Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
15 грудня, 2011   ▪   Лесь Белей   ▪   Версія для друку

Лесь Подерв’янський: «Ми живемо у лайні і робимо вигляд, що це – гладіолуси»

14 грудня у київському Будинку вчених відбулася публічна лекція Леся Подерв’янського
Лесь Подерв’янський: «Ми живемо у лайні і робимо вигляд, що це – гладіолуси»

Організував виступ сайт Політ.ua, який уже встиг провести багато подібних лекцій, зокрема найбільше з інтелектуалами Росії, а також України та Франції. Цього разу запросили культового андеграундного письменника і художника Леся Подерв’янського, який уже давно перейшов до мейнстриму. Модерувала Юлія Каденко.

Якщо на якійсь афіші написано «Подерв’янський», то повна зала гарантована. Так було і цього разу. Прикметно, що переважала молодь. 

Анонсована «лекція» насправді набула форми жвавого діалогу між Подерв’янським та глядачами, тобто жодного виступу з кафедри не було. Кожен охочий просто ставив запитання, а пан Лесь на них відповідав. 

Модераторство пані Каденко залишало бажати кращого. Вона за незрозумілою логікою часто переходила з російської на українську, дозволяла собі примітивні коментарі на кшталт: «Чи є в Україні літературознавці?»

На відміну від модераторки, залу цікавили переважно доволі небанальні речі, і фани Подерв’янського могли дізнатися чимало нового.

Наприклад, на запитання, чи можна вважати його п’єси суто київськими, пан Лесь розповів про свій дитячий досвід спілкування з полтавським селом, зокрема з колишнім міліціонером Іваном, що відсидів у в’язниці, а відтак наглядав за худобою. Тобто генеза його творчості не лише урбаністична.  

Подерв’янський заявив, що його п’єси не є абсурдистськими, а просто гіперреалістичні: «совєтська реальність значно абсурдніша за Беккета».

Подерв’янський укотре підтвердив свій статус мейнстримного автора, оскільки його новий проект «Сни Васіліси Єгоровни», запланований на 16 квітня, відбудеться ніде-інде, як у мажорному CrystalHall.

Ще пан Лесь поділився новиною, що написав кіносценарій, але бюджет фільму сягає $6-7 млн, тому режисерка Леся Калинська поїхала шукати гроші до США.

Щоб не переказувати далі зміст діалогу, наведу кілька цитат:

Про взірцевий текст:

Взірцевий – той текст, у якому є м’ясо. Це Шевченко, Пушкін, Шекспір, Фолкнер

Про творчий метод:

Треба бути щирим і відкритим, робити те, що тобі подобається… Митець має писати про те, що знає і пережив, інакше м’яса не буде…

Про перекладуваність своїх творів:

Перекласти дуже важко, перекладач повинен досконало володіти українською мовою і мовою, наприклад, Бронкса.

Про читання:

Зараз я зовсім не читаю книжок. Я вважаю, що до 35 років людина має перечитати все, що варто.

Про обсценну лексику:

Мат – це інструмент і ним треба вміти користуватися.

Як стати популярним художником:

На живописі тут ніхто не розуміється. По-перше, треба бути добрим художником і треба всіх переконати, що ти добрий художник.

Про акторів:

Актори повинні бути самими собою на сцені.

Про київські театри:

Мені подобаються добрі вистави, тому в київські театри я не ходжу.

Про акцію групи «Война» з намальованим фалосом на Літєйному мості навпроти ФСБ у Петербурзі:

Група «Война» – це суто російський спосіб мислення: тяжіння до концептуалізму. Українці не розуміють концептуалізму. Ви лише подивіться на нашу історію.

Про політику:

Українці перезаполітизовані. Політики того не варті, щоб звертати на них увагу, бо це непрофесіонали.

Про сьогодення:

Ми живемо у лайні і робимо вигляд, що це – гладіолуси.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено