Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
24 жовтня, 2011   ▪   Олександра Цилія   ▪   Версія для друку

Жан-Мішель Жарр: «Будь-який виступ перед публікою пов'язаний із закоханістю»

Днями до України завітав французький композитор, один із піонерів електронної музики, автор і постановник масштабних музикально-світлових шоу Жан-Мішель Жарр. Для своїх виступів, які прагнуть побачити по всьому світу не лише представники різних культур, а й різних музикальних смаків, Жан-Мішель привозить тонни апаратури, лазерів та феєрверків
Жан-Мішель Жарр: «Будь-який виступ перед публікою пов'язаний із закоханістю»

Світову популярність Жан-Мішель Жарр здобув завдяки альбому Oxygene, що став класикою електронної музики. Це було в далекому 1976-му, а вже 1979-го він увійшов до Книги рекордів Гіннеса. Тоді на його концерт в Парижі, на День взяття Бастилії, на площі Згоди зібрався 1 мільйон глядачів. Відтак у талановитого музиканта особливе почуття відповідальності перед своїм глядачем. А для виступу в Києві його команда з 38 людей приїхала за дві доби до концерту, що нехарактерно.

Про своє шоу Жан-Мішель Жарр розповідає довго і натхненно.

- Ще вісім років тому шоу, яке нині ми показуємо в Україні, було складно навіть уявити для втілення, тому що відео не можна було адаптувати під музику, як це можливо зараз. Це новий проект, що є частиною туру, який розпочався торік. Але після концерту, проведений на честь весілля принца Монако, мені захотілося змінити програму, тож тепер це інший перфоманс – нова відеоінсталяція з набором композицій. Взагалі, хоч би де відбувався мій концерт – біля єгипетських пірамід, у Х’юстоні, Нью-Йорку, Лондоні чи Парижі, я намагаюсь об’єднати музику й архітектуру міста, де відбувається подія, в єдину неповторну композицію. Кожне шоу для мене унікальне. Окрім того, це фактично мій перший справжній світовий тур, адже до цього більшість часу я робив специфічні проекти, один з яких – у Китаї, а другий – у Росії, перед трьома мільйонами людей.

У. Т.: Подекуди навіть писали, що такого скупчення народу в Москві не було з часів поховання Сталіна у 1953 році. Що відчуває людина, стоячи перед трьома мільйонами глядачів?

- Це було як уві сні. Пам’ятаю, як тодішній мер міста Лужков, анонсуючи наш концерт, сказав, що буде близько 300 000 людей. А коли виявилось, що прийшло на три мільйони більше, ми були шоковані. Той вечір був особливим. Тоді у Великій Британії прощались із принцесою Діаною. Ми були знайомі, навіть дружили, тож тієї ночі я вирішив присвятити їй пісню. Москва була дуже галасливою, було багато горілки – місто божеволіло! І от я попросив кілька секунд тиші, і все місто вмить завмерло, запаливши запальнички. Це було дуже сильне емоційне відчуття, яке складно передати словами, і добрий приклад того, як люди можуть взаємодіяти між собою. В епоху інтернету, коли ми можемо вільно спілкуватись з будь-ким через екран комп’ютера, але іноді не можемо поспілкуватися з сусідами, такі концерти дозволяють нам ділитись чимось, емоційно об’єднуватись. Це те, що мені справді подобається і що для мене важливо. Адже будь-який виступ перед публікою пов'язаний із закоханістю. Ти або закохуєшся, або ні. Там – у Москві – це відбулось. Інколи більш лякає фотозйомка, де лише двадцять людей, на відміну від моменту, коли ти стоїш перед тисячною аудиторією.

У. Т.: Як вважаєте, чому саме ваші концерти користуються такою популярністю і саме вам вдається встановлювати світові рекорди? Адже є музиканти, які так само роблять гарну музику і світлові шоу, але не досягають такого визнання. У чому секрет? 

- Щиро кажучи, не знаю, чому мої шоу такі популярні. Просто так завжди виходило. У дитинстві я захоплювався як малюванням, так і музикою. І коли я почав створювати електронну музику, то випадково віднайшов спосіб, як робити музику візуально, так, ніби ти малюєш, в кольорах. Відтак, коли вже грав у музикальних гуртах, розумів, що просто стояти за комп’ютером – це не дуже сексуально, треба пропонувати щось краще і спонукати людей приходити на твоє шоу не лише тому, що в тебе добра музика, але приваблювати візуальною концепцією. Це було моєю мрією, і я її втілив. Окрім того, я не з тих артистів, які сприймають тур як суцільну роботу: просто приїхати і виступити. Мене насамперед цікавлять незвичайні люди, з якими я можу поспілкуватись, країни, які я можу дослідити. Отож, приїхавши до України, я волію краще ознайомитись з місцевою культурою, тим паче, що тут я вперше.

У. Т.: Ваші шоу часто порівнюють з групою PinkFloyd, які запалювали у 1990-х роках, створюючи подекуди такі музикально-світлові шоу, в яких музиканти відходили на другий план. Як ви до цього ставитесь?

- Це дуже цікаве питання, тому що стартували ми приблизно в один і той самий час. Звичайно, ми знайомі. Я поважаю все, що вони роблять. Але, на жаль, разом нам нічого не вдалось зробити, адже зараз група зайнята іншими питаннями. 

У. Т.: Які сучасні музичні проекти та виконавці є найбільш цікавими та новаторськими, на ваш погляд? І ким ви б хотіли співпрацювати?

- В електронній музиці є дуже багато цікавих музикантів. Наприклад, французький музикальний електронний дует DaftPunk. Кілька днів тому я зустрівся з французьким пауз-дуетом Justice, новою групою. Було дуже приємно дізнатись, що вони є прихильниками моєї творчості. Також мені дуже подобаються представники англійської електронної сцени – Chemical Brothers. Говорячи про Америку, це Moby. В рок-музиці мені також подобається чимало артистів.

Жане-Мішеле, як мені відомо, ви давно колекціонуєте окуляри, різних роботів, старі мотоцикли та машини. Що є найдорожчим для вас, і що ви придбали останнім часом?

- Так, я й досі збираю деякі моделі роботів. Мені дуже подобаються російські та німецькі моделі 1930-1940-х років. Інколи шукаю щось нове, але останнім часом все ж менше цікавлюсь такими речами і більше намагаюсь зрозуміти природу країн, міст, людей. 




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.