Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 квітня, 2012   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

Даніель Максимен: «Резюме поетичної творчості – слово «свобода», написане на стіні диктатури»

Французький поет та прозаїк Даніель Максимен завітав до України не випадково, присвятивши вечір спілкуванню з читачами у книгарні «Є». Кавалер Ордена Почесного Легіону, Кавалер Ордена Мистецтв та літератури та одним із найвидатніших письменників, він походить з Антильських островів. Будучи уродженцем колоніальних земель, поет чи не в кожному реченні вживає слово «свобода» – чи не вічний пошук цього «лікарського засобу» споріднило дві далекі культури та зумовило візит Даніеля?
Даніель Максимен: «Резюме поетичної творчості – слово «свобода», написане на стіні диктатури»

Сюди мене привела цікавість до країн східної Європи,про які я знаю, на жаль, тільки через літературу. Якщо говорити про знайомство з українською літературою – можна починати з Гоголя. Його твори я читав французькою, але не можу сказати напевно, чи він відноситься до російської, чи до української літератури...

Я починав саме з поезії, вона мені була ближча, адже це – музика мови. Я вважаю, що треба звільнити мову від тих законів, в які ми її заточуємо, і поезія якраз покликана допомагати в цьому. Поезія – це насамперед музика звільнення, свободи. І сенс поезії саме в цьому.

Моя рідна культура, від якої я походжу – культура Антильських островів, Карибського басейну, Гваделупи – це культура, яка народилась під гнітом. Нам була нав’язана французька мова, мова колонізаторів. Поезія для мене присутня і в романі, і в есе, вона є саме засобом звільнення. У прозі для мене головною є вигаданість сюжету, яка дає можливість звільнитись від реалій історичних, від пригноблення, піднятися над світом. Книга повинна звільнювати – звільнювати розум, звільнювати життя. Тобто, сюжет звільнює від реальності, а поезія звільнює мову.

Також важливо звільнитися від законів поетичної творчості, від обов’язковості поетичного розміру і римування. Я, так само, як і більшість поетів карибського басейну, чи то франко-, чи іспано-, чи англомовних (там є різні представники, але їх об’єднує це прагнення звільнити поезію), весь час поєдную – у нас є і верлібри, і фрагменти римовані і структуровані. Це не опозиція між римованою поезію і верлібром. Адже що шукала насамперед поезія, зокрема римована..? Вона шукала музику мови. Для мене в цьому нема протиставлення, а є взаємодоповнення.

Поезія – це, насамперед, звучання.Ми, поети карибського звучання, пишемо вірші однією мовою, але при цьому в голові звучить багато мов. Я пишу свої твори французькою, але в мені звучать французька мова, креольська мова, яка була штучно створена 300 років тому, але вона не є письмовою, а тільки розмовна, це також мови моїх сусідів, яких я знав іще змалку, будучи дитиною. Це іспанська мова, мова Куби, Сан-Домінго, це мова англійська – Ямайка і Сполучені Штати. Тож музика цих мов плюс поезія дає мої твори.

Добре сказав відомий антильський поет Еме Сезеер, що поезія – це есенція слова.Вона надзвичайно концентрована. І вона не покликана брати участь у «соціальних балачках». Але, з іншого боку, саме за рахунок того, що вона є цією есенцією, вона висловлює щось більш глибинне, те, що хвилює людей. Вона не опікується речами, пов’язаними з актуальною інформацією, але вона говорить про фундаментальні речі. Вона не є статтею про якісь поточні події, політичним трактатом чи гаслом. Але це не означає, що вона не стосується питань нашого існування. Вона розповідає про основи – про свободу, про мистецтво бути разом, про кохання, про те, що хвилює кожного. І виходить так, що, навіть якщо вона не присутня на якихось там мітингах і барикадах, вона завжди перебуває в авангарді боротьби за свободу. Саме тому диктаторські режими нерідко переслідують поетів. На стінах поваленої диктатури пишуть поетичні рядки. Резюме поетичної творчості – слово «Свобода», написане на стіні диктатури. Те, що ми написали це слово, саме по собі стіни не повалить, але її повалять ті, хто це слово прочитає. Те стосується не тільки поезії, а й усіх інших видів мистецтва.

Поезія для мене почалася із бажання вкласти музику в слова. В поезії музика уже присутня, тому зайве говорити про поєднання цих жанрів. Тим більше в тих країнах, де поезія створена саме для проговорювання, а не прочитання очима. Але був такий період, коли поезія втратила це своє первинне призначення – бути проголошеною вголос – і стала тим мистецтвом, що призначене для написання і прочитання наодинці. Я та мої однодумці прагнемо відновити це первісне значення поезії та зробити її живою, мистецтвом, яке висловлюється, та поєднується, зокрема з музикою.

У мене є дует із видатним джазовим музикантом Аленом Жан Марі.Це не є «обслуговування» музикою поезії чи навпаки, це був діалог двох мистецтв, які одночасно висловлюються. І те саме можна сказати про поезію і живопис. Ми бачили чимало вдалих прикладів. Зокрема це творчість антильського поета, якого я уже згадував, Еме Сезеера, у якого був досвід співпраці з кубинським художником Вільфрідо Ламмом, другом Пікасо. Художник казав, що на його полотні висловлюється поезія, що це вірш, який він малює. Це взагалі властиво культурі не тільки карибського басейну, я б сказав, швидше, Америки – близькість між різними видами мистецтва, вони ніколи не були відокремленими – поезія, живопис і музика. Це дуже властиво для моєї культури, культури метисів, адже вона поєднувала походження європейське, африканське, американське і азійське. І для того, щоб висловити прагнення до визволення від пригноблення, якого вони зазнали, вони і використовували поєднання різних мистецтв, для того, щоб одне підсилювало інше. Поєднання свобод, яке дає кожне із цих мистецтв.

Наразі спостерігається повернення до «оральної традиції», до традиції вимовляти поезію. На сьогодні це поширено значно більше, ніж, скажімо, 20 років тому. У Франції, і, я думаю, в інших країнах також, поезія виходить на вулиці, на публіку. Існує акція «Весна поетів», коли в багатьох містах поезію читають простонеба у публічних місцях.  


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено