Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 січня, 2012   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

П'ять головних мистецьких подій 2011 року

2011-го героїчна битва за справжнє українське контемпорарі остаточно виграна, і естетична ієрархія в Україні потроху набуває форми, подібної до загальносвітової з державними та приватними інституціями, благодійними фондами, аукціонами й арт-ринком
Матеріал друкованого видання
№ 1 (218)
від 1 січня, 2012
П'ять головних мистецьких подій 2011 року

У новому році ми навіть матимемо власну бієнале, яку організовує Мистецький Арсенал. Це означає, що мистецтво передбачає значну варіативність за формою і змістом, експериментальний пошук і критичну заангажованість. Останні у черзі на зміни – мистецькі освітні заклади, навчальні плани яких досі найбільш ретроградні. Через такий інституційний зсув видається, що 2011-го різноманітні функціонери (олігархи, кураторки грантових програм, директорки інституцій) були значно активнішими і впливовішими у мистецтві, ніж самі художники(ці), які поки що адаптуються до змін культурного ландшафту.

Читайте також: П'ять головних кінематографічних подій 2011 року

ЧИЄ БАБЛО?

Це перше запитання, яке варто ставити, аналізуючи мистецтво сьогодні. Художнє виробництво потребує фінансової підтримки, а хто платить, той замовляє музику. У сучасній Україні цей зв’язок може бути не очевидним (у порівнянні з прямим ідеологічним замовленням радянського зразка), однак він усе ж є, лімітуючи потенційні критичні висловлювання. Меценатські потуги ПінчукАртЦентру, фонду «Розвиток України» Ріната Ахметова, фонду «Ізоляція» Любові Михайлової, «Культурного проекту» Наталії Жеваго не суцільно розраховані на прямий піар свого патрона й намагаються забезпечити неупередженість через співпрацю з запрошеними експертами. Однак взаємодія між художниками та крупними донорами, особливо за браком альтернативного громадського фінансування та незалежних арт-просторів, веде до творчої самоцензури, а отже, втрати радикальної чесності у розмові про соціальні проблеми.

Читайте також: П'ять головних театральних подій 2011 року

«ПРИКОЛЬНІ ШТУКИ» В АРСЕНАЛІ

2011 рік відзначився небувалою активністю державної інституції – Мистецького Арсеналу під керівництвом Наталії Заболотної. Великий антикварний салон, скульптурний салон, Fine Art Ukraine, Art Kyiv Contempora­­ry тощо – національний культурно-мистець­­кий та музейний комплекс більше подібний на магазин, особливо враховуючи те, що адміністрація Арсеналу інколи плутає мистецьку вис­­-
тав­­ку з рекламним білбордом (на проекті «Незалежні» дві кав’ярні з гучною музикою і величезними лого, а також рек­­лама авто бу­­ли розміщені посеред арт-об’єк­­тів). Саме в Арсеналі відбулися най­­масштабніші проек­­ти 2011-го з кількома десятками учасників та учасниць – «Космічна одіссея» та «Незалеж­­ні», які водночас вирізнялися напрочуд низькою кураторсь­­кою якістю, відсутністю пояснюючих матеріалів, перетворенням інтелектуального мистецтва на «прикольні штуки» для недосвідченої публіки.

МИСТЕЦТВО В РЕГІОНИ

2011 року до традиційних культурно-мистецьких центрів України (Київ, Львів, Харків, Одеса) додалися Херсон (фестиваль сучасного мистецтва Terra Futura, організований Центром молодіжних ініціатив «Тотем»), Дніпропетровськ (де у груд­­ні 2010-го було відкрито філію київського арт-центру «Я Галерея») та Донецьк (платформа культурних ініціатив «Ізоляція»). Різні регіональні ініціативи поволі налагоджують відносини із публікою.

Читайте також: П'ять головних літературних подій 2011 року

ІСТОРИЗАЦІЯ

У «Незалежних» показали твори українських митців та мисткинь, які прийнято називати поколіннями 1989 і 2004, за часом їх виходу на публічну арену. Цей проект продемонстрував потенційні небезпеки історизації: спрощення складного і розмаїтого процесу розвитку мистецтва, відкидан­­ня і маргіналізацію певних тем, географічних локацій, персоналій через уподобання і особистий досвід куратора. Фактично «Незалежні» є не зрізом, а поверховим начерком історії мистецтва останніх 20 років, однак якість окремих робіт показує багатство недавнього мистецького спад­­ку. Значно кращою була виставка робіт Олександра Гнилицького у київському Національному музеї. Експозиція охопила три десятиліття творчості художника, його знані та маловідомі роботи. Завдяки кураторсь­­кій роботі Лесі Заєць, виставка стала інтимною і багатогранною розповіддю про одно­­го з найвидатніших українських художників 1990-х.

КРИТИЧНА АЛЬТЕРНАТИВА

Незалежними від державного та приватного фінансування в Україні намагаються бути кілька ініціатив. Завдяки травневому аукціону, роботи на який пожертвували українські художники й художниці, Фундація Центр Сучасного Мистецтва отримала значну суму, що дасть змогу їй підтримувати свою діяльність у царині міжнародної співпраці та розвитку дослідницького і критичного дискурсу про сучасне мистецтво. «Артгараж» Артура Бєлозьорова, який втілився у формі «ЛабКомбінату» на Подолі, і далі є найбільш демократичним майданчиком для молодого мистецтва, фінансуючи своє існування музичними концертами. Простором дискусії є Центр візуальної культури Києво-Могилянської академії, де нещодавно закінчилася «Трудова виставка», курирувана об’єднанням «Худ­­рада». Показово, що всім названим ініціативам доводиться боротися за життя та покладатися на волонтерську підтримку й ентузіазм власних активістів(ок).

Читайте також: Сім головних музичних подій 2011 року


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
  • Як реформували правоохоронні органи в Польщі
    25 червня, Віталій Рибак
  • На початку війни я не мала жодних чітких уявлень, що буде і як. Колеги активно готували «запасні аеродроми» — місця, де перебудуть час страшних подій.
    25 червня, Яна Вікторова
  • Німецьке суспільство шоковане наслідками британського референдуму. Хтось оцінює збитки, хтось шукає нові можливості у хаосі.
    24 червня, Віталій Рибак
  • Франція спантеличена результатами британського референдуму. Попри недобрі прогнози, Париж відчайдушно сподівався на диво, якого не сталося. Прихильники ЄС закликають до найшвидшого пошуку нової моделі функціонування європейської спільноти, опоненти святкують перемогу.
    24 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено