Культура

  ▪   Ярослав Підгора-Ґвяздовський

Про мету «Прометея»

Новий фільм Рідлі Скотта очолив цьогорічний рейтинг глядацьких очікувань. Чи виправдано?
Матеріал друкованого видання
№ 23 (240)
від 7 червня, 2012

Уже те, що на зазвичай «мертвому» ранковому сеансі в прем’єрний день виходу «Прометея» було зо третину залу, вказує на високий рівень зацікавлення аудиторії. Хоча від початку глядачі розділилися на два табори: адептів, що вивчили стрічки про «чужих» на зубок, і неофітів тинейджерського віку, які ходять у кіно через рекламу і силу «сарафанного радіо». За результатом фільму можна стверджувати, що розрахунок продюсерів і менеджерів компанії 20th Century Fox робився саме на останніх. А розчаровані адепти нехай будуть уважнішими.

Рідлі Скотт не раз говорив про «перезапуск франшизи», наголошуючи: «Прометей» аж ніяк не є приквелом славетного «Чужого» 1979 року». Що стрічка й підтвердила. Це справжній мікс з усіх п’яти фільмів про ксеноморфів, де з першого взято інопланетний корабель, кімнату «з гарматою» і зрадливий андроїд, з другого – образ героїні Васкес, що вгадується в образі капітана-жінки, і кілька реплік інших персонажів, з третього – вагітність головної героїні, з четвертого – базу зі зброєю масового винищення, з п’ятого – ідею знайдення карти і мандрівку до місця перебування інопланетян. Увесь антураж і бутафорія «Прометея» також настільки футуризовані за останнім словом наукової кінофантастики, що він не може бути таким, що передує подіям «Чужого».

«Приквелізованими» є лише образ сильної жінки та ідея істоти, яка так чи так розвивається як паразит у тілі людини. І, звісно, інтриги ксеноморфів: у «Прометеї» вони частково розкриваються. Проте при цьому породжують безліч нових питань. Це може бути як мінусом, так і плюсом. Та точно мінус стрічки Скотта в тому, що вона відчутно кон’юнктурна: на відміну від перших трьох «Чужих» тут багато чого пояснюється на словах, як кажуть, «для тих, хто в танку», у головних ролях зірки Шарліз Терон і Майкл Фассбендер, яким нічого грати. Студія зробила ставку на маси, бо дороге кіно, що складається з комп’ютерної краси, штучного інтересу і високотехнічних ефектів, мусить дати надприбуток. Ось і вся мета.

Читайте також : Рідлі Скотт про наукову фантастику та новий фільм «Прометей»