Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 березня, 2012   ▪   Ольга Мельник   ▪   Версія для друку

«Дивні люди» оживили Джона Леннона

Кожне покоління має своїх героїв, серед яких деякі можуть залишатися героями для багатьох поколінь. Ці герої можуть декларувати думки, які не втратили актуальності нині, а може, й навіть набули більшої
«Дивні люди» оживили Джона Леннона

16 березня в Київському університеті будівництва й архітектури театр «Дивні люди», а це: Артем Новиков, Юрій Громовий і Сергій Куда, зібрали повну залу молодих людей, щоб розповісти історію Джона Леннона без легендарних The Beatles. Розповісти її так, як вважали за потрібне – з гумором і ноткою драматизму.

Актори проводили паралелі з історіями із власного життя, не перевантажуючи глядача інформацією. Нехитромудрі декорації – ілюстрації з життя Леннона, а також театралізовані сценки з приватного життя музиканта створювали враження наближеності славетного кумира до людей.

«Якби генії існували, то, мабуть, я можу назвати себе одним із них. Якщо ж їх немає – мені начхати», – такими словами розпочалась вистава, півтори години якої промайнули непомітно.Вистава «Уявіть собі…» покликана розповісти нинішньому поколінню про те, що легенди не стають легендами лише завдяки одному хіту. Що люди мистецтва не обов’язково мають обмежуватися творчістю, а музика – може бути не лише про модні нині «кохання-зітхання». У майстерних руках музика здатна стати філософією цілого покоління.

Варто наголосити, що «Уяви собі ...» – це вистава, в якій факти з біографії Леннона та його пісні, є приводом замислитися над власним життям і уявити, як воно могло би змінитися, якби в ньому була принаймні частка тієї сміливості, принциповості й авантюризму, якими Леннон зумів заразити ціле покоління.
«Дивні люди» важко вписати в якесь уже сформоване уявлення про театр.

«Ми завжди відчували себе рибами, що пливуть проти течії. Тому найбільшим успіхом для нас може стати лише те, що після вистави молодь, яка була у залі, зможе інакше поглянути на своє життя і не стане проводити його за графіком «похід на роботу, посиденьки на прокуреній кухні», а знайде спосіб виразити себе і зробити щось важливе й цінне у своєму житті», – зазначив один із засновників театру.

Зважаючи на те, що в залі переважно була молодь, а не класичні бітломани часів 1970-х років, то можна сміливо стверджувати, що й нині постать Леннона є цікавою й актуальною.
А наостанок хочеться навести кілька рядків славнозвісного хіта Леннона Imagine («Уявіть»), яким і завершувалась вистава. На сцені погасло світло і під звуки музики на білому екрані оживав Джон, усміхався і писав нові хіти...

Немає понять «жадібність» чи «голод»,
Всі люди – брати.
Уявіть, що цей світ
Належить нам усім.

Лише уявіть.

Театр «Дивні люди» виник 2009 року, коли відбулася перша вистава «Відверто кажучи», яка і стала визначальною у долі колективу. Відтоді трійко веселих і творчих людей – Артем Новиков, Юрій Громов та Сергій Куда – які щонайменше навчалися не театральному, а в будівельному інституті, живуть сценою.

В арсеналі «Дивний людей» вже чотири повноцінних вистави – «Цікаво виходить», «Відверто кажучи…», «Уявіть собі…», «Найдорожча вистава». При цьому автори відхрещуються від класичної драматургії і подають власний погляд на неї, поєднуючи розмовний і театральний жанри.

«Дивні люди» є авторами і режисерами своїх вистав і часто повторюють: «Велике мистецтво – це не для нас. Ми театр, який нетеатр, і граємо вистави, які невистави. Дивні ми люди, та й годі».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про соціально-економічні передумови системних перетворень в Україні
    24 січня, Олександр Крамар
  • Народні депутати намагаються реформувати країну, хоча досі не спромоглися реформувати сам парламент.
    24 січня, Андрій Голуб
  • Персонажів цих дуже різних книжок об’єднує бажання, якщо не знайти коріння, то принаймні відшукати те, що прив’язує нас до минулого, утворює тяглість і допомагає сприймати смерть не як кінець, а як проміжний етап існування. Пошук себе через спробу зрозуміти іншого – вічна тема, тож від вторинності ці історії рятує лише оригінальність форми. Адже, будьмо чесними: зміст у літературі – справа другорядна.
    23 січня, Богдана Романцова
  • За підрахунками організаторів, учасниками Жіночого маршу стали понад 2,5 млн осіб у кількох сотнях маршів по всіх Сполучених Штатах Америки.
    23 січня, Ольга Ворожбит
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено