Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
13 травня, 2012   ▪   Спілкувалася: Олена Чекан   ▪   Версія для друку

Незнаний масштаб: Тарас Філенко про дослідження народного мелосу Миколою Лисенком та його вплив на світовий музичний процесс

Книжка-альбом «Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ – початку ХХ століття» оповідає не лише про творчість і життя композитора, а й про діяльність його cучасників
Матеріал друкованого видання
№ 19 (236)
від 10 травня, 2012
Незнаний масштаб: Тарас Філенко про дослідження народного мелосу Миколою Лисенком та його вплив на світовий музичний процесс
Андрій Ломакін

Книжка-альбом «Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ – початку ХХ століття» оповідає не лише про творчість і життя композитора, а й про діяльність його cучасників. Видання присвячене цілій епосі, в якій творили Михайло Драгоманов, Леся Українка, Іван Франко, Соломія Крушельницька, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Кирило Стеценко, Іван Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, Гнат Хоткевич і багато інших. Тут уперше опубліковано велику кількість спогадів, листів, архівних матеріалів і фотодокументів. Тиждень поспілкувася зі співавтором книжки, доктором філософії, етномузикологом і музикантом Тарасом Філенком.

Читайте також: Як відзначали ювілеї Миколи Лисенка у першій половині ХХ століття

У. Т.: Що надихнуло вас на написання книжки про засновника української класичної музики?

– Ідею підказав син Миколи Лисенка, Остап. Нею перейнялася моя мати, Тамара Булат. У той час, а це кінець 1960-х років, архівні документи, ноти, рукописи – тобто всі матеріали, пов’язані з ім’ям композитора, зберігались у скринях у невеличкій кімнаті на другому поверсі Київської консерваторії – його меморіальному кабінеті, де працювали Остап Лисенко з дружиною, а пізніше – й моя мама. Саме там і тоді зародився задум книжки. Син Лисенка зауважував, що оточення батька завжди було під знаком питання в радянські часи. Може, тому видання мало такий довгий шлях до виходу в світ, адже багато імен у ньому – це митці, про яких раніше навіть згадки не було.

Пам’ятаю, коли я подорослішав, мамині друзі давали мені на одну ніч невідомі знімки зі спецфондів, заборонені радянською цензурою як «буржуазно-націоналістичні». Я робив у ванній кімнаті вночі десь по 20–30 фотокарток, що нині увійшли до книжки. Згодом ми збирали матеріал не тільки в Україні, а й в архівах Польщі, Америки, Канади, Чехії, Болгарії, Австрії, Росії.

Уперше за всю історію музикознавства нам вдалося представити й опублікувати повний список творів Лисенка, що може охопити 40-томне видання. Чимало музичних праць зберігалися в архівах і не були належно досліджені. Писалася книжка майже 40 років.

У. Т.: У своєму творінні ви долучили Лисенка до когорти етномузикологів. У чому полягає внесок композитора у вивчення народних традиційних музичних культур?

– Микола Лисенко – не тільки український композитор, а й діяч світового масштабу. Він уособлював у власній творчості три потужні струмені європейської культури: німецької музики – через своїх викладачів Іґнаца Мошелеса – друга Бетховена та Шопена, Карла Рейнеке – учня Мендельсона й Шумана, російської – Рімского-Корсакова, Чайковского та Мусорґского – й автентичної поліфонії українського музичного фольклору в поєднанні з духовним надбанням Бортнянського, Веделя та Березовського. Лисенко мав колосальний вплив на західну етномузикологію, був постійно в контакті з чеськими, словацькими, болгарськими та французькими композиторами й знавцями народного мелосу. Його авторитет у тогочасному музичному світі був беззаперечний. Недаремно Жан-П’єр Тьєрсо пересилав на перегляд Лисенкові свою працю, присвячену французькій народній музиці.

Микола Лисенко докладав колосальних зусиль до популяризації українського мелосу. Особисто влаштовував концерти-лекції в Петербурзі, Москві, Києві, у десятках міст України та за її межами, аби показати вітчизняну музичну культуру, про яку ніхто не знав.

У. Т.: За життя Миколи Лисенка такого терміну, як «етномузикологія», ще не існувало. Які напрямки досліджує ця наука?

– Так, це справді відносно нова сфера, що стала науковою дисципліною тільки 1950 року. Коли я закінчив курс етномузикології в Піттсбурзькому університеті, мене вона страшенно зацікавила. Мій колега – професор Акін Еюба з Нігерії, який працював у Німеччині й вивчав основоположні елементи цього напряму знань, – несподівано підказав мені, що засновником етномузикології був наш Лисенко. Це мене вразило, бо якось ніколи доти не спадало на думку.

Етномузикологія – це музичний фольклор плюс величезний контекст – антропологічний, соціологічний, теологічний, обрядовий, гендерний, навіть політологічний тощо. І термін цей уперше вжив не Яап Кунст 1950 року, як твердять енциклопедії, а Климент Квітка 1928-го, щó довів сучасний учений і фольклорист Ярослав Гарасим. Та оскільки Квітка все життя був переслідуваний, його праці не справляли такого впливу на музичну громадськість у той час. Згодом термін поширився на Заході, в Німеччині, Франції, Нідерландах. Коли на конференції в Кембриджі я виступив із тезою про Миколу Лисенка як основоположника етномузикології, там спершу були шоковані. Однак після певної паузи всі зааплодували.

Читайте також: Прихисток для музики

У. Т.: А в Україні хтось займається цим напрямом у контексті дослідження творчості Миколи Лисенка?

– Думаю, що про це відомо порівняно невеликому колу вузьких фахівців. Нам потрібно виходити на зовсім інший рівень. Знаєте, як мені приємно, що англомовні вчені і просто читачі дуже серйозно сприйняли нашу роботу про Лисенка в контексті проблем національної ідентичності, політики й музики. Десь років п’ять-шість професор університету з Будапешта мені написав: «Читаю цілий курс політології за вашою книжкою і вважаю, що це найбільш об’єктивна подача політичної ситуації у Східній Європі». Я був вражений, бо цей аспект не основний у моїй книжці про Лисенка, хоча політика справді пронизує кожне слово митця і твір. Кожна акція його оточення в ті часи – політична. Згадаймо бодай шевченківські святкування – це була відповідь на чергові обмеження української мови та культури в Російській імперії.

У. Т.: Західні читачі вашої книжки відзначили багато інформації про царську цензуру, про заборону української мови. А в одному закордонному інтерв’ю ви сказали, що спостерігаєте нині в Україні те саме. Поясніть, будь ласка.

– Так, справді. Нині Україна незалежна, але в мене таке враження, що контрметоди проти нашої культури повторюються. Вона нині в такому стані, як була за Лисенка: не національна, а маргінальна субкультура етносу, принижена морально, політично й економічно.

Українські дипломати на Заході скаржилися мені, мовляв, не мають що дарувати за кордоном, бракує культурного презенту. В них є альбоми про Київ, Харків, Крим, Львів – і все. От я і вирішив віддати безкоштовно посольствам України за кордоном англомовну книжку про Лисенка, де йдеться про національну ідентичність. Зателефонував у Міністерство закордонних справ, реакції – жодної.

У. Т.: Що плануєте робити для промоції ваших досліджень?

– За два-три місяці ми з літературним редактором цієї книжки Ольгою Крекотень підготуємо англійською та українською мовами повний перелік творів Лисенка з анотаціями, видамо його й виставимо в інтернеті. Потім настане черга видання про невідомих композиторів, які працювали за межами України, лекцій, концертів, радіопередач. Що ж до книги-альбому про Лисенка, то я хотів би, аби кошти від її продажу повністю пішли на стипендії студентам, які займаються українською музикою.

СЛОВНИЧОК

Етномузикологія – наука фіксації, систематизації та дослідження народної музики. У XIX – на початку XX століття вивчення народних музичних джерел розпочалось одночасно з національним відродженням європейських народів і формуванням модерних ідентичностей. Значний внесок у становлення етномузикології зробили українські композитори Микола Лисенко та Філарет Колесса, угорці Бела Барток та Золтан Кодай, росіянин Ніколай Рімскій-Корсаков. 1955 року в США було засновано Міжнародну асоціацію етномузикологів.

Читайте також: Абсолютний слух


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено