Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
31 травня, 2012   ▪   Версія для друку

Попелюшка навпаки

«Красуня з трущоб» продовжує правозахис­­ницькі та культурні викриття соціально активного британця Майкла Вінтерботтома
Матеріал друкованого видання
№ 22 (239)
від 31 травня, 2012
Попелюшка навпаки

Ті, хто низько оцінив «Красуню...», підносячи попередні фільми Вінтерботтома, дещо помиляються: режисер до кінця і в усьому залишається вірним самому собі. Як і раніше, він занурюється в культурні звичаї країни, цього разу Індії, пропускаючи їх через м’ясорубку сучасних конотацій. Уже традиційно кіномитець не розтлумачує, що герой мусить чи не мусить робити, – він живе перед нами, і ми самі маємо розуміти, що до чого. Спочатку може здатися, що Вінтерботтом трохи злукавив, коли вибрав на головну роль вродливицю Фрейду Пінто, адже в Індії дуже мало гарних жінок. Але ж Пінто справді звідти (як, між іншим, і міс світу акторка Айшварія Рай). До того ж у цьому є сенс: режисер таким чином стверджує, що навіть красуня в зубожілій країні, як Індія, не може піднятися з дна, аби знову туди не впасти.

Як може звичайна індійська дівчина з бідної багатодітної родини вибитися в люди? Щоб вступити до інституту, навіть маючи знання, потрібно далеко їхати, а на це немає грошей. Щоб потрапити до Боллівуда, навіть кралі з умінням танцювати теж потрібні кошти. Багатий хлопець (Різ Ахмед із «Дороги до Гвантанамо») – це вихід. Але героїні від нього нічого не треба, бо він їй сподобався.

Та з часом їхні стосунки перетворюються на патріархальне пекло тваринного світу, де немає нічого людського… Можливо, ситуації у стрічці, через які виникають конфлікти героїв, здаються притягнутими за вуха. Але ж це кіно, і певна його штучність якраз дає змогу отримати відповідні асоціації з повсякденням. Власне, Вінтерботтом щодо сюжету нічого нового не придумав – «Красуня...» є такою собі «Попелюшкою» навпаки, без хепі-енду, або ледве не екранізацією роману Томаса Гарді «Тесс з роду д’Ербервіллів». Та у візуальному плані режисер є концептуальним: кожний кадр триває по дві – п’ять секунд, як у кліпах, що, здається, передає швидкоплинність життя, де ми не помічаємо того, що повз нас проноситься. Не бачимо, як люди поруч із нами помирають. Понад те, здається, каже Вінтерботтом, нам усе одно.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено