Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 жовтня, 2011   ▪   Олена Максименко   ▪   Версія для друку

На Житомирщині оживили Середньовіччя

З ініціативи археологів у місті Олевськ планується музей-реконструкція середньовічного городища
На Житомирщині оживили Середньовіччя
Фотогалерея: На Житомирщині оживили Середньовіччя (зображень: 8)

На розкопі древлянського городища «Бабина гора» в містечку Олевськ Житомирської області засіяли ділянку жита. Засівали весело, з ритуальними танцями та дегустацією місцевого медового напою – можливо, щось подібне вживали і в середні віки. Коли озимина достигне, вона впишеться в експозицію новітнього, першого в Україні музейного комплексу під відкритим небом, який відтворюватиме стародавнє городище.

Подібні комплекси – не новина для європейських країн. Музей Скансен у Швеції демонструє буття минулих століть – будівлі, пекарні, завод скла, флора і фауна – все відтворено максимально достовірно. Поширеною є така практика в Польщі, Чехії, Угорщині. У наших краях знані й шановані музей на кшталт Пирогово, Мамаєвої слободи чи Шевченківського гаю, проте вони представляють швидше етнографію, аніж археологію. Розважальний парк «Київська Русь» являє собою досить таки ґрунтовну (хоч і не довершену, за словами її творців) реконструкцію із насипними валами, дерев’яними спорудами, але знов таки, артефактів реальних там немає.

Оборонні споруди в Олевську представлені, за найсміливішими припущеннями, починаючи від VIIі по XIIІ століття, – розповідає археолог, кандидат історичних наук Петраускас Андрій Вальдасович. Всередині розкопу можна бачити зріз, де різні століття «читаються» шарами за різними відтінками та структурою ґрунту. Поки що це представляє інтерес лише для вузького кола науковців, проте вже влітку безцінні сліди середньовіччя будуть доповнені колоритними реконструкціями, і відвідувачі музею зможуть бачити змодельований на підставі реальних споруд давній град – оборонні, житлові та господарські споруди, скуштувати воду із колодязя, який колись живив собою ціле місто. За словами ініціаторів, це буде музей, де, на противагу більшості класичних музеїв, експозицію можна і треба відчути на доторк.

Наразі перед ініціативною групою стоїть ряд питань, яким і було присвячено круглий стіл та ряд доповідей. Яке саме століття взяти за основу реконструкції? «Репліка» (тобто, досить дороге і ретельне відтворення артефактів давнини за автентичними технологіями) чи «новоділ» (більш дешеве, «штамповане» відтворення старовинних предметів)?

Задуманий музей, окрім всього, вирішить проблему збереження археологічного матеріалу (адже, за словами археологів, надмір однотипної кераміки не приймають у переповнені фонди, а в музеї вони служитимуть науці та водночас тішитимуть туристів можливістю потримати в руках, скажімо, глек Х століття). Неабияку вигоду він становитиме і для периферійного містечка. Можливість зануритись в атмосферу середньовічного граду, де крутися гончарне коло, стукають молоти по наковальнях, проводяться турніри та екскурси в історію – інтелектуальна розвага, навчання у ігровій формі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Темою розмов номер один у всіх луганчан уже три роки залишається «хто і де провів літо 2014-го». Як у шкільних творах, коли у вересні треба було пригадувати й вигадувати щось, аби здивувати однокласників та вчительку, якщо твої канікули проминули геть звичайно.
    27 травня, Вікторія Малишева
  • Єдина система водозабезпечення, яка функціонує всупереч наявній лінії розмежування, потерпає від купи проблем, вирішувати які вкрай важко: економічних, екологічних, технічних.
    27 травня, Єлизавета Гончарова
  • Що таке трампономіка і чи має вона значення для українців
    27 травня, Любомир Шавалюк
  • Зустріч голів країн НАТО минула без гучних рішень
    26 травня, Юрій Лапаєв
  • Російські газотранспортні проекти як загроза для Європи
    26 травня, Юрій Лапаєв
  • Нова робота Джефа Кунса – гігантська копія порцелянової скульптури української художниці Оксани Жнікруп – протягом тижня була однією з топових тем західних мистецьких видань і українських соцмереж. Формально про плагіат не йдеться (лише про легітимне копіювання), але й поза цим аспектом тема вже оголила безліч цікавих питань.
    26 травня, Олена Кухар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено