Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 червня, 2012   ▪   Підготувала: Оксана Щур   ▪   Версія для друку

Поети житимуть у метро

12 червня у Києві відбулося офіційне відкриття міжнародного проекту «Євро Вірші – Euro Poems», який триватиме у Києві, Львові, Донецьку і Харкові одночасно із футбольним чемпіонатом Євро-2012. Суть проекту – продемонструвати сучасну українську і польську поезію широкому загалу. Вірші 12 польських і 12 українських поетів українською та англійською мовами розміщено у громадських місцях
Поети житимуть у метро

У Львові банери прикрашають огорожу навпроти головного університетського корпусу; в Донецьку їх розмістили навпроти центрального ринку, на шляху до Донбас-Арени. У Харкові наліпками заклеєно багатолюдні станції метро «Держпром», «Радянська» та «Академіка Барабашова». У Києві цього разу поезія прикрашає «Кловську», «Політехнічний інститут» та «Поштову площу».

Ці ж вірші у виконанні авторів (серед яких - Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Остап Сливинський, Маріанна Кіяновська, Катерина Бабкіна, Гриць Семенчук, Андрій Бондар, Олег Коцарев, Дмитро Лазуткін, Богдана Матіяш, Анджей Стасюк, Евгеніуш Ткачишин-Дицький, Даріуш Суска, Адам Відеман, Йоанна Мюллер та ін.) звучатимуть у радіоефірі – це окремий супутній проект. Охочі можуть долучитися до конкурсу, оголошеного в рамках «Євро Віршів»: потрібно надіслати організаторам хайку на футбольну тематику (аякже!), придатне до написання на паркані. Зразок першого єврохайку подала поетка Богдана Матіяш на вечорі офіційного відкриття проекту: «Україна-Швеція. 2:1. Сумно як» (шведський варіант); «Україна-Швеція. 2:1. Добре як» (український варіант).     

Пасажири громадського транспорту на поезію в київському метро реагують по-різному. Хтось зупиняється і вчитується в наліпки, шукаючи там… ну, наприклад, приховану рекламу. Когось справді приваблює поезія – а вірші справді гарні й різноманітні. Інші не реагують взагалі, автоматично не звертаючи увагу на розклеєну поліграфічну продукцію. Восени у Києві уже успішно проводили «Вірші у метро», тож дехто з мимовільних читачів поезії уже має уявлення про те, що отак буває, коли на колонах станцій метро розклеюють незрозумілі тексти. І є ще, звісно ж, люди, що активно слідкують за культурним життям свого міста: вони уже знають, що до чого, і ретельно долучаються до важливої акції. Окрема група – це іноземці, гості столиці на час чемпіонату. Вболівальники шведської збірної оселилися неподалік від «Поштової площі», тож можуть долучатися до прекрасного, рухаючись у фан-зону.

Люди в громадському просторі – це найчастіше рухомий натовп. А більшість із обраних організаторами проекту поезій не надто надаються до швидкого читання. І з цього погляду серед представлених цінні тексти Дмитра Лазуткіна («…а я ж тут жив – і прокидався в парках й Дніпром свою свободу запивав і бився попід арками й петрарку комусь на гідропарку цитував. Це місто знає всі мої цілунки це місто чуло всі мої пісні… я вас люблю – пробачте прорахунки… я у метро – на білому коні!» і т. д.) та Діаріуша Сосніцького (Вірш проти грошей: «Те, що тут відбувається і чому я ніяк не можу дати ради (кран, що тече, ідіотський пес під вікном) це все через гроші. Їх було замало, щоб я зміг поїхати до тебе»), а от 16-рядковий вірш Андруховича чи поезію Маріанни Кіяновської, заверстану аж у дві колонки, на бігу так просто й не вхопиш.

Втім, ніхто не заважає читати щораз по одному віршу в очікуванні потяга або гуляти вулицею і роздивлятися написи. Інша річ – рівень естетичного сприйняття. Чи готові перехожі обласних центрів перейнятися модерними текстами? А чи вірш справді має кілька рівнів сприйняття і різною мірою доступний кожному? Так чи інакше, пересічний українець отримує нагоду дізнатися про тенденції сучасної поезії, яку не вивчають у школі, і виявити, що вітчизняна література порухалася трохи вперед з часів шістдесятництва. Англомовний гість теж відкриє нові імена екзотичного східноєвропейського культурного простору. А учасники проекту отримали нагоду збільшити читацьку аудиторію у тисячі разів: тепер їхні тексти читає не лише вузьке коло інтелігенції. Може, так і треба, допоки освітяни сперечаються про те, як формувати наш із вами смак до мистецтва – рвучко розчахнути перед народом вікно у сектор національної культури, який все ще залишається закритим для усіх, крім кола його ж таки авторів.

Фотоматеріали та ілюстрації надані Польським інститутом в Україні

Проект Євро Вірші триватимев Україні одночасно із чемпіонатом Європи з футболу:

07-28.06/ЛЬВІВ/ виставка біля пам’ятника Іванові Франку (вул. Університетська);

12.06-01.07/ДОНЕЦЬК/ виставка вздовж вулиці Челюскінців;   

12.06-02.07/КИЇВ/ виставки на станціях метрополітену: «Політехнічний інститут» та «Кловська»;

13-28.06/ХАРКІВ/ виставки на станціях метрополітену: «Держпром», «Радянська», «Академіка Барабашова».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено