Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Третій пітчинг: українське кіно дорослішає

14-го червня пройшов пітчинг повнометражних ігрових проектів на отримання фінансової допомоги від держави
Третій пітчинг: українське кіно дорослішає

Дуже знаковою стала фраза в передмові голови Держкіно, Катерини Копилової: «Вітаю всіх кінематографістів, що вижили». З одного боку, мається на увазі те, що з 39 поданих ігрових проектів до пітчингу добралися лише 10 (крім 8 дебютів). А з іншого боку, цілком реально уявити, що за цією фразою ховається і скандальна ситуація з фільмом «Діамантовий хрест», режисер якого, Сергій Маслобойщиков, вийшов з проекту через тиск з боку російських продюсерів, і шалена затримка видачі грошей державою на затверджені проекти ще з часів Другого конкурсу.

 

Так само всі пам’ятають скандали після Першого конкурсу, на якому до державного «корита» були допущені майже повністю не українські фільми з неукраїнськими режисерами, продюсерами, фінансуванням і не українською, російською мовою — це «Дао» Іллі Хржановського і «Під електричними хмарами» Олексія Германа-молодшого. Ситуація цього року відмінна вже на рівні законодавства — хоча закон про двомовність ще офіційно не прийнятий, вже з 18-го лютого діє поправка до закону «Про кінематографію» (стаття 3 абзац 16-й), де вказано, що національний фільм — це «створений суб'єктами кінематографії України фільм,  виробництво якого здійснено в Україні та авторське право чи право власності на який повністю або частково належить суб'єктам кінематографії України, а також основна (базова) версія мовної  частини звукового ряду якого створена українською мовою». Це означає, що фільм може вироблятися і російською мовою, аби лишень це робили у нас. Кісткою українцям у цій ситуація є згадка про «базову» версію. Та це вже застаріла рана.  

На пітчинг подавалося два проекти, що пов’язані з шевченківської темою. І 2014 рік, в якому ми будемо святкувати 200-річчя з дня народження великого кобзаря, дає всі підстави для реалізації цих проектів. Проте на пітчінг відібрали лише проект Михайла Іллєнка «Толока», вільну екранізацію шевченківської балади, де персонажі розширені, а час йде від козачини до наших днів. Зважаючи на заслуги пана Михайла перед Україною, його щирість у створенні красивого, романтичного, патріотичного українського твору і зрушення, яке він зробив своїм фільмом «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» — прокат по всій країні та збори в розмірі 2 млн грн, — він має всі шанси отримати фінансування.

Читайте також: Які фільми мають отримати державну підтримку у 2012-му році

Але пріоритетом на отримання грошей від держави є фільми, які б могли б потрапити до національного кінопрокату і «відбити» вкладені в них гроші. Дійсно, за совами Пилипа Іллєнка, продюсера «Толоки», дистриб’юторська компанія B&H вже дала згоду на включення фільму у прокатні плани компанії, і випуск фільму на 60-70 копіях, і це чудово інформація, бо така велика кількість копій буває лише на голлівудських блокбастерах. Щоправда, ці копії мусять бути на цифрових носіях, і відповідно показуватися в кінотеатрах з цифровою апаратурою. Інакше «відбити» гроші не реально. І це видно на прикладі фільму «Той…»: із 2 мільйонів кінотеатральних зборів за договором показу 50% забирає собі кінотеатр. З одного мільйону вираховуємо податки у розмірі до 15%, видатки на рекламу, друк копій і дистриб’юторський відсоток за прокат (не менше 10%). З максимальних 20%, що залишилися від фільму, ще 10% забирає собі держава, як один з продюсерів, і лише 10% (в кращому випадку) залишається приватній компанії «ІнсайтМедіа». Це 200 тис грн ( $25 тис). А вкладено ж було $1 млн! Тобто «успішний проект» «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» насправді є колосально провальним проектом, де збитки від прямих інвестицій у виробництво перевищують $950 тис.

 

Та головна проблема «Толоки» не в цьому. За умовою конкурсу кінопроектів, проект (якщо він не є дебютним, документальним чи анімаційним) може отримати допомогу від держави у розмірі 50% від заявленого бюджету. А розглядається проект лише за умовою підтвердження від сторонніх, приватних продюсерів інших 50%. Як виявилося у «Толоки», яка продюсується компанією «Іллєнко Фільм», навпроти пункту підтвердження інвестицій стоїть «ведуться перемовини». А бюджет у фільму не мало не багато понад 28 млн грн…

У плані розміру державної допомоги найбільш скромним виявився режисер Олег Сенцов. Свій «Гамер» він вже відзняв, 3 роки працюючи над проектом правдами і неправдами, використавши на нього порівняно маленький бюджет в трохи більше $100 тис. власних коштів Все, що йому потрібно — це 568 тис грн, з яких 320 тис підуть на купівлю авторських прав використаних ним у фільмі іноземних пісень. А фільм, на відміну від усіх інших 9 представлених на пітчингу проектів, вже має фестивальне життя довжиною в рік і кількість відвіданих і запланованих фестивалів перевищує кілька десятків з чисельною регалією отриманих призів. Зроблене «на коліні», як каже Сенцов, кіно запрошене до першого українського конкурсу на III-й Одеський кінофестиваль, і на думку одного з членів Експертної комісії при Держкіно і арт-директора Одеського фесту, Аліка Шпілюка, є дуже цікавим і оригінальним.

Вже зовсім іншим за фінансуванням є проект Анни Гресь «Варіант Марконі» — продюсери заявили бюджет у 40 млн грн, з яких підтвердженими є 16 млн, а 12 млн — розрахована державна підтримка. Майже двогодинний історичний детектив про складну військово-політичну ситуація в Україні 1920-го року творці, сценарист Марк Гресь і режисер хочуть наситити батальними сценами, складними ефектами і багатьма мовами. Плюс до всього заявлене бажання створити українського героя. Зважаючи на присутність у сценарії більшовиків, поляків та хлопців з Холодного Яру, і на попередні роботи Анни («Смерть шпигунам-2»), трохи лячно за потенційного «українського героя», але творці пообіцяли, що не будуть вибирати якоїсь однієї сторони. З іншого боку, такого дорогого проекту ($5 млн) ще на пітчингах не було. Хоча хто сказав, що дорогий проект — поганий проект? А от дешевий проект як раз цілком може вийти поганим. Проте це полемічне питання. Наприклад, продюсер проекту «Зиморович або Справа про диявола та вбиту наречену», щодо «дорогого/поганого» нагадав нещодавній один з найбільших голлівудських провалів — 250-мільйонного «Джека Картера», і був правий.

Його проект має коштувати лише мільйон доларів, а потрібно буде адекватно відтворити Львів 1649 року. Натомість, режисер «Зиморовича», Ольга Орєхова пропонує не будувати декорації стародавнього Львова з нуля, а в межах одного павільйону намалювати їх за допомогою комп’ютерної графіки в дусі коміксів Френка Міллера (творці апелювали до його «Месника» 2008-го року). Інша справа, що комп’ютерна графіка, а особливо гарна комп’ютерна графіка є доволі дорогим задоволенням. Може нова компанія «Цифрова платформа», на базі якої і планується знімати «Зиморовича», і зможе зняти гарно за так дешево? Принаймні, у проекта є багато плюсів. По-перше, режисер: вже перший фільм Олі, студентська короткометражка «Мухи», була зроблена у неймовірно гіпнотизуючій, вражаючій манері, ледь не за 5 копійок. По-друге, сюжет «Зиморовича»: це такий собі детектив у дусі Агати Крісті чи Конан Дойля (а у нас таке люблять), і в якості візуальності на думку спадає фільм Пітофа «Відок», як раз пряма екранізація коміксів. По-третє, у творців є претендент на головну роль — дуже гарний актор Олексій Горбунов. І по-четверте, не маючи підтверджених 50% бюджету, у продюсера є чіткий і доволі непоганий план залучення інвестицій, зокрема за рахунок використання в кадрі «продакт-плейсменту».

Читайте також: Українське кіно. Реалізація

Проект «Апостола», на відміну від «Зиморовича», має чітко прописані 9 млн грн, 50% інвестицій, які частково компанія-виробник FreshProduction бере на себе. А крім того, і що, можливо, найважливіше — сценарій його є одним з кращих, якщо не за всю історію України, то принаймні з моменту початку пітчингів. Поетичний, красивий, драматичний, глибокий і гострий, він зачіпає тему сім’ї, любові та відповідальності. Сценарист і він же режисер, Олександр Столяров відомий як телевізійний режисер, документаліст і драматург. Наразі він знімає «Діамантовий хрест», замість вибулого Маслобойщикова. На пітчингу цікавилися, чи встигне він завершити «…хрест» і чи не лякає продюсерів можлива асоціація у глядачів з однойменним телесеріалом 2008 року. До слова: в серіалі Геннадія Сидорова в головній ролі знімався Євгеній Міронов, а на зйомки фільму Столярова хочуть запросити Марію Міронову…

Як виявив пітчинг Третього відкритого конкурсу кінопроектів найбільшою проблемою учасників з яскравою національною ознакою є відсутність джерел фінансування. З одного боку зрозуміло — кризу ще ніхто не відміняв, а з іншого — образливо за державу. Проект документально-ігрового фільму «Хроніки» про життя одного карпатського села є скоріше телевізійним за форматом, і це розуміють і продюсери, і потенційні інвестори. Добре, якщо канадієць українського походження Богдан Музичко дасть копійку на кіно, яке рекламує Україну. А хто може дати ще? Та ж доля і у «Толоки» Іллєнка. Натомість, у російськомовного проекту «Ваня чокнулся от любви» особливих проблем з фінансуванням не має. Гарний сценарій, він подібний до колись популярної і скандальної «Школи» московської режисери Валєрії Гай-Германіки.  Молодіжна драма зі сленгом — жанр і форма цілком прийнятні для сьогодення і аудиторії 16 +/-. Шкода (чи щастя), що творці, під впливом минулого пітчингу, забрали з сценарію усю ненормативну лексику, камінь спотикання для законодавства, де подібні слова — крамола, хоча сучасність без матів не обходиться навіть (чи тим паче) у школі.

… Які б не були результати пітчингу — за лаштунками чітко дали знати, що буде обрано лише 5 проектів з 10, — одне можна стверджувати однозначно: рівень проектів, а також тих, хто їх представляє і хто це все організовує суттєво зріс.  


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено