Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 вересня, 2011   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Вірші замість бомб

Томас Вольфарт: «Поезія здатна впливати на масову свідомість. Навіть надихнути на протест»
Матеріал друкованого видання
№ 37 (202)
від 8 вересня, 2011
Вірші замість бомб

Гість Ґете-Інституту, що підтримував організацію фестивалю MERIDIANCZERNOWITZ, доктор гуманітарних наук з літератури та музики, директор-засновник LiteraturwerkstattBerlin(Інститут літератури), ініціатор і керівник великих міжнародних проектів, таких як LiteratureExpressEurope2000, сайт lyrikline.orgі Берлінський поетичний фестиваль, Томас Вольфарт ділиться враженнями про захід та міркуваннями про роль поезії в сьогоденні.

Я надзвичайно щасливий, що мене запросили на фестиваль до Чернівців. І приїхав сюди з абсолютно відкритим серцем. Насамперед мене здивувало місто, тут практично немає зруйнованих будинків. Думаю, кращого місця для такого заходу годі й шукати. Ми зустріли поетів із кількох країн, міжнародні поєднання, як, скажімо, України і Молдови, виявилися несподівано цікавими.

Як організатор поетичного фестивалю в Берліні я знаю, наскільки важливо зробити поезію зрозумілою для всіх. Усвідомлюю, що це коштує надзвичайно дорого для вас і втілити це на 100% можливості немає. Але хотілося б, щоб перекладу було більше, тобто щоб дійство було зрозумілішим.

Поезія як мистецтво ближча до музики, її важливо чути. Саме звуковий і візуальний ряди визначають якість твору.

На фестивалі я відкрив для себе багато молодих імен. Звичайно, таких майстрів, як Сергій Жадан та Юрій Андрухович, у нас знають, проте було цікаво побачити молоде покоління поетів Східної Європи. Участь у цьому заході стала для них неабиякою нагодою. Єдине, що лишається незрозумілим, – хто і за яким принципом обирав авторів? Це не критика, це просто привід задуматися. Схоже, це вирішують директори та організатори фестивалю на свій розсуд. 

Організовуючи фестиваль у Берліні, ми намагалися перенести поезію в площину естетики. Проводили майстер-класи з мистецтва перекладу поезії та її правильної інтерпретації. Скажімо, один і той самий меседж німецькою та корейською чи китайською мовами доноситиметься до загалу зовсім по-різному. Люди працюють над перекладами поезій три-чотири дні, потім ми показуємо це аудиторії. Пізніше виходять відповідні книжки та диски. Поєднуємо поезію з музикою, танцем. Презентуємо таку річ, як «довга поема» – твір обсягом 60–70 сторінок. Сцена для читання вподібнюється до театральних підмостків. 

Ідея в тому, що поетичний твір, записаний на папері, тією чи іншою мірою подібний до нот, до партитури. І для того щоб оживити його, потрібен інструмент. Це може бути симфонічний оркестр чи рок-бенд. Найкращий інструмент – людський голос, який робить вірш живим.

Поезія – це душа. Слова, естетика, голос і тіло є оболонкою. Важливо вміти правильно передати цю душу з однієї оболонки в іншу. Ми організовуємо навчальні програми для дітей будь-якого віку. Заняття відвідують від 10 до 12 тис. учнів на тиждень, і це ще не межа!

Навіть якщо автор не вміє достатньо гарно прочитати свій твір, він є оригінальним у його виконанні. Це надзвичайно важливо для сприйняття і розуміння. Навіть якщо авторський вірш виконуватиме професійний актор, це не гірше, але не те... Утім, я переконаний, що хорошу поезію прочитати погано неможливо. Чесно кажучи, не знаю поетів, які не могли б виконувати на пристойному рівні свої твори. Авторське виконання – це завжди оригінал. Звичайно, якщо говорити про перформаційне читання поезії, то воно потребує більшої експресії, але це вже дещо інша тема. Ще одна важлива річ – мова тіла, яка фактич­­но відтворює структуру вірша.

Митець має іти до глядача і безпосередньо давати йому те, що він робить. На цьому фестивалі я побачив величезну кількість молоді, можливо, студентів. Людей середнього віку небагато. Не знаю, скільки з них було журналістів... Але на всіх заходах, де я був, більшість аудиторії становлять самі поети. Говорячи про аудиторію, що маємо на увазі? Ми повинні усвідомлювати дві сторони поезії: поезія в книжці неізольована, незахищена, але виконання автором фактично представляє її. Вірш на сторінках збірки – це для мене, як я вже казав, партитура, що потребує інструменту – голосу. Зверніть увагу: авторських книжок продано лише кілька штук, але яка величезна аудиторія зібралася послухати живі виступи! Те саме нещодавно відбувалось із поп-культурою: потрібно було постійно давати концерти, іти просто до людей, адже ринок CD фактично вже не діє.

На сьогодні поезія стає все популярнішою. Знову-таки не йдеться про продаж книжок. Поезія базується на мові, вона є мистецтвом мови значно більше, ніж проза, адже остання – це насамперед розповідання історії. Спостерігаючи за поезією, можна побачити, як змінюється і розвивається мова, як слова набувають нових значень. Навряд чи англійській мові на користь її емпіризм і загальновживаність, але ж усі більш-менш говорять саме англійською. 

Поезія здатна впливати на масову свідомість. Коли я бачив, як Жадан читав під музику свої вірші соціального спрямування і як молодь захоплено танцювала – це свято; ці ритмічні рухи тіла під веселе «Є, є, є!» – це реальна нагода відкрити свідомість, очі, розум! Усе це в силах поезії! Хоча, звісно, загалом такий вплив відбувається значно довше. Ще один приклад подібного впливу – Хамада Бен Амор, відомий як Ель Генерал (El General Tunissa), виконавець поезій на політичну тематику під реп, вважається натхненником Жасминової революції в Тунісі. Його було ув’язнено, але записи з виконанням поезій поширювалися в інтернеті й спричиняли шалений ажіотаж поміж підлітків. Люди використовували його тексти як гасла під час демонстрацій. Проте такі випадки поодинокі. 

Торік на Берлінському фестивалі поети з Чилі й Німеччини влаштували цікавий хепенінг: кілька тисяч віршів розкидали з гелікоптера. Це було надзвичайно ефектно, такий собі дощ! Зокрема, в деяких людей старшого покоління на очах виступили сльози – вони пам’ятали, як із літаків так само кидали бомби, що руйнували їхні міста...

Читайте також: Обсервація містифікатора


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено