідно теж домінує легке, ненав’язливе чтиво.

БЕСТСЕЛЕРИ ШВЕЦІЇ

У Швеції топ-5 продажу книгарень, за даними Swedish Book Review, цілковито складається лише з місцевих творів. Жодного перекладу. Але це й не дивує з огляду на те, що шведи змусили всю Європу читати свої книжки, а їхні автори очолюють два попередні списки. Нова школа шведського детективу завдяки всесвітньому успіху Стіґа Ларссона здобуває чимдалі ширше визнання. Щоправда, список бестселерів у Швеції жанрово досить одноманітний: як і у Франції, тут майже самі детективи. Його очолює остання книжка дуету авторів кримінальних романів Андерса Рослунда та Берґе Гелльстрема «Два солдати», що розповідає про помсту двох побратимів-злочинців детективу, який запроторив їх у колонію ще підлітками. Критики хвалять твір за автентичне відображення кримінальних кіл і тюремного життя. Друге місце належить роману відомої і за межами Швеції авторки Марі Юнґштедт «Остання дія», де двоє детективів, чоловік і жінка, закохуються одне в одного, розслідуючи вбивство редактора газети. Мисливець знаходить у череві вбитого у шведських горах ведмедя людський палець, а через півроку за сотні кілометрів за дивних обставин гине жінка – зв’язок між цими подіями розкриває роман «Яко жертва Молоху» Оси Ларссон, бронзовий призер рейтингу. На четвертій позиції пригоди пасажирів літака і працівників спецслужб під час нападу терористів у романі «Жертва раю» Крістіни Ольсон, популярної письменниці, яка має освіту політолога і навіть працювала в ОБСЄ. Белетризована автобіографія «Залишаючись на сонці» письменниці та художниці Йоганни Екстрьом, чиї батьки – відомі у Швеції митці, розповідає про особливості дитинства в зірковій родині.

БЕСТСЕЛЕРИ АНГЛОМОВНОГО КНИЖКОВОГО РИНКУ

1. Е. Л.Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого»

2. Е. Л.Джеймс «П’ятдесят відтінків темного»

3. Е. Л.Джеймс «П’ятдесят відтінків звільнення»

4. Джиліан Флінн «Покійна дівчина»

5.Сильвія Дей «Назустріч тобі,голою»

За даними The New York Times Book Review

СЛОВНИЧОК

Бестселер– книжка, яка має великий попит і продається у значних кількостях протягом короткого періоду часу.

Лонгселер– видання, що має значний попит і не втрачає популярності роками.

Фан-фік– термін, яким називають некомерційні тексти, створені фанатами певної книжки з використанням сюжету та системи образів оригінального твору. Найчастіше предметом фан-фіку стають альтернативна історія розвитку подій, зображення того, що залишилося «за кадром», написання продовження тощо, а іноді головним героєм нового твору є сам автор – читач популярного видання.

Мешап-роман– твір, де за основу взято класичний текст або реальні історичні факти, а потім додано елементи популярних жанрів на кшталт фантастики, кіберпанку, зомбі-хорору тощо. Критики порівнюють літературний мешап із музичними реміксами.

POD (print on demand)– нова видавнича технологія, яка уможливлює друк нових екземплярів після замовлення покупця за фіксованою ціною незалежно від кількості. Вигідна для публікації книжок, які навряд чи стануть бестселерами: примірники не займають місце на складі й коштують дешевше, ніж малотиражне видання традиційним способом друку.

Читайте також: Довгі дороги літератури


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено