Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
3 грудня, 2011   ▪   Інна Завгородня   ▪   Версія для друку

Постановка ідентичності

Сучасна німецькомовна драматургія виходить на сцени київських театрів. Здебільшого іноземні автори шукають відповіді на запитання «Хто я?», гостро і подеколи провокативно порушуючи актуальну для українців проблему самоусвідомлення
Матеріал друкованого видання
№ 49 (214)
від 1 грудня, 2011
Постановка ідентичності
В українському театраль­­но­­му просторі пожвав­­лю­­єть­­ся інтерес до сучасної драматургії. Нещодавно проведений фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» стимулював до творчості молодих драматургів, трьом із яких забезпечив фінансування постановок. Режисери дедалі активніше беруться за втілення на сцені творів сучасної літератури. Сприяють цьому пожвавленню і закордонні культурні інституції, які окрім організації гастролей ще й безпосередньо працюють із театрами й авторами. Британський Royal Court цього року залучив Україну до своєї програми сприяння розвиткові актуальної драматургії. Останнім часом активізував присутність у царині театру і Ґете-Інститут, який підтримує появу на київських сценах п’єс німецькомовних авторів. Тиждень виступив медіа-партне­­ром його театрального проекту, що надав можливість усім охочим переглянути серію вистав, які зокрема порушують проблеми самоусвідомлення та ідентичності. Ці питання надзвичайно важливі для українського театрального середови­­ща, як і нагода поставити твори трендових європейських драматургів.
 
Читайте також: П’єса сьогодення

ТЕАТР ОФІСУ

Постановки сучасної німецькомовної драматургії в межах проекту «ШАГ-3» тривають у Новому театрі на Печерську, театрі «Колесо» та на сцені Центру сучасного мистецтва «Дах».

Відображені в драмі зерна конфлікту в усталеному та благополучному суспільстві рясно проростають як у системі, так і поза нею. Сконструйований од­­ним із найвідоміших німецьких авторів Роландом Шім­­мельпфенніґом у п’єсі «Push Up 1-3» («Під тиском 1-3») світ великого міжнародного концерну подає систему в психологічному розрізі її гвинтиків. Їхні життя минають у прагненнях переміститися з долішніх поверхів цього грішного офісного світу до горішніх, у яких і сконцентрована влада, щоправда, у руках таких самих слабких і невпевнених у собі людей. Тим часом поза системою вирує життя, хоча у випадку героїв п’єси Ані Гіллінґ «Protection» це радше помирання, повільне і невблаганне, від якого не рятує навіть кохання. Історії трьох «незустрічей» у «Protection» не завжди трагічні, але замість діалогів ми чуємо чергування монологів. Герої могли би порозумітися, якби озвучували свої думки одне одному, проте вони на це не наважуються.

На сцену театру «Дах» тво­­ри німецькомовних драматургів потрапляють у межах його репертуарної політики. Окрім «Бридкого» – абсурдистської п’єси про втрату під ножем пластичного хірурга власного
я – та «Protection» він ставив й інші відомі спектаклі, зокрема «Сексуальні неврози наших батьків» швейцарця Лукаса Берфуса та ще наявну в репертуарі «Безхребетність. Вечір для людей з порушеною осанкою» німкені Інґрід Лаузунд.

До того ж, «Дах» виявився єдиним з-поміж київських театрів, що скористався українським перекладом запропонованих Ґете-Інститутом в Україні до постановок п’єс. Співпраця з культурною інституцією окрім перекладу дає змогу отримати й авторські права на виставу. «Це досить дорого, – розповідає про їх купівлю режисер театру Влад Троїцький. – Сума залежить від кількості місць, вартості квитків, автора та видавництва. З одного боку, справді треба за все платити. З іншого – розуміючи, у якій фінансовій ситуації перебувають театри, особливо ті, що займаються сучасною драматургією, у них навряд чи будуть ресурси для вирішення цих проблем. Їм набагато легше поставити Шекспіра або Чехова, ніж сучасну драму».

Художній керівник Нового театру на Печерську Олександр Крижанівський не побачив у свого глядача готовності до соціального театру на прикладі постановки «Protection». «Коли в суспільстві є проблеми і чорнота демонструється щодня у великій кількості по телебаченню, чомусь люди не хочуть цього помічати», – вважає Крижанівський. А ось «Push Up 1-3» йде в театрі з аншлагами. «Я попросив Ґете-Інститут в Україні, щоб він забезпечив нам авторські права ще на 10–15 вистав, – продовжує пан Олександр. – Цю п’єсу взагалі ставлять по всьому світу».

Самостійно оплатити авторські права для постановок творів сучасних зарубіжних драматургів театрові поки що не під силу. Його керівник нарікає, що інші культурні інституції не поспішають підтри­­мувати театральні постановки, хоча цікавих п’єс, зокрема британських, американських, швед­­ських, дуже багато. 

ПРОБЛЕМА ІНШОГО

Акцент на актуальній німецькомовній драматургії також зроблено в проекті «Чужий серед чужих. Еміграція та екстремізм у сьогоднішньому світі», який складається з трьох вистав («Чор­­­­ні діви», «Справа честі» та «Норд-Ост») й демонструється в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.

На прикладі цього проекту особливо відчувається, що тема Іншого, втілена в образі жінок-мусульманок та їхніх поглядів на сексуальність, релігію і тероризм, нині для Європи є провідною. П’єса Ферідуна Займоґлу та Ґюнтера Зенкеля «Чорні діви» складається з десяти монологів молодих, часом навіть дуже молодих, а від того ще більш некритичних та радикальних мусульманок, серед яких туркені, боснійка, німкеня. Якщо традиційну родину перемістити з мусульманської культури в західне суспільство, постає ціла палітра варіантів, у які може мутувати ідентичність молодої мусульманки. Тож «Чорні діви» – це не лише десять світоглядів та ду­­хов­­них шляхів, вони ще й підведені під єдиний знаменник радикальних поглядів та лояльності до тероризму.

Криза ідентичності підлітків, зумовлена співіснуванням культур, найточніше втілена в діалозі хлопця-вбивці та полі­­цей­­ського-психолога із п’єси Лу­­ца Гюбнера «Справа честі».

– Жінок треба поважати. (...) Єлена була шльондра.

– Її не потрібно поважа­­ти? (...) До мене лише не доходить, яка різниця між жінками і шльондрами.

П’єса «Норд-Ост», майстер­­но виписана німецьким драматургом Торстеном Бухштайнером історія трьох жінок (Зури, однієї з терористок-смертниць, Тамари, лікарки, яка чергує тієї ночі на швидкій допомозі, й Ольги, глядачки, яка перебуває серед заручників), безперечно, нікого не залишить байдужим. Автор не ділить героїнь на поганих і хороших, як у дешевому бойовику, навпаки, він фактично поєднує їхні долі в одну, зруйновану війною і втратою рідних. 

Зрозуміло, що провокаційність цих п’єс у десятки разів краще спрацьовує саме в мультикультурних суспільствах. Хоча б тому, що після постановки атаковані авторськими відвертостями глядачі можуть відреагувати у відповідь, що, безумовно, уможливлює суспільний резонанс, шансів для якого в нашому випадку об’єк­­тивно набагато менше. Втім, українській дійсності також не чужа проблема розуміння Іншого, зокрема й людини з іншою національністю, культурою та відмінними стовпами самовиправдовування, на яких і тримається будь-яка самототожність. Міфологізована толерантність українців, у якій часто вбачають безпорадність, разом із постійними пошуками об’єднавчої національної ідеї – теми, безперечно, актуальні для нас, однак ще й досі виразно не проартикульовані на рівні театру. Тобто проблема ідентичності досі є викликом, фактично не прийнятим українськими драматургами. Тож поки що прогалини доводиться заповнювати з допомогою європейців.

Читайте також: На безриб’ї

Варто побачити

Проект «ШАГ-3»

Центр сучасного мистецтва «Дах»

«Бридкий»,
6, 7 грудня, 19:00

«Protection»,22, 23 грудня, 19:00

Театр «Колесо»

«Push Up 1-3»,14 грудня, 19:00

Новий театр на Печерську

«Push Up 1-3»,20, 21 грудня, 19:00

Проект «Чужий серед чужих»

Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки

«Чорні діви»,
7 грудня, 20:00

«Справа честі»,21 грудня, 20:00

«Норд-Ост. Майбутнє покаже»,
25 грудня, 18:00


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею імовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено