Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 серпня, 2011   ▪   Мирослав Слабошпицький   ▪   Версія для друку

Ульяненко без цензури

17 серпня виповнився рік по смерті Олеся Ульяненка – єдиного в незалежній Україні офіційно забороненого письменника
Матеріал друкованого видання
№ 34 (199)
від 18 серпня, 2011
Ульяненко без цензури

У 1997 році я працював над першим серйозним сценарієм у своєму житті. Подумав, треба знайти якогось літератора, аби разом із ним це робити. Але довкола себе я не знаходив достатньо злого й радикального, з ким міг би дійти спільної мови. Мені трапилося на очі інтерв’ю Ульяненка, якого я ще не знав, в одному з київських видань. Потім відомий літератор старшого покоління на моє запитання про Олеся зауважив: «Та його знищить оце інтерв’ю. Він-то, може, правильно сказав по суті про якісь речі, але так не можна говорити, порушуючи всі правила гри». Від інших вже чув, що це людина з «душею, чорнішою за гуталін». Я сказав собі: «Це воно, треба мені з ним знайомитись». І зателефонував.

Він працював у ранковій програмі «Чайник» на СТБ, ми зустрілися біля входу до студії Довженка, поговорили. Олесь був у «глухій зав’язці», себто абсолютно не пив. Ми почаювали й домовилися щось разом робити. Мене вразила його манера думки, дуже сподобалося, як він швидко, аналітично й нещадно мислить. Сценарій я пізніше дописав сам, але ми стали хорошими друзями й до мого від’їзду 2003 року тісно спілкувалися, бачилися майже через день. Ульян жив на вулиці Гмирі, 72, без телефону. Так і помер, не провівши його до квартири й не приватизувавши її. Щоб зустрітися з ним, треба було їхати на Позняки, стукати у двері. Коли господаря не було, залишав йому записку (мобільні тоді вважалися розкішшю). Знайшовши той папірець, він спускався до автомата, що стояв біля під’їзду, й передзвонював.

Коли почала засідати НЕК (Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі. – Ред.), мені зателефонував мій друг, адвокат Олег Веремієнко: «Знаєш, яка х..ня починається?» Я досі вважаю, що ця справа (2009 року роман «Жінка його мрії» за висновком згаданої інстанції був визнаний порнографічним, книжку вилучено з продажу – Ред.) стала фатальною для Ульяна. Мені дуже соромно за Україну. Вважаю, що пляма цього періоду – назавжди. Люди, які це робили, в моїх очах не відмиються ніколи. Вони для мене нерукопотискальні.

На помаранчевому Майдані, Ульяненко був не на сцені, де стояли люди, частина з яких потім створила НЕК, а в натовпі, який допоміг президентові Ющенку прийти до влади. У революційному запалі Олесь казав: «Це Бог вивів людей на Майдан». Але в пізнішому інтерв’ю скаже: «Кучма був більш ліберальний, ніж наш пчєловод». Те, що трапилося після, стало для прозаїка великим розчаруванням. Причому хтось просто розчарувався, а Ульяненка ж цькували. А це річ неприпустима й ганебна. Висновок з усієї історії – такого не повинно повторитися ніколи.

Його приклад мене обнадіював. Я вважав, що можна жити так. Адже він, якоюсь мірою, праведно жив. Праведник. Не в тому розумінні, що не пив горілки чи не мав сексуальних стосунків із жінками. А саме в тому, що чесно ставився до свого дару, був у цьому плані достатньо безкомпромісний і, несучи його, попри все, не зсучувався й не продавався. Я дуже сподівався побачити його нагороди за життя. Але його раптом не стало. Мене це страшно вкурвило, яка несправедливість. Із цього і з’явився задум книжки його інтерв’ю, які він давав від 1994-го до 2010-го. У результаті вийшло щось на кшталт роману. Людина говорить упродовж 16 років. Вона змінюється, а через неї відчуваєш і метаморфози країни.

Олесь не залишив заповіту, звичайно. Він узагалі в цьому розумінні був унікальний. Я пам’ятаю, незадовго після нашого знайомства поставив мені геніальне запитання: «Старий, а ти не знаєш, по битовусі, як воно за квартиру платиться?»

За рік без Ульяненка я пережив велику депресію, і книжка допомогла мені з неї вийти. Якась спроба все виправити, але цього зробити не можна. Зараз на його могилі ставлять пам’ятник. Два його романи перекладають і планують видати в Чехії. Потрібно, щоб виходили книжки українською та іншими мовами, – це все, що ми можемо для нього зробити. Я був би дуже радий, якби вдалося налагодити співпрацю з вишами, щоби студенти могли безкоштовно отримувати права на оповідання Ульяненка і знімати за ними фільми. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено