Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 травня, 2012   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Депутатів відвідали художники

У стінах парламенту відкрилась виставка полтавських митців
Депутатів відвідали художники

Пан Литвин закінчує свої прогнози стосовно труднощів у битві за місце київського голови та відповідальності, пов’язаній із цією посадою, і одразу починає грати кобзар – що й казати, картина досить нетипова для стін Верховної Ради. Грає художник і музикант Іван Новобранець, а за його спиною – виставка полотен полтавських художників Сергія Гнойового, Івана Новобранця, Ігоря Величка та Юлії Мохірєвої.

Серед техніки – картини із соломи та живопис, серед тематики переважають народні мотиви. Лики святих та священні звірі, пейзажі та натюрморти втілюються від реалістичної до «наївної» манери виконання, сміливі поєднання соковитих барв нагадують, що надворі майже літо. Не «контемпорарі», але, поза сумнівом, виконані в дусі часу роботи видаються «золотою серединою» між крайнощами сучасного мистецького процесу та ідеально пасують обраному для них просторові.

Атмосфера геть не подібна на ту, яка традиційно панує у галереях на відкриттях виставок: із гучномовців чутно пряму трансляцію засідання ВРУ, під акомпанемент якої грає та співає свої балади кобзар; замість вина та канапок гостям дарують видання Григіра Тютюнника; один з депутатів перепрошує, бо мусить відлучитися та зачитати на засіданні свій законопроект, а після того обіцяє запросити художників в буфет. Та і гостей небагато: декілька журналістів, депутатів, представників мистецьких салонів та, власне, художники, чиї картини презентуються.

 «Це – високий рівень професіоналізму, цікаве поєднання знання минувщини, народної творчості, що лягають на новітній світогляд. Зрештою, ми маємо розкішні, модернові речі, - говорить Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт» та редактор журналу «Артанія». – І мені здається, що таких різних художників, представлених на виставці, об’єднує одна риса, притаманна нашій українській ментальності – це схильність до вітаїзму – на противагу тому занепадницькому мистецтву, яке смакує людськими негараздами, внутрішнім брудом та психологічними викидами. На цих картинах немає модних нині мотивів депресії, тут все таки присутня ідея вітаїзму, яка тягнеться ще з творчості наших трагічних оптимістів, з 30-х років, яка також живила творчість шістдесятників, та ще недосліджену – 90-х.».

 Писанки у рамках закручуються у сонцевороти, космічні птахи огортають крихітний всесвіт, печальний блакитний Телець із Місяцем-рогами пронизливо дивиться вглиб, а на ниві, за його спиною – ледве помітна постать художника... Хочеться вірити, що енергія цих картин та вічні і добрі мотиви зроблять свій внесок у сучасний політичний процес (чи, принаймні, нагадає про головне) – адже, як було зазначено вище, вітаїзм у нас в крові. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено