Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
18 травня, 2012   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Депутатів відвідали художники

У стінах парламенту відкрилась виставка полтавських митців
Депутатів відвідали художники

Пан Литвин закінчує свої прогнози стосовно труднощів у битві за місце київського голови та відповідальності, пов’язаній із цією посадою, і одразу починає грати кобзар – що й казати, картина досить нетипова для стін Верховної Ради. Грає художник і музикант Іван Новобранець, а за його спиною – виставка полотен полтавських художників Сергія Гнойового, Івана Новобранця, Ігоря Величка та Юлії Мохірєвої.

Серед техніки – картини із соломи та живопис, серед тематики переважають народні мотиви. Лики святих та священні звірі, пейзажі та натюрморти втілюються від реалістичної до «наївної» манери виконання, сміливі поєднання соковитих барв нагадують, що надворі майже літо. Не «контемпорарі», але, поза сумнівом, виконані в дусі часу роботи видаються «золотою серединою» між крайнощами сучасного мистецького процесу та ідеально пасують обраному для них просторові.

Атмосфера геть не подібна на ту, яка традиційно панує у галереях на відкриттях виставок: із гучномовців чутно пряму трансляцію засідання ВРУ, під акомпанемент якої грає та співає свої балади кобзар; замість вина та канапок гостям дарують видання Григіра Тютюнника; один з депутатів перепрошує, бо мусить відлучитися та зачитати на засіданні свій законопроект, а після того обіцяє запросити художників в буфет. Та і гостей небагато: декілька журналістів, депутатів, представників мистецьких салонів та, власне, художники, чиї картини презентуються.

 «Це – високий рівень професіоналізму, цікаве поєднання знання минувщини, народної творчості, що лягають на новітній світогляд. Зрештою, ми маємо розкішні, модернові речі, - говорить Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт» та редактор журналу «Артанія». – І мені здається, що таких різних художників, представлених на виставці, об’єднує одна риса, притаманна нашій українській ментальності – це схильність до вітаїзму – на противагу тому занепадницькому мистецтву, яке смакує людськими негараздами, внутрішнім брудом та психологічними викидами. На цих картинах немає модних нині мотивів депресії, тут все таки присутня ідея вітаїзму, яка тягнеться ще з творчості наших трагічних оптимістів, з 30-х років, яка також живила творчість шістдесятників, та ще недосліджену – 90-х.».

 Писанки у рамках закручуються у сонцевороти, космічні птахи огортають крихітний всесвіт, печальний блакитний Телець із Місяцем-рогами пронизливо дивиться вглиб, а на ниві, за його спиною – ледве помітна постать художника... Хочеться вірити, що енергія цих картин та вічні і добрі мотиви зроблять свій внесок у сучасний політичний процес (чи, принаймні, нагадає про головне) – адже, як було зазначено вище, вітаїзм у нас в крові. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
  • Ось відчиняються двері залу, і входить одна людина, радісна та усміхнена. Сотні вітають її такими самими радісними вигуками. Овації і захват. Далі?
    24 липня, Станіслав Васін
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено