Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 листопада, 2011   ▪   Спілкувалися: Жанна Безп’ятчук ,   Роман Кабачій   ▪   Версія для друку

Ставка на культуру

Віце-президент Вроцлава Ярослав Обремський: «Цінністю для міста є креативність громадян»
Матеріал друкованого видання
№ 48 (213)
від 24 листопада, 2011
Ставка на культуру
Місто Вроцлав є одним із промоутерів польської культури за кордоном. 2016 року воно матиме титул Культурної столиці Європи. Про те, якою ціною цього було досягнуто, Тиж­­день говорив з відповідальним за освітньо-культурний профіль Вроцлава Ярославом Обремським. З осені 2011-го пан Ярослав обраний сенатором від Нижньої Сілезії.
 
Читайте також: Польська Венеція

У. Т.: Девіз міста, яке ви представляєте: «Вроцлав – місто зустрічей». Як ви особисто та влада столиці Нижньої Сілезії загалом розумієте ці слова?

– Це цитата з виступу папи Івана Павла ІІ під час його візиту 1997 року до Вроцлава. Сприймаємо ці слова як зобо­в’язання до відкритості та гостинності. Це необхідність розбудовувати рекламну стратегію міста, яке запрошує нових гостей за допомогою конгресів, культурних та спортивних подій. Насамкінець це пряме завдання розшифровувати багатокультурну традицію Вроцлава.

ПІДТРИМКА АВАНГАРДУ

У. Т.: У своїх промовах ви нерідко підкреслюєте, що хотіли б бачити у Вроцлаві «культурного» туриста. Що вкладаєте в це поняття?

– Вроцлав є гарним і цікавим містом, проте не належить до типу top ten, себто таких універсальних, як Флоренція, Краків чи Санкт-Петербург. Тому ми маємо розширювати спектр власних пропозицій. Водночас такий туризм – кваліфікований, або ж культурний (приміром, японці, які їздять шляха­­ми Шопена. – Ред.), – приносить найбільший прибуток.

У. Т.: Чи приїдуть «культурні» туристи на Євро-2012?

– Вочевидь, і серед вболівальників можуть бути такі, яких зацікавить культура, але не під час Євро-2012. Можливо, вони захочуть приїхати згодом.

У. Т.: У чому полягає феномен розвитку Вроцлава за останнє десятиліття? Адже ще зовсім недавно це було цілком пересічне місто на периферії, до якого навіть доїхати зі столиці держави було великою проблемою?

– На жаль, і зараз доїхати до Вроцлава з Варшави завдання не з легких. Успіх Вроцлава – це вдале керування, тобто таке, яке послідовно реалізує головні постулати стратегії: нові та кращі робочі місця, інноваційна економіка, підтримка вищих шкіл, культура.

У. Т.: Як ви охарактеризували б міську культуру Вроцлава (дух міста), на чому вона базується?

– Навіть при комуністах культура у Вроцлаві використовувала багато можливостей. Ґротовський (Єжи Ґротовський, польський теоретик театру, засновник Театру-Лабораторії у Вроцлаві. – Ред.), пантоміма Томашевського (Генрик Томашевський, режисер, засновник Вроцлавського театру пантоміми. – Ред.), вуличний театр. Вроцлав увесь час підтримує авангард. Влада в нас і тепер не боїться його. Ми перші в Польщі почали виділяти на культуру справді великі гроші та пропагувати Вроцлав за допомогою культурних заходів. Водночас в історичній правді поглянули на непольське минуле міста передусім через його німецьку спадщину. І якщо хочемо пишатися десятьма нобелівськими лауреатами, що походять звідси, то мали б також пам’ятати про ганьбу «Кришталевої ночі» у Бреслау (перша, цілеспрямована і керована Третім Рейхом масова акція прямого фізичного насильства та терору євреїв на території Німеччини, що відбулася в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року. – Ред.).

МІСЬКА ЄВРОЛІГА

У. Т.: Вроцлав змагався за право організації виставки EXPO 2012, але програв корейському Йосу. Натомість отримав право приймати матчі Євро-2012, а згодом виборов титул Культурної столиці Європи-2016. Які вис­новки було зроблено з першої поразки?

– Що мало бути гарним містом, що варто передовсім розуміти правила гри. Усвідомити, чого очікують ті, хто вирішує. Великі виклики дещо подібні до лотереї: що частіше граєш, то більше маєш шансів виграти. І трохи як у спорті: зрідка вдалими є дебюти, успіх великою мірою залежить від досвіду. Гадаю, що освоєння міжнародної арени дало нам змогу обійти конкурентів всередині Польщі під час боротьби за Євро-2012, це стосується і титулу Європейської культурної столиці 2016.

У. Т.: Наскільки участь у таких програмах, конкурсах сприяє розвитку міста в цілому, підвищенню його регіональної, на­ціональної, транс’європейської значущості?

– Організація року Європейської культурної столиці – то лише шанс на успіх, а не власне успіх. Я вважаю, що Вроцлав поруч із Краковом та Познанню належать до таких, які перши­­ми можуть зіграти у «міській Євролізі». На жаль, польським містам, як і українським, дечого бракує в циві­лізаційному, інфраструктурному сенсі на тлі західноєвропейських. Нашою метою є долучитися до них – теж за допомогою Культурної столиці Європи-2016. Ми мали б підвищити зацікавлення наших жителів високою культурою і саме таким чином увійти та закріпитися серед європейських еліт.

У. Т.: Чи допомагає статус Європейської культурної столиці залучити в місто нові інвестиції – як іноземні, так і польські?

– Інвестори завжди шукають місця, де відбувається щось цікаве. Тож краще мати статус Культурної столиці Європи, аніж його не мати.

У. Т.: Для того щоб впоратися із завданнями Культурної столиці Європи, потрібно запросити багато талановитих і сучасних культурних менеджерів...

– Кілька років поспіль ми зміцнювали наші «флагмансь­­кі» інституції та фестивалі. Деякі з них, як Wratislavia Cantans, Інститут Ґротовського, Brave Festiwal, самі вийшли на європейський рівень, сформувавши гроно фахівців, які віль­­но почуваються на європейських салонах. Деякі фестивалі перекупили, як, наприклад, кінофест «Нові горизонти» та «Літературний Порт». Слід зазначити, що ми не боїмося присутності іноземців на керівних посадах наших інституцій.

У. Т.: Поміж іншого ви відповідали за міські структури освіти та культури. На пострадянських теренах побутує стереотип, що це найбільш нудне та безприбуткове заняття. Чи могли б ви на вроцлавському прикладі цей стереотип спростувати?

– Якщо цінністю є креативність громадян, а капітал вторинний (Маркс перевертається в могилі), то освіта і культура – ключ до успіху. Власне за ці галузі від імені президента міста я й був відповідальний. Чи може бути цікавіше заняття?

У. Т.: Які функції виконує Вроцлавський Заклад професійної активності?       

– Це таке місце, де готують осіб з обмеженими інтелектуальними можливостями до нор­­мального життя в суспільстві.

У. Т.: У зв’язку зі скороченнями поїздів Укрзалізницею оприлюднено інформацію про скасування з нового року маршруту Львів – Вроцлав, який є найшвидшим на цьому напрямку. Це такий жарт перед Євро-2012?

– Нічого про це ще не знаю, але перед приїздом до Києва спробую довідатися.

Читайте також: Для кого Євро?

БІОГРАФІЧНА НОТА

Ярослав Обремський

Народився 1962року у Вроцлаві. У часи «Солідарності» розповсюджував підпільну пресу. 1988-гозакінчив хімічний факультет Вроцлавського університету, де був співтворцем незалежного студентського самоврядування. У 1988–1989-мупрацював на кафедрі неорганічної хімії Економічної академії. У той самий час організовує рух молодих католиків «У себе». З 1990по 2002рік обирався депутатом міської ради Вроцлава. Водночас працював у міській адміністрації, де відповідав спершу за закордонні зв’язки (1990–1994)та освіту і культуру (1994–2004). З 1998-гопо 2001-йвиконував обов’язки голови ради міста Вроцлава. 2001року нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги. З 2001-гопо 2011-й– віце-президент (заступник мера) Вроцлава. Входив до ради кураторів фонду «Оссолінеум», нині в раді вроцлавського Колегіуму Східної Європи. 2011року став сенатором Вищої палати польського парламенту, входить до фракції незалежних сенаторів. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено