Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 вересня, 2011   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Вірші замість бомб

Томас Вольфарт: «Поезія здатна впливати на масову свідомість. Навіть надихнути на протест»
Матеріал друкованого видання
№ 37 (202)
від 8 вересня, 2011
Вірші замість бомб

Гість Ґете-Інституту, що підтримував організацію фестивалю MERIDIANCZERNOWITZ, доктор гуманітарних наук з літератури та музики, директор-засновник LiteraturwerkstattBerlin(Інститут літератури), ініціатор і керівник великих міжнародних проектів, таких як LiteratureExpressEurope2000, сайт lyrikline.orgі Берлінський поетичний фестиваль, Томас Вольфарт ділиться враженнями про захід та міркуваннями про роль поезії в сьогоденні.

Я надзвичайно щасливий, що мене запросили на фестиваль до Чернівців. І приїхав сюди з абсолютно відкритим серцем. Насамперед мене здивувало місто, тут практично немає зруйнованих будинків. Думаю, кращого місця для такого заходу годі й шукати. Ми зустріли поетів із кількох країн, міжнародні поєднання, як, скажімо, України і Молдови, виявилися несподівано цікавими.

Як організатор поетичного фестивалю в Берліні я знаю, наскільки важливо зробити поезію зрозумілою для всіх. Усвідомлюю, що це коштує надзвичайно дорого для вас і втілити це на 100% можливості немає. Але хотілося б, щоб перекладу було більше, тобто щоб дійство було зрозумілішим.

Поезія як мистецтво ближча до музики, її важливо чути. Саме звуковий і візуальний ряди визначають якість твору.

На фестивалі я відкрив для себе багато молодих імен. Звичайно, таких майстрів, як Сергій Жадан та Юрій Андрухович, у нас знають, проте було цікаво побачити молоде покоління поетів Східної Європи. Участь у цьому заході стала для них неабиякою нагодою. Єдине, що лишається незрозумілим, – хто і за яким принципом обирав авторів? Це не критика, це просто привід задуматися. Схоже, це вирішують директори та організатори фестивалю на свій розсуд. 

Організовуючи фестиваль у Берліні, ми намагалися перенести поезію в площину естетики. Проводили майстер-класи з мистецтва перекладу поезії та її правильної інтерпретації. Скажімо, один і той самий меседж німецькою та корейською чи китайською мовами доноситиметься до загалу зовсім по-різному. Люди працюють над перекладами поезій три-чотири дні, потім ми показуємо це аудиторії. Пізніше виходять відповідні книжки та диски. Поєднуємо поезію з музикою, танцем. Презентуємо таку річ, як «довга поема» – твір обсягом 60–70 сторінок. Сцена для читання вподібнюється до театральних підмостків. 

Ідея в тому, що поетичний твір, записаний на папері, тією чи іншою мірою подібний до нот, до партитури. І для того щоб оживити його, потрібен інструмент. Це може бути симфонічний оркестр чи рок-бенд. Найкращий інструмент – людський голос, який робить вірш живим.

Поезія – це душа. Слова, естетика, голос і тіло є оболонкою. Важливо вміти правильно передати цю душу з однієї оболонки в іншу. Ми організовуємо навчальні програми для дітей будь-якого віку. Заняття відвідують від 10 до 12 тис. учнів на тиждень, і це ще не межа!

Навіть якщо автор не вміє достатньо гарно прочитати свій твір, він є оригінальним у його виконанні. Це надзвичайно важливо для сприйняття і розуміння. Навіть якщо авторський вірш виконуватиме професійний актор, це не гірше, але не те... Утім, я переконаний, що хорошу поезію прочитати погано неможливо. Чесно кажучи, не знаю поетів, які не могли б виконувати на пристойному рівні свої твори. Авторське виконання – це завжди оригінал. Звичайно, якщо говорити про перформаційне читання поезії, то воно потребує більшої експресії, але це вже дещо інша тема. Ще одна важлива річ – мова тіла, яка фактич­­но відтворює структуру вірша.

Митець має іти до глядача і безпосередньо давати йому те, що він робить. На цьому фестивалі я побачив величезну кількість молоді, можливо, студентів. Людей середнього віку небагато. Не знаю, скільки з них було журналістів... Але на всіх заходах, де я був, більшість аудиторії становлять самі поети. Говорячи про аудиторію, що маємо на увазі? Ми повинні усвідомлювати дві сторони поезії: поезія в книжці неізольована, незахищена, але виконання автором фактично представляє її. Вірш на сторінках збірки – це для мене, як я вже казав, партитура, що потребує інструменту – голосу. Зверніть увагу: авторських книжок продано лише кілька штук, але яка величезна аудиторія зібралася послухати живі виступи! Те саме нещодавно відбувалось із поп-культурою: потрібно було постійно давати концерти, іти просто до людей, адже ринок CD фактично вже не діє.

На сьогодні поезія стає все популярнішою. Знову-таки не йдеться про продаж книжок. Поезія базується на мові, вона є мистецтвом мови значно більше, ніж проза, адже остання – це насамперед розповідання історії. Спостерігаючи за поезією, можна побачити, як змінюється і розвивається мова, як слова набувають нових значень. Навряд чи англійській мові на користь її емпіризм і загальновживаність, але ж усі більш-менш говорять саме англійською. 

Поезія здатна впливати на масову свідомість. Коли я бачив, як Жадан читав під музику свої вірші соціального спрямування і як молодь захоплено танцювала – це свято; ці ритмічні рухи тіла під веселе «Є, є, є!» – це реальна нагода відкрити свідомість, очі, розум! Усе це в силах поезії! Хоча, звісно, загалом такий вплив відбувається значно довше. Ще один приклад подібного впливу – Хамада Бен Амор, відомий як Ель Генерал (El General Tunissa), виконавець поезій на політичну тематику під реп, вважається натхненником Жасминової революції в Тунісі. Його було ув’язнено, але записи з виконанням поезій поширювалися в інтернеті й спричиняли шалений ажіотаж поміж підлітків. Люди використовували його тексти як гасла під час демонстрацій. Проте такі випадки поодинокі. 

Торік на Берлінському фестивалі поети з Чилі й Німеччини влаштували цікавий хепенінг: кілька тисяч віршів розкидали з гелікоптера. Це було надзвичайно ефектно, такий собі дощ! Зокрема, в деяких людей старшого покоління на очах виступили сльози – вони пам’ятали, як із літаків так само кидали бомби, що руйнували їхні міста...

Читайте також: Обсервація містифікатора


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Уміння викладати довго вважалося вродженим. Реформатори ж доводять, що найкращими вчителями стають, а не народжуються
    26 червня, The Economist
  • Історія «тіньового бізнесмена» сталінської доби
    26 червня, Валерій Примост
  • Найефективніше допомогу витрачають у бідних країнах з адекватним управлінням. Але вона до таких не потрапляє
    26 червня, The Economist
  • Зустрів днями колишнього колегу, з яким іще до війни разом працювали на складах мережі супермаркетів «Брусничка».
    26 червня, Станіслав Васін
  • «Це не популізм», — заявив Алессандро ді Баттіста з «Руху 5 зірок» (M5S), коли 5 червня з’явилися результати першого туру місцевих виборів в Італії. «Це не протест. Це хороша політика». Кандидат на посаду мера Рима від M5S Вірджинія Раджі набрала 35% голосів. Це найбільший прорив M5S після загальних виборів 2013-го, коли рух здобув чверть голосів.
    25 червня, The Economist
  • У розмові з Тижнем заступник генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків з наукової роботи, мистецтвознавець Олена Живкова розповіла про тонку справу музейної атрибуції, яка розкриває секрети експонатів, про музейний аудит та особливості інвентаризації.
    25 червня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено