Культура

  ▪   Дмитро Губенко

Фестиваль «АртПоле» повернувся у Карпати, але розгубив дорогою відвідувачів

Андрій Овчарук
12–16 липня своїх фанатів збирало легендарне «АртПоле» – фестиваль, який далекого 2003 року, на той час це були ще «Шешори», здійняв хвилю інтересу до української музики та етнічної культури. Уже потім майже в кожному регіоні виникали подібні збіговиська. Цього року, після кількарічної мандрівки на Вінниччину та в Одесу, фест повернувся до Західної України

«АртПоле» прийняла «Кузня» – територія колишнього колгоспу на околиці села Уніж, що її мистецька агенція «Наш формат» намагається перетворити на «територію селекції та гартування нової української еліти». Місцевість мальовнича, на схилах каньйону неподалік швидкоплинного Дністра, поруч із лісом та яблуневим садом, де й встановили намети відвідувачі.

Ветерани «Шешор-АртПоля», щоправда, скаржилися на брак місця (це, втім, врівноважувалося й значно меншою, ніж у Шешорах чи Воробіївці, кількістю відвідувачів) та на слабку насиченість мистецької програми. Справді, до початку вечірнього концерту зайняти всіх гостей фестивалю організаторам не вдалося. Кінозал, наприклад, був популярним, але не міг вмістити й половини охочих.

Відвідувачі, однак, не комизилися й знаходили собі розваги самі. Хтось займався рукоділлям, хтось купався у Дністрі. Діти, яких було на фесті чимало, збилися у зграйки та розробили власну програму. Дехто вже зранку був підозріло веселий і галасливий (тут хочеться згадати «Трипільське коло», організатори якого мудро забороняють уживання на території фестивалю алкоголю, тютюну та інших психотропних речовин).

Але ввечері територія «Кузні» оживала й починала вирувати: завдяки концерту. З двох останніх фестивальних днів для мене відкриттям став етногурт «Фолькнери», харизматичні солістки своїми жартівлими піснями змусили публіку верещати від захоплення. Вразили й австралійці з групи Wild Marmеlade, чиєю родзинкою є діджеріду – австралійська трембіта, яку кладуть на землю та яка видає направду фантастичні звуки.

А головне – «Артполю» пощастило з погодою! Сонечко тішило й організаторів, і учасників, і гостей фестивалю, нагадуючи, що попереду – ще майже півліта. До зустрічі на фестах!