Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 лютого, 2012   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

"ПінчукАртЦентр" поділили на трьох

Новий мистецький рік розпочався в ПінчукАртЦентрі одразу трьома виставками: канадського художника Джеффа Волла «Фотографія: у світлі, чорна, кольорова, біла і темна»; британського художника Гарі Х’юма «Краса» та українського майстра Миколи Маценка «Неофольк»
"ПінчукАртЦентр" поділили на трьох

Перші два поверхи новітнього «храму мистецтва» віддані панові Джеффу. Що й казати, роботи канадця вражають, уже бодай самим розміром. Принцип «чим крупніше, тим краще», притаманний багатьом сучасним майстрам, цього разу діє цілком на користь фотографа: прості сюжети набувають вагомості, ти чітко бачиш кожну краплину на куртці юнака під дощем, чий знімок висить у майже повний людський зріст, а від світлини з археологічного розкопу, з розмахом на всю стіну, буквально віє літньою спекою. Це справді сильно.

Тут же роботи більш раннього періоду: знімки, надруковані на прозорих плівках, і вставлені у підсвічені вітрини – ефект фантастичний, прості деталі та фрагменти набувають загостреної реалістичності, стають значно більш справжніми, аніж у житті. Тут же представлені роботи, зроблені желатиново-срібним друком – старовинна, красива і складна техніка. Різняться як технології, так і сюжети та настрої, постановка чергується із вуличним та документальним фото, проте голову не полишає провокативне питання: що би лишилось від цієї величі, якби зменшити масштаби та витягти слайди із лайтбоксів, лишивши майстра сам-на-сам із камерою та друком формату, скажімо, А5..?

Спецефекти й високі технології дедалі частіше стають інструментом сучасного творчого процесу (з іншого боку, в хід так само могли би піти і пластикові пляшки чи інший непотреб – мистецький інструментарій стає всі більш «всеїдним», проте цей інший бік, ясна річ, не для стін ПінчукАртЦентру).

Про Гарі Х’юма говорять як про генія форми і кольору (кольоризм зараз актуальний, то ж кожен поважаючий себе художник віддає данину глибоким насиченим барвам). Щоправда, подекуди Гарі обмежується одним кольором, або ж однією формою – так, наприклад, картина під назвою «Сукупність» представляє собою чорне коло – вітання дядечкові Казимиру. Тільки масштаби трохи інші (тяжіння до монументалізму, про яке було згадано вище), і матеріал – алюміній та глянцева фарба. Один із ранніх проектів Х’юма – лікарняні двері у натуральну величину, а проста побутова фарба на алюмінієвих листах – його улюблене поєднання. На жаль, очікувана сугестія від поєднання кольорів і форм не спрацьовує, та концепція деяких робіт художника нагадує сумнозвісного суслика – який існує, хоча його й не видно.

Проте справжній сюрприз чекає вище, на п'ятому поверсі, у двох білих кімнатках, викладених білими кахлями. Перше враження – помилився входом і потрапив до вбиральні. Проте, не побачивши ознак „зручностей”, під стелею помічаєш правильні квадратики з етнічними візерунками. Усвідомлюєш, що це експозиція українського художника Миколи Маценко „Неофольк”. „Ми дуже довго дискутували стосовно Вашої творчості”, - урочисто говорить директор Екхард Шнайдер майстрові. „Це реакція на килими мого дитинства”, - ділиться пан Микола, і додає, що його метою є визначення місця мистецтва у суспільному житті та власне свого місця у мистецтві. Художник вірить, що ці роботи допоможуть самоідентифікуватися його народові у світі.

Дай Боже, звісно, але віриться складно.

Словом, глибина прірви між концепцією деяких представлених у АртЦентрі „актуальних” митців та простими смертними лишається стабільно глибокою. Треба віддати Центрові належне: він робить усе, аби цю прірву зменшити. До ваших послуг безкоштовні лекції та ознайомчі екскурсії – для дітей, підлітків та дорослих, діє книгарня, де доступна література про сучасний арт, відбуваються мистецькі бесіди, для охочих діє спеціальна „кураторська платформа”, проводяться відкриті зустрічі із митцями. Всі ці блага, зокрема, доступні англомовним гостям.

Тільки от страшно уявити, що цю ідею підхоплять представники інших культурних галузей, і невдовзі простим смертним (тим, звісно, що не вдовольняють свій культурний голод живописом з Узвозу чи жовтим чтивом) доведеться проходити аналогічні курси для розуміння сучасної літератури, музики та кіно, бо однієї вищої університетської освіти раптом забракне для розуміння усіх глибин. Адже, щоб розгледіти плаття на голому королі, необхідно докласти неабияких зусиль. І пройти спеціальну підготовку.      


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено