Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 березня, 2012   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Pianoboy: Бродвей у кущах, рояль у небесах

Безглуздо часте вживання новоутвореного терміна «позитив» перетворило його на ознаку понтів та чергове PR-кліше. Але коли вести мову про творчість екс-клавішника «Океану Ельзи», Esthetic Educatiоn та Земфіри, Дмитра Шурова & Ко, саме воно одразу спадає на думку.
Pianoboy: Бродвей у кущах, рояль у небесах
Фотогалерея: Концерт Pianoboy у Києві (зображень: 12)

Неймовірна легкість, вишуканість, атмосфера свята – це аж ніяк не перебільшення, якщо застосувати всі ці епітети щодо останнього сольнику колективу Pianoboy у столичній «Арені». Пан Шуров у супроводі своєї сестри Ольги Шурової та Ліди Тутуоли на бек-вокалі, метра Макса Малишева за барабанами та басиста Миколи Кістєнєва видали трохи більше години справжнього PIANOпозитиву – клавішного асорті, яке за енергетикою, наповненням та формою понад усе нагадувало якісний бродвейський мюзикл. Де за всіма правилами жанру знайшлося місце веселощам, роздумам із хепі-ендом, і, певна річ, бездоганній техніці виконання та звуку. Відчуттю гарного вік-енду аж ніяк не завадила поламка під час виступу педалі для синтезатора у самого пана Шурова – він перевів це на жарти та й годі.

Не хочеться перетворювати звіт на осанну, але можна констатувати, що Pianoboy – це одна з найоригінальніших і свіжих музичних формацій України. І аж ніяк не заважає факт її російськомовності, адже це якраз той випадок, коли мова не відіграє жодної ролі, позаяк діє сила мистецтва. Варто зауважити, що аналогів такого формату ні в Україні, ні в більшій та багатшій Росії немає. Порівнювати з іншими музикантами Шурова доволі складно, адже у слов’янській мелофоніці таких прикладів катма. Здається, саме факт тривалого навчання лідеру гурту в Америці та Франції сформував його музичне мислення, тому якщо його й порівнювати, то хіба з Елтоном Джоном, Стіві Вандером, Телоніусом Монком, може, Елвісом Костелло тощо. Дмитро довго йшов до власного проекту, подолавши, за його власними словами, шлях від клавішника до піаніста.

Читайте також: Клавішник, що став піаністом

Дуже важко чітко визначити й безпосередній музичний стиль, в якому працює наразі Pianoboy. Це якесь феєричне поєднання соулу, джазу, євро-попу, біг-біту, фокстроту, блюзу, може навіть диксиленду у супроводі непересічних вокалісток гурту, які за рівнем майстерності можуть дати фору будь-якій з розкручених поп-дів української естради. Загалом це просто неповторний стиль Дмитра Шурова, який так щиро закоханий у клавіші, що в його гурті навіть немає гітариста. Що аж ніяк не заважає видавати на-гора дуже щільний саунд – там, де сам Шуров не встигає, на другому синтезаторі допомагає сестра Ольга. Отже, отримуємо на виході цілком нетиповий для наших музичних просторів продукт – американсько-джазовий за формою, російськомовний, утім, цілком український за духом. Pianoboy ламає стереотип про те, що українці наразі є нацією з не дуже-то витонченим музичним смаком.

На користь такого подолання стереотипів свідчило й нещодавнє отримання Pianoboy «Золотого диску» від «Нашого радіо» за дебютний альбом, який Шуров з колегами презентує лише наприкінці квітня, що також безпрецедентно для нашої музичної історії. Насамкінець залишається побажати йому не зупинятися та влаштовувати Бродвей в Україні й надалі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Кількість українських бранців на території Росії та окупованого Криму зростає, однак досі не налагоджено механізму переговорів про їх визволення
    28 березня, Станіслав Козлюк
  • Картина білої американської художниці, яка зображує загиблого чорношкірого підлітка, спровокувала бурхливу суперечку щодо того, чи має хтось право говорити про чужий травматичний досвід, а також вкотре спростувала філософську тезу, згідно з якою «автор помер».
    28 березня, Олена Кухар
  • Як комп’ютерні віруси зменшують боєздатність і чиє засоби убезпечитись від них
    28 березня, Юрій Лапаєв
  • Моє свідоме життя почалося на проспекті Миру, у панельній дев’ятиповерхівці під номером 54, де з балкона на шостому поверсі було видно чи не всеньке місто, бо тоді ще свічки новобудов не затуляли ані острівця на Південному Бузі, ані дальніх околиць Ракового, де жила моя бабуся та які можна було розгледіти в дитячий бінокль.
    28 березня, Юрій Даценко
  • Франція досить боязко ставиться до надання безвізового режиму для України через проблеми власної внутрішньої політики.
    27 березня, Алла Лазарева
  • Перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко розповів Тижню про нещодавні переговори, що відбулися в Парижі в рамках “нормандського формату”, на які несподівано не приїхали представники РФ.
    27 березня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено