Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Ноллівуд у Києві: нігерійці знімають кіно в Україні

«Легка, мов пір’їнка» – перший український фільм, зроблений для Нігерії з тамтешніми акторами
Матеріал друкованого видання
№ 41 (206)
від 6 жовтня, 2011
Ноллівуд у Києві: нігерійці знімають кіно в Україні

Нігерія посідає друге місце у світі за обсягом кіновиробництва після Боллівуда, далеко випереджаючи в цій гонитві знаний Голлівуд. Утім, про це відомо віддавна: за інформацією «Вікіпедії», 2006-го було знято аж 872 нігерійських фільми, що трохи менше (на 200 стрічок), ніж того самого року було зроблено в Боллівуді, але більше ніж удвічі за голлівудські показники. Неймовірна як для нас кіноактивність пояснювалася вкрай малими бюджетами стрічок. Проте, на думку одного з найвідоміших нігерійських акторів Остіна Ебоки, який брав участь у зйомках фільму «Легка, мов пір’їнка», інформація, поширена в мережі, не збігається з реальністю. Тиждень наводить його спростування найпоширеніших хибних уявлень про Нігерію та Ноллівуд.

Читайте також: Без спецефектів

Дешево знімають лише ідіоти

Коли ініціатор фільму «Легка, мов пір’їнка» українець Ігор Марон приїхав до Нігерії, він був упевнений, що кошторис проек­­ту не перевищуватиме $25 тис. Напевно, його орієнтиром слугувала інтернет-інформація про $15 тис. як середній бюджет нігерійського фільму. Остін Ебока відкрив йому очі. Часи змінилися, і тепер середній бюджет коливається між $70–75 тис. 2009 року в Лос-Анджелесі знімався нігерійсько-амери­­кан­­сь­­кий фільм «Ije», у якому тільки виконавиця головної ролі отримала $35 тиc. гонорару (в цілому стрічка коштувала $2,5 млн). З копродукціями загалом справи дуже добрі, малих бюджетів у цьому випадку не передбачається. Наприклад, ніге­рійсько-британські стрічки 2006-го «Дивовижна легкість» режисера Дже­­та Амата та «Спадок» Томаса Ікімі мали бюджети відповідно Ј400 тис. і Ј500 тис. На жаль, цих фільмів і вдень зі свічкою не знайдеш. А ось стрічок із відвертою треш-якістю – будь ласка, дивись на YouTube. «Але такі режисери, як Стівен Спілберґ, не викладатимуть свої роботи в мережі, чи не так? – доречно запитує Ебока. – Коли Андрій закінчить фільм, ми його теж не оприлюднюватимемо в інтернеті. На противагу тисячам інших режисерів із ручними камерами і своїм «продуктом».

У Нігерії є кінопрокат

На початку 1990-х у Нігерії, на кілька років пізніше, ніж в Україні, почався відеобум. Кінотеатри через економічну кризу майже повністю позакривалися, натомість розвинулося «домашнє кіно». І всі відразу захотіли стати режисерами. «Навіть продавець шин міг почати знімати чи продюсувати фільми», – розповідає Остін. Знімали за копійки, записували «продукт» на диски і продавали в маленьких палатках так само дешево, але масово, часом тиражем 50–100 тис. примірників! На такій торгівлі зробили собі гроші перші бізнесмени (згаданий процес добре відображено в данській документалці 2007 року «Good Copy Bad Copy»). Але ера DVD минула. І про це, виходячи зі статей у мережі щодо нігерійського кіно, ніхто нічого не знає. Щодо питання, чи є в Нігерії кінопрокат, Остін Ебока – «Oh, please!» – довго і до сліз сміявся. Перше, що він зробив, коли до нього приїхали українські продюсери Ігор Марон і Філіпп Рожен, – повів їх гуляти Лагосом, заходячи в місцеві кінотеатри. Раніше, наприклад, у цьому місті, де мешкає 7 млн людей, були старі кінотеатри, але їх зруйнували, щоб побудувати но­­ві. І там показують нові стрічки.   

На найбільшому кіносервері світу – imdb.com – нігерійських фільмів як у комара сала – лише з десяток. Та прикметно, що нав­проти драми 1971 року «І прийшло знищення», екранізації однойменного, найпопулярнішого і найбільш читаного у світі нігерійського роману письменника Чинуа Ачебе, стоїть досить високий бал 7,6 із 10 можливих, а в сучасної нігерійсько-амери­­­кан­­ської комедії «Крізь скло» 2008-го узагалі 9,5!

Приблизно між 1990-ми і 2000-ми, поміж малим і великим кіно, вдало обігруючи назви «Голлівуд» і «Боллівуд», з’яви­­лася назва місцевого кіновиробництва – «Ноллівуд». А вже наприкінці 10-х років XXI століття, за словами Остіна Ебоки, Ноллівуд здолав рівень валових надходжень у $2 млрд (хоча в інтернеті, говорячи про обсяг кінобізнесу Нігерії, називають у 10 разів меншу цифру – $200 млн; в англомовній «Вікіпедії» зазначено $500 млн). У 2007 і 2008 ро­­ках було знято два документальні фільми про Ноллівуд: «This Is Nollywood» і «Nollywood Babylon». Останній навіть брав участь в офіційному конкурсі «Санденсу» 2009-го. І там ішлося про те, що на той час у Нігерії знімалося 1200 стрічок на рік.

Нігерійське кіно не тільки для своїх

З огляду на специфічність досить закритого кінопрокату Сполучених Штатів і спрямованість кіно Нігерії найбільший попит на тамтешні фільми на Африканському континенті. Також значною цільовою аудиторією нігерійського кіно є діаспори в Європі, Північній Америці та Карибському регіоні. А ще в кінобізнесі Нігерії орієнтуються на Англію. Що й не дивно: донедавна країна була колонією Великої Британії. Наразі прем’єри значущих нігерійських фільмів відбуваються в Лондоні. «Певний успіх цих стрічок, – каже Остін Ебока, – пов’язаний з орієнтацією місцевих режисерів на розважальність і сімейність. Недаремно наше кіно називалося в 1990-х домашнім: люди, що купували DVD, показували їх своїм і сусідським сім’ям, і всі від цього отримували радість. Вони возили фільми і за кордон, переглядаючи разом із родичами й друзями, вихідцями з Нігерії. Власне, на цьому створеному попиті й почали зароблятися перші гроші нашого кінобізнесу».    

У Нігерії не живуть на один долар на день

«Вау! – вигукує Остін Ебока щодо інформації з інтернету про життя «двох третин нігерійців на один долар на день». – Звідки ви таке взяли? На чому ґрунтуються ці дані? Приїдьте до нас і подивіться, як ми зараз живемо! Нігерія з тих країн, де людина може піти спати з порожніми кишенями, а прокинутися мільйонером. Так, через проблемний уряд у багатьох немає роботи. Офіційної. Але люди часто приховують свої статки. Займаючись комерцією, купуючи і перепродаючи, мають неафішовані бізнеси, що не враховані в податках… Квиток у кінотеатр, скажімо, в Лагосі коштує 1000–1200 наших найр, тобто $8–10».

Читайте також: Політ коректності

У нігерійському кіно немає табуйованих тем

Раніше головною забороненою для нігерійського кіно темою була оголена натура. «Тепер, – каже Остін Ебока, – у Нігерії знімають усе, що захочете. Зараз уся Африка стала відкритішою, так би мовити, більш інтернаціональною. Нині у фільмах і цілуються, і кохаються, і нікому немає діла. Це не табу. І заборони на такі сцени немає. Окрім, звичайно, для дітей». Власне, відсутність централізованої заборони якихось тем чи навіть фільмів підтверджує і список країн, де цензура в кіно є і стоїть у повний зріст, – у ньому взагалі немає Нігерії. Натомість у державі наявні соціальні проблеми: пов’язані або з неможливістю їздити до інших країн чи навіть інших районів самої Нігерії, або з традиціями та сімейними цінностями. Наприклад, патріархальна система виховання та життя в нігерійському суспільстві накладає стереотип на поведінку, змушуючи дітей танцювати під дуду батьків. А люди прагнуть нового, іншого, цікавого. Фільм «Легка, мов пір’ї­­нка», у якому знімається Остін, поєднує ці дві «проблеми». «Тому це історія, яку хочеться побачити, бо вона близька нігерійцям. Це оповідь про дівчину-нігерійку, яка живе в Україні й бере участь у пісенному шоу… Коли зняли стрічку «Останній король Шотландії» про події в Уганді, нашим глядачам було дуже цікаво. Гадаю, їм так само буде цікаво подивитися через кіно на Україну. Цей інтерес і є бізнесовою зачіпкою, і ми на неї робимо найбільші ставки… Ось про що мистецтво – про реальність».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено