Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Той, хто пройшов іспит

Національна прем’єра фільму Михайла Іллєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь», що 19 січня відбулася в столичному кінотеатрі «Кінопалац», затвердила істину, промовлену Стенлі Кубріком добрі 40 років тому: «Кіно — це монтаж»
Той, хто пройшов іспит

Апаратура компанії «Кінотур», яку так довго вибивала Ганна Чміль, колишній чільник Держкіно, і якою зараз так пишається Катерина Копилова, новітній мешканець «кіно»-кабінету, ставлячи собі в заслугу її існування, — ось кому треба дякувати за якість нового фільму Іллєнка.

Саме на цій апаратурі займалися кольороподілом і фіналізацією фільму з мастерингом в купі. Все ж пізнається в порівнянні. Тож фантастичне враження від фільму пов’язане з тим, як він виглядав у першому варіанті, навесні показаному для невеличкої групи обраних продюсерів, дистриб’юторів, редакторів та держслужбовців. Тоді ще у «Тому…» не було комп’ютерної графіки Кіностудії дитячих та юнацьких фільмів ім. О. Ханжонкова, не було кольороподілу і закінченого звукоряду.

А був «чорновий» монтаж самого режисера, тобто гола режисура. Катастрофічність тоді показаного не давала можливості навіть описати побачене, інакше на кар’єрі пана Іллєнка треба було б негайно ставити хрест, фільм конфіскувати і спалити, аби ніхто не побачив такої ганьби. Та його не спалили. Більше того, за кілька місяців потому, без фінального монтажу, графіки і звуку його показали для широкого загалу на 2-му Київському міжнародному кінофестивалі, і кілька тисяч глядачів, що зібралися під стінами святої Софії, реготали з нього, плакали, червоніли, тицяли пальцями в екран, жахалися, нарікали, відверталися і йшли.

Не всім пощастило там побувати, — решта почули все з новин: і про півторагодинну затримку, і про годинне невідомо-для-чого тупцяння псевдоіндіанців, і про хард-диск, який не відкривався, і про переніс показу на кілька годин, і, нарешті, про його «щасливий» показ…

19 січня сорому не було. Навпаки. І це дивно —дивовижно!..

Фільм знімався із неймовірними затримками 5 років. Ніхто, крім режисера, і не зможе розказати, чого цей стражденний фільм вартував йому, його сім’ї та знімальній групі. Тобто, коли на прем’єрі пан Михайло вжив слово «свято» щодо даної події, це не було пишномовством, даремним пафосом чи банальністю. Це насправді було святом у сенсі святості події для її творців, перемогою, переломним моментом в протистоянні обставин і прагнень-бажань.

Розглядаючи фільм з формальної точки зору, а цей кут зору, як буде зрозуміло, є найбільш виграшним, «Той, хто пройшов крізь вогонь» вийшов красивим фільмом. Таким, як того хотів режисер. Приємний, теплий тон кадру, панорами українських полів та неба, запаморочливі кадри Анд поміж Аргентиною та Чілі, до яких Іллєнко плив річками, морями і океаном 8 тисяч миль, красивий виконавець головної ролі, Дмитро Лінартович і красива виконавиця ролі першої дружини, Ольга Гришина, красива сама історія прототипу героя фільму, Івана Даценка, українця, що пройшов Другу світову, німецький полон, радянські табори, і, опинившись в Канаді, став вождем індіанського племені. І комп’ютерна графіка, якої взагалі не було у першому варіанті, а в другому, на Київському кінофестивалі, була у вигляді «преаніматики», що робилася двома людьми за копійки — бо продюсери з початку за графіку не платили! — теж вийшла красивою. Ба навіть можна сказати, що такої графіки в українському кіно ще не було — можна було цілком повірити в матеріальність літаків, які досить часто ширяли екранним небом, стріляючи і розриваючись на шматки.

Звісно, не варто порівнювати її з графікою лукасовської Industrial Light & Magic, але все ж віра була. Момент з віддзеркаленням у воді уповільнено падаючого літака героя і взагалі заслуговує на відзнаку — драматичний ефект мав потужну силу. А з драматизмом у фільмі були найбільші проблеми. Загалом, історія героя знаково драматична. Але ніхто не дивиться кіно загалом, сприймаючи кожний момент, кожну сцену, кожний епізод окремо. На превеликий жаль, «Той, хто пройшов вогонь» є набором складених паралельно — а не в одну виструнчену лінію — шматків, які з’єднуються умовно, лише в уяві глядача і то на межі можливостей. Замість перетікання дії від дитинства героя до його молодості, від першого погляду героя на дівчину до їх першого побачення, від падіння літка до полону, дія стрибає, мов телепортує з місця на місце, немов ми дивимося не фільм, а ретроспекцію, сон. І якщо б це був би такий хід, метод, якщо б було б вербальне закадрове чи невербальне у вигляді титрів пояснення, ще можна було його сприйняти і погодитися. Та це не метод. Це елементарний режисерський провал. Здавалося б, можна усе виправити монтажем, як увесь фільм був поправлений з часів його першого варіанту: багато сцен «вилюдніли» за рахунок пересікання планів, з’єднання сцен, темп став швидшим, ритмічних «провисань» суттєво зменшилося. Але якщо не було знято якогось кадру, плану чи сцени, то й оживити епізод не можливо, яким би вправним не був би монтажер. Не має чим зробити «перебивку», бо не зняли те, чим це можливо було б зробити. А за зняте відповідає режисер.

Та попри всі казуси — фільм «звучить»: музики часом плутають ноти, перестрибують лади, вступають не там, коли потрібно, але концерт грають, і коду завершають з успіхом. Можна констатувати — «Той, хот пройшов крізь вогонь» пройшов іспит, і по 5-більній системі заслужив міцну 3-ку. Розбирання по деталях фільму може виявити лише кілька справді відмінних моментів: кілька дотепних жартів, кілька сцен з внутрішньою драматургією з першим і другим планами, чудову гру Віталія Лінецького та майстерний монтаж окремих сцен. Позитив випливає із загального враження, що виникає після фільму. А наявність саме такого враження у глядача (і критика) дають право йти режисерові та його команді далі в суворому і немилосердному прокатному бізнесі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як живе обласний центр з новою українською назвою
    26 липня, Світлана Орел
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про чорний ринок зброї в Україні, смерть Павла Шеремета, хресну ходу Московського патріархату та військові навчання біля берегів Одеси
    26 липня, Віталій Рибак
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено