Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 березня, 2012   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Лікування джазом: уроки емоційності від Грегорі Портера

23 березня у Києві побував відомий американський джаз-співак Грегорі Портер (Gregory Porter), який спочатку дав майстер-клас з вокалу для всіх бажаючих в Київському музичному училищі імені Глієра, а потім влаштував справжнє свято джазу ввечері, у Київській Консерваторії
Лікування джазом: уроки емоційності від Грегорі Портера

Підчас сольного концерту у супроводі не менш відомого джаз-квартету «Арка Овруцького» (Ark Ovrutski) на чолі з відомим музикантом та промоутером Аркадієм Овруцьким.

  Звичайно, київська «консерва», яка, на превеликий жаль, виглядає і відчувається, особливо всередині, як радянський рудимент – це не ідеальне місце для джазового концерту. Але випадає на те, що більш гарного місця для великого джазу в Києві наразі просто немає.

І все ж, дуже радує, коли до столиці України приїздить висхідна зірка світового джазу, володар Греммі-2010 за кращий вокальний джазовий альбом та номінант Греммі-2011, відповідно, на підтримку свого нового альбому, який був презентований буквально з місяць тому – «BeGood» 14 лютого 2012 року.

Але говорити хочеться аж ніяк не про його регалії. Коли автор спостерігав за містером Портером і підчас майстер-класу, і підчас концерту, його не покидали думки про те, чому все ж Україна, справді дуже пісенна та музична країна, яка має безліч талановитих і відомих музикантів, тим не менше, не має світових визнаних зірок саме співаків – хіба тільки опера рятує від повного провалу, хоч і вона тільки підтверджує тенденцію. Розумію, що з цим твердженням можна подискутувати, але ж якщо подивитись правді, а не власним вподобанням, в очі – то так воно і є. Свого Рея Чарльза, Боно чи Елли Фіцджеральд в Україні не було, і якщо все буде так само залишатись, як наразі, і не буде.

Читайт також: Джаз - музика хоробрих

Приїзд людини ґатунку Грегорі Портера, як і його власні слова, дещо допомагають зрозуміти. Однією з найголовніших проблем і всього українського суспільства загалом, і української музики зокрема є їх така собі затехнологізованість – тобто, постійне надання більшої ваги формі, на перевагу змісту. Якщо говорити конкретніше, то, на жаль, до сих діє радянська система мислення, у якій поза вважається важливішою за відвертість, яскравий одяг – за емоційність, класичні вібрації вокалу та його голосність – за те, про що і як співає вокаліст.

 

Якраз про це і говорив Грегорі Портер всім студентам та присутнім на майстер-класі. «Неважливо, яка у вас вокальна техніка – важливо, що у вас у серці. Коли ви співаєте – це тільки ваш час, він належить вам, і ви маєте просто розповісти людям свою історію, - саме так або майже так зірковий джазмен роз’яснював для українських вокалістів рецепт справжнього вокалу. – Бути вокалістом – це велика хоробрість, адже ви маєте постійно роздягати свою душу перед глядачами. Ви не можете собі дозволити поставити аркуш паперу між своїми очима і очима тих, хто вас слухає. Будьте емоційними – і ви відкриєте такі можливості у собі, про які навіть не здогадувалися. Співайте, як ви говорите у звичайному житті».В цих словах – вся сутність джазу, натягнутої на струни екстравагантної мелодики чистої людської чуттєвості, та й всієї справжньої музики.

Підчас концерту Грегорі Портер не стрибав на сцені, не запропонувавши жодного феєричного шоу. Співав він майже постійно з закритими очима. В нього на голові постійно був вдягнутий щільно застібнутий капелюх і він не першої молодості. Слова його пісень – дуже прості, про кохання, сум, самотність, радість, батьків. Але все це перекривалося справжньою, непідробною емоцією, чи то пак – почуттям, яке бриніло в кожному звуці, і найбільш прості слова отримували саме того значення, яке вони й мають, не затьмарені банальністю буденності. В кожній ноті він просто дарував свої почуття і самого себе – так, як  має бути у справжньому джазі, лікуючи почуттями вуха та душі спраглих якісної музики слухачів, яких цього вечора було чимало.

 

Його вокальна манера – це задушевна розмова без різких обертонів. Саме цього так бракує українській музиці – чистої емоції, без епатажу, гротеску, сарказму чи гламуру. Залишається лише побажати й собі, й всім слухачам побільше дивитися всередину, а не на зовні, а музикантам – не боятись роздягатись перед слухачами, так, як це неперевершено вміє робити Грегорі Портер.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено