Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 березня, 2012   ▪   Євгенія Козловська   ▪   Версія для друку

До Києва приїхав «паризький японець» Кензо Такада

Слово «Кензо» викликає чіткі асоціації з високою модою. Однак засновник цього бренду вже давно не бере участі у роботі Будинку моди Кензо – зараз він насолоджується можливістю жити так, як хочеться. А саме – займатися творчістю і подорожувати
До Києва приїхав «паризький японець» Кензо Такада
Фотогалерея: Виставка Кензо Такада у Києві (зображень: 14)

У Київ пан Такада приїхав на відкриття власної виставки живопису «NỐ»у центр сучасного мистецтва М17, де виставлено  16 картин і 19 акварелей. Як зазначив митець, показ цих робіт для нього своєрідне випробування, оскільки створювати одяг  звичніше. Хоча майстер повторює свій шлях у велику моду: колись кар’єра молодого дизайнера почалася з колекції, де елементи традиційного японського одягу були головною «фішкою». А  зараз – ті ж кімоно, однак на полотнах і папері. Пан Такада каже, що почасти це вплив колишньої роботи.  Окрім можливості роздивитися візерунки на тканині, глядачам пропонується і філософське обґрунтування творів.

Вони присвячені елітарному театру Но, що виник у Японії в XVIст. і до цього часу продовжує своє існування. У порівнянні з простішим для глядача театром Кабукі, що формувався на основі народних танців і пісень,  Но був поширений серед аристократії.  Характерною його рисою є маски – актори використовують їх, щоб передати певний образ. П’єси у супроводі хора і оркестру проходять на невеликій сцені. Обовязковим є зображення зеленої сосни (символу поєднання небесного і земного світів) на задньому плані. Витонченість стилю, дивні і лаконічні жести акторів,  тонкі натяки та ціла система прихованих змістів  – все це робить театр Но складним для сприйняття європейців. 

Художник малює себе як актора цього театру, у різних образах. Навіть у жіночому – як принцесу, що насправді є дияволом. На це натякає маска, яку вона тримає в руках. Одяг на картинах традиційний, а от вибір себе як моделі для зображення – ні. Жанр автопортрету дуже непиповий для японців. Як зізнається пан Такада: «це важкий діалог із собою, неначе виставляєш себе на показ». У роботах, окрім впливу минулого Японії, досить сильно відчувається і власне минуле модельєра. На перший погляд, ряд фігур, що відрізняються подекуди лише декором кімоно та положенням маски, нагадують виставку ескізів до колекції одягу. Про це каже сам художник – «Мої перші картини створювалися під впливом моди та колористики тканин».

Деякі картини – портрети дівчини модельної зовнішності. Ось тут відчувається «присмак» Маттіса, якого майстер згадував серед тих, чиї твори надихають.  Виразна декоративність та чіткість ліній, сміливі кольорові поєднання, яскравість фарб – від традиційного японського живопису ці полотна вже дуже далекі.   

Можливо, треба все ж таки бути японцем або втаємниченим у мову сценічних знаків Но, щоб оцінити роботи як твір мистецтва. Однак картини безумовно цікаві як штрих до портрету непересічної особистості – засновника всесвітньо відомого бренду.

Хоча, здається,  митцю набридло відповідати на питання про події у  Будинку Кензо і хотілося презентувати себе як живописця. Таке враження залишилось від тактовного натяку перед пресс-конференцією та лаконічних реплік модельєра з приводу моди.

А от про картини, театр Но і своє ставлення до сучасних технологій  японський гість розповідав охоче. Він  зазначив, що у його житті технології займають незначне місце, однак слідкувати за новинками все ж таки вважає за потрібне. І підтвердив ці слова, поставивши свій підпис на листівці за допомогою мобільного пристою. Є у модельєра і власна сторінка у Facebook. Однак, як зазначає пан Такада,  «це досить важко, бо треба відповідати на безліч листів».

Виставка вже була показана у Парижі, Мюнхені, Буєнос-Айресі та Москві. Зараз – черга Києва.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено