Тиждень.ua
НовиниПолітикаЕкономікаСвітСуспільствоКультураІсторіяПодорожіАвтоVIP-хронікиСпецтемиКолонкиАрхівНаш партнер — журнал «Український тиждень»ПошукГалереяІнфографікаВідео
27 квітня, 2012  ▪  Богдан Буткевич   ▪  Версія для друку

Звільнення Вакарчука: в Києві був презентований проект «Брюссель»

26–27 квітня в Києві з аншлагом відбулася подвійна концертна презентація проекту «Брюссель», у складі якого визнані лідери українського музичного руху: Святослав Вакарчук, Сергій Бабкін, Дмитро Шуров, Петро Чернявський та Макс Малишев.

Коли йдеться про такі творчі об'єднання відомих музикантів, завжди дуже важко не впасти в крайнощі зацікавлення найвідомішими з них. Якщо говорити про проект «Брюссель», то зрозуміло, що мова йде про Святослава Вакарчука. Особливо, якщо зважати на те, що в складі експериментального гурту є колишній клавішник та актуальний гітарист «Океану Ельзи».

Однак розпочати хочеться все ж саме з пана Святослава. Адже, хоч як крути, але фронтмен – він і в Африці, і в іншому гурті фронтмен. І творчий доробок «Брюсселю» дуже нагадує в гарному сенсі старий добрий «Океан Ельзи» класичних часів, лишень із більш сучасними аранжуваннями, якісними та драйвовими барабанами Макса Малишева, явно більшим за бек-вокал співом Сергія Бабкіна, клавішною феєрією від Дмитра Шурова ака Піанобоя та чуттєвою лірикою самого Вакарчука. Який у цьому проекті, здається, зміг скинути з себе «бронзу» статусу «ОЕ», що позначилося як на якості текстів, так і поведінці самого співака на сцені – абсолютно легкій, невимушеній, такій, ніби маятник часу раптово гойднувся на 10 років назад. Святослав почав знову нагадувати себе часів виходу класичного альбому «Янанебібув», який багато хто з прихильників та критиків вважає найкращим серед творчого доробку «океанів» й дотепер. Тобто став легким, емоційно-влучним та дуже пронизливим – саме таким, якого бракувало останньому альбому «ОЕ». Загалом складається враження, що сольні проекти Вакарчука є наразі кращими за платівки «океанів». Чому – це вже питання особисто до нього, хоча жодного бажання не лише завершувати, а й навіть робити паузу у своїй роботі у легендарному гурті він, за його ж власними словами, і не думає.

Цікавіше навіть інше, мабуть, давно вже Вакарчук зі своїми колегами не виступав у Києві на меншому за Палац Спорту концертному майданчику. Аж ось таки довелося. Ще більш зворушливо було бачити певне хвилювання на обличчях досвідчених музикантів, творчі програми яких у складі рідних проектів якщо не довершені, то близькі до цього. Тут же явно учасники переймалися і за продукт, і за його сприйняття слухачами, що проявилося одразу ж після їхнього виходу на сцену, коли Вакарчук сказав, що, хвилюється, бо, мовляв, всі чекають рок-н-ролу, але ж програма спокійна.

Годі про Вакарчука. Адже Сергій Бабкін цілком може незабаром похитнути трон під визнаними секс-символами української рок-сцени – тим самим Вакарчуком (sic!) та Валерієм Харчишиним. В усякому разі, децибели жіночого визку, що лунали на адресу його романтичних співанок про зелений чай, майже не відрізнялися від аналогічних на адресу лідера «ОЕ». Хочеться ще раз зробити величезний комплімент гітарному гуру Петрові Чернявському, якому, здається, до снаги оволодіння будь-яким струнним інструментом, не те, що якоюсь там бас-гітарою. І як тут оминути увагою клавішного маестро Дмитра Шурова, який у цьому проекті трохи сховався в затінку двох гарних співаків. Однак, здається, саме його музичні ідеї та підходи багато в чому сформували такий якісний, справді євроґатунку матеріал.

Єдине, про що жалкуєш, – так це про те, що наразі «брюссельці» не мають намірів продовжувати проект. В їхніх планах завершити концертний тур, продати платівки та сказати всім до побачення. Залишається сподіватися, що строкаті творчі дороги ще зведуть разом цих непересічних музикантів і вони створять якусь нову євроцікавинку – може, Париж або Відень. Власне, ми погодимося й на щось ближче – Бухарест, Будапешт чи Варшаву.


Матеріали за темою:

9
Ви не оцінювали матеріал
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французький філософ і письменник Бернар-Анрі Леві належить до особистостей, довкола яких не вщухають пристрасті.
    вчора, Алла Лазарева
  • У прифронтовій Волновасі, де ще не всі місцеві визначилися, кого ж вони підтримують у цій війні, на зміну бойовим будням прийшли міліцейські – присутні тут силовики здебільшого борються з вуличним криміналом, а не з озброєними сепаратистами
    вчора, Валерія Бурлакова
  • У суспільно-політичних ЗМІ Білорусі перед кожною великою прес-конференцією президента Лукашенки не обговорюють її можливий зміст, а влаштовують натомість тоталізатор: чи поб’є Аляксандр Ригоравіч власні рекорди тривалості виступу? Останній спіч лідера РБ виявився найдовшим: аж п’ять із половиною годин. Щоправда, окрім цього рекорду білоруським журналістам фіксувати було нічого.
    позавчора, Сяргєй Пульша
  • Чи варто очікувати розквіту феодалізму в оновленій владі
    позавчора, Роман Малко
  • Мабуть, зовні симпатичний громадянин Петро Порошенко ще не до кінця усвідомив свій неабиякий офіційний статус. Не відчув, що він уже президент
    позавчора, Володимир Надіїн
  • Дострокові вибори – широке поле для діяльності політичних махінаторів. Підкуп і адмінтиск, на жаль, залишаються дієвими інструментами політичної боротьби
    позавчора, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2014 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS