Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Клички не потрапили на екран

З 7-го жовтня в українських кінотеатрах мусила б з’явитися біографічна документальна стрічка «Клички» про славний дует українських боксерів-чемпіонів, та з невідомих причин компанія-дистриб’ютор зняла фільм з прокату
Клички не потрапили на екран

Навряд чи це сталося через нещодавню заяву Віталія Кличка про відмову брати участь у виборах міського голови Києва і, натомість, про початок його підготовки до балотування у президенти України. По-перше, дистриб’ютори навпаки на цьому могли б зіграти, а по-друге, політичні викрутаси до кіно мають стосунок лише у вигляді матеріалу для створення фільму. А Клички вже відіграний матеріал у прямому сенсі: в кіно всі свої, які тільки могли, акторські таланти втілили, граючи самих себе то у друга Тіля Швайгера в «Красунчику», то в «11 друзях Оушена». Сміливо можна сказати, що «Клички» Себастіана Дехнхардта — це вершина їх кінематографічної кар’єри, хоча у фільмі вони не грають, а живуть.

З точки зору кіно, фільм справді непоганий. Нехай у першій половині він дещо загальмовує свою початкову спринтерську ходу, та друга половина і фінал стають переможними у боротьбі за увагу та позитивне рішення глядача. Життя боксерів телевізійник-документаліст Себастіан розібрав досить детально, і вклав його у сталу, всім зрозумілу форму коментарів-у-кріслі-перед-камерою самих боксерів та їх батька, матері, тренерів і відомих побитих (і недобитих) боксерів.

Коментарі перемежовуються матеріалами з сімейного архіву Кличків та записами  матчів. Тобто режисер, як і мусив для телебачення, зробив фільму максимально інформативним, з кількома цікавинками: що Клички, коли їх запросив до себе додому відомий промоутер Дон Кінг, відмовилися від співпраці з ним, побачивши, що той  «грає» на механічному піаніно; що брати майже на рік посварилися і що Володимир після свого програшу 2004-го року, звільнив усю команду.

А от у статус прокатного проекту «Кличків» вивела саме друга половина, повна драматичних моментів: прикрий програш Кличка-старшого в 2003-му, коли бій припинили за рішенням судді через розсічення брови у Віталія; програш Кличка-молодшого, Володимира, того ж  і наступного року.

Власне, друга половина фільму — однозначно за Володимиром. З одного боку, це зрозуміло, бо він, красунчик і відомий бабодур, є зіркою жіноцтва України та Німеччини. А з іншого, здається, що Віталія свідомо, певно з його відома, трохи сховали в тінь. Звісно, сховати його не так вже й просто.

Але участі Віталія в Помаранчевій революції та й у наступній політичній діяльності — Київраді та фракції УДАР — приділено очевидно менше часу, ніж усьому іншому. Ніби підтверджуючи свою все більш виправдану аполітичність Віталій й говорить про це у фільмі. Тоді не зрозуміло, з якого дива він знову вирішив взятися за старе, та й ще так гучно, — йти у президенти, вже прокладеним шляхом бодібілдера Шварценеггера.

Та зараз немає сенсу шукати відповідь на питання шляхом додумування, на чий млин він погодився лити воду — те, що вибори він не виграє, і дитині зрозуміло. Є сенс задати кілька питань щодо фільму.

Наприклад. Чому ні Володимир, ні Віталій ні словом не згадують про інших, окрім батька і матері, своїх родичів, ніби їх сім’я з Марсу прилетіла. Чи це пов’язане з загибеллю певних родичів під час  Голодомору або під Другої Світової (на Вікіпедії говориться про «приналежність до єврейського народу прадіда і його родини по лінії батькової матері»)?  І чому телевізійник Себастіан Дехнхардт, що мусив не одну собаку з’їсти на викопуванні зі всіляких схованок старанно прихованого, так граційно і легко обійшов одну з найбільших таємниць Кличків, лише зазначивши її — як в середині 90-х Віталій не з’явився на зазначений турнір в Німеччині, бо загубився десь у Бангкоку. Як він загубився? Чому? І з якою діяльністю було пов’язаний його відліт у такі далекі краї? Про інші «темні плями» братів, пов’язані зі стосунками і діяльністю з кримінальними авторитетами, режисер взагалі не згадав.

Те, що в кінематографічній версії життя братів Кличків, негативні моменти відсутні, можна пояснити лише тим, що «Клички» є добре продуманим і змонтованим замовним фільмом, а не документальним дослідженням журналіста.

Найсмішніше щодо історії з «Кличками» і їх зняттям з прокату це те, що за день до запланованого виходу документального фільми про боксерів, виходить художній фільм про боксерів, «Реальна сталь». Різниця не тільки в форматі — «Реальна сталь» оповідає про боксерів-роботів з не надто віддаленого майбутнього, і виглядає межево чесним: він нікому не співає панегірик, він прямо каже, що хоче заробити на нас гроші. В такому контексті і прямо викладена правда підкупає. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено