Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 червня, 2011   ▪   Олександр Гаврош   ▪   Версія для друку

Місце зустрічі – Свидник

Українське свято у бескидському скансені на Пряшівщині
Місце зустрічі – Свидник
Олександр Гаврош

Свидник, невеличке 12-тисячне містечко поблизу словацько-польського кордону, вже давно став символом українців Словаччини. Розташоване посеред  українських (лемківських) поселень, які тягнуться смугою вздовж словацького та польського кордонів, воно знамените на всю країну трьома унікальними речами. Тут розташований найбільший в Європі музей української культури зі скансеном та картинною галереєю. Тут також знаходиться військовий історичний музей, який розповідає про найкровопролитніші бої на теренах Чехословаччини у Другу світову війну – за Дуклянський перевал. І, по-третє, тут щороку у червні відбувається Свято культури русинів-українців Словаччини. Це найбільший фестиваль на цілій Пряшівщині, який триває кілька днів і включає десятки різноманітних акцій. Тож, якщо вам забагнеться побачити, як живуть українці в словацькій частині історичного Закарпаття, то краще це робити на Свидницькому фестивалі (від Ужгорода до Свидника – 130 кілометрів).

Від фесту до фесту

Свидницький фестиваль є головною культурною подією року для тутешніх українців, своєрідним річним підсумком. Подібних фестин на Закарпатті нема. Натомість тут майже в кожному селі є фольклорні колективи, чимало з яких мають багаторічні традиції. Суть не тільки в тому, аби мати народних співаків, музикантів та танцюристів. Головне, аби була можливість показати своє мистецтво, аби була змагальність, творчий стимул для розвитку. І тут Союз русинів-українців Словаччини давно розробив мудру цілорічну програму різноманітних фестивалів по цілій Пряшівщині.

Тут і фестиваль фольклору в селі Камйонка на Старолюбовнянщині, і конкурс декламаторів «Струни серця» імені Ірини Невицької, і фестиваль драми та художнього слова імені Олександра Духновича,  і фестиваль духовної пісні у Снині, і  огляд народних пісень «Маковицька струна», відбіркові тури якого відбуваються по всій Пряшівщині. А завершенням такого бурхливого мистецького життя є Свято культури русинів-українців у Свиднику, де виступають переможці  конкурсів, що тривають протягом року.

Про розмах фестивалю свідчить його масштаби – у цьогорічному  взяло участь понад двадцять колективів із півтисячею учасників.  Хоча ще двадцять-тридцять років тому кількість фольклорних колективів на цьому святі була у два-три рази більшою, а свято відвідувало двадцять тисяч людей. Асиміляція невпинно бере своє, та й фольклор не має стільки прихильників серед нинішньої молоді. Хоча зусилля пряшівських українців щодо його збереження і популяризації гідні найвищої поваги.

Інтелектуальна складова

Окрім народного мистецтва, Свято культури русинів-українців має й інтелектуальну складову. Цього року відбулася наукова конференція, яку традиційно організовує Музей української культури, в котрій взяли участь вчені зі Словаччини, України, Польщі, Сербії, Румунії, Хорватії. Науковці говорили про асиміляційні процеси в Центральній Європі. Цікавою була зустріч і в Піддуклянській районній бібліотеці з письменниками з України та Польщі. На цей раз до свидничан завітали гості з Ужгорода та Любліна: дитяча письменниця Галина Малик та директор закарпатського видавництва «Ліра» Олена Кухарська, редактор культурологічного часопису «Lublin» Збігнєв Фронцек, письменник Войтех Пестка, перекладач з української Івона Василевська.

Слід відзначити, що Спілка українських письменників Словаччини, яку очолює Іван Яцканин, нараховує понад тридцять членів. Приблизно стільки ж, як і Закарпатська організація Національної спілки письменників України. При цьому українців на Пряшівщині у 35 разів менше, ніж на Закарпатті...  Уже доброю традицією є відкриття в рамках фестивалю виставки картин у виставковому залі Музею української культури. Цього разу демонструвалися півсотні творів художника Михайла Дубая, одного з найцікавіших українських митців Словаччини. Головна родзинка фестивалю у Свиднику – це можливість поспілкуватися з багатьма знаковими постатями української культури. Адже на це свято з’їжджаються не тільки українці з цілої Словаччини, але й з усієї Центральної Європи.

На лінії відродження

Останніми роками українцям Словаччини вдалося домогтися певних здобутків у спілкуванні з державними органами. До таких можна віднести поновлення україномовного репертуару Пряшівського театру імені Духновича (поставлено дві вистави), пропозицію Пряшівського самоврядного краю про створення Центру українського культури (у відповідь на відкриття Центру словацької культури в Ужгороді), збереження статусу Музею української культури у Свиднику.  Українську мову вивчають близько трьохсот учнів З’єднаної школи і гімназії імені Т.Шевченка у Пряшеві.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено