Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Кіно без причини

Трешова «Гума» – рідкісний гість нашого кінотеатрального простору
Матеріал друкованого видання
№ 34 (199)
від 18 серпня, 2011
Кіно без причини

Цей фестивальний хіт за два роки обійшов понад два десятки кінофорумів світу, почавши з Канн. Щоправда, за певним винятком, усі ті імпрези мали жанрову орієнтацію на «фантастичні фільми». Тож присутність «Гуми» в конкурсі Одеського фесту минулого року бачилася радше сміливим і навіть екстремальним експериментом програмних відбірників, ніж банальним показом свого серед своїх. За жанром творіння Дюп’є – представник треш-горору, що характеризується зумисною поганою якістю, малим бюджетом і натуралістичним насильством. Утім, за великої домішки гумору воно не бачиться низькопробним продуктом. Ба навіть видається голлівудським блокбастером на тлі стрічок Еда Вуда. Звісна річ, фантастичну мандрівку живої шини дорогами й готелями Америки з убивствами випадкових кролів, ворон, чоловіків та жінок ані сюжетно класичною не назвеш, ані доброю в плані моралі. Але в тому-таки сюжеті можна розгледіти певний соціальний меседж, як-то у стрічках про зомбі Джорджа Ромеро: публіка, яка в біноклі спостерігає за екраном, – це шарж на притаманне людям бажання за всіма підглядати, а передивляння по телевізору в готелі всього підряд, від
аеробіки до гаїтянських танців та передач про тварин, – суто іронія щодо способу відпочинку середньостатистичного американця. Ну а фінал, коли живих шин-убивць стає із сотню й вони рухаються в напрямку Голлівуду, є відвертим виявом зневаги до продуктів «фабрики мрій».

Більшість подій  у фільмі є свідомо безглуздими. «Гума» – це гра, блазнювання, жонглювання людьми, фразами, образами, предметами, сюжетами різних фільмів та жанрами. Але вся ця купа кінематографічних шматків, збита блендером режисера в не вельми їстівну знеформленну масу, викликає сміх, майже протиприродний, на рівні не контрольованих думкою безумовних рефлексів. Словом, свою порцію щастя від «Гуми» отримають любителі й трешу, й абсурду, й кіноекспериментів.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.