Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Ностальгія

«Опівночі в Парижі» – чергова комедія незручних ситуацій від Вуді Аллена
Матеріал друкованого видання
№ 41 (206)
від 6 жовтня, 2011
Ностальгія

Інтелектуальний паразит Аллен знову на коні. І улюблений Париж зробив одним із головних героїв фільму, і звичний спосіб розбирати людей по гвинтиках використав. При цьому анітрохи не хвилюючись, що «місто закоханих» до нього знімали безліч разів і спосіб його – справжній паразитизм на самому собі. Адже шокувати людину, а потім із цікавістю спостерігати за її реакцією – це фактично запатентований ним сценарно-режисерський хід. Хоча віддамо належне невротикові й водночас психоаналітикові Аллену: незважаючи на його нахабність і нарочитість та штучність придуманих ним фільмових ситуацій, він досить тонко розбирає людей.

Попередня стрічка режисера «Ти зустрінеш таємничого незнайомця» цілком могла би вважатися його наймудрішою роботою, намальованою проникливим і досвідченим живописцем людських історій, доль і натур. В «Опівночі…», на відміну від «… незнайомця», важливим є сюжетний хід: герой, трохи «намаханий» американський письменник, що приїздить із дружиною до Парижа, однієї ночі опиняється в компанії людей, які вдягнуті у вінтажне, танцюють під старе, називаються Фіцджеральдом і Гемінґвеєм і планують їхати до Гертруди Стайн…

Увесь смак цього авторського сальто-мортале в незрозумілості: чи герой справді перенісся і щоночі переноситься в 20–30-ті роки XX сторіччя, чи це плід його уяви, чи недешевий жарт. Ситуація і далі не прояснюється. Та й не треба! Саме на цьому наполягає Аллен, а ми можемо дозволити собі зіграти в цю гру чужих візій. Бо Париж – фантастичне місто, де уявне може стати реальним: опівночі зі звуком дзвонів до вас насправді може під’їхати раритетна машина з Гемінґвеєм на задньому сидінні, й ви вирушите до Стайн і Пікассо. Поза сумнівом, фантазія Аллена не є медовою – він увесь час домішує до неї свого фірмового дьогтю, насичує розмови героїв іронією і міжрядковим чорним гумором, протиставляючи ідеалізоване минуле потворності сучасного… Ностальгія 75-річного старого, скажете ви, і частково матимете рацію. То й що?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено