Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Просто життя

«Дерево життя» Терренса Маліка — це велике кіно про велике, що складається із дрібничок
Просто життя
http://www.epochtimes.com.ua

Небезпека, що в Канні «Дереву життя» дали «Золоту пальмову гілку» через шану до пристаркуватого безкомпромісного режисера-маргінала, була даремною. Це як раз ідеально Каннський фільм, у сенсі шедевру, які на Лазурному березі люблять відкривати і відкривають. Можна сказати навіть більше і гучніше, і без остраху бути осміяним за гіперболізацію: подібного до фільму Маліка не знімали з часів «Жертвоприношення» Андрія Тарковського. Фільми Ларса фон Трієра — і «Розсікаючи хвилі», і «Танцююча в темряві», і «Антихрист» — є шедеврами так само, проте питання у величині узагальнень і у позитиві. На відміну від Трієра, Малік розказав не локальну історію, що відбувається під мікроскопом режисера і глядача, а про колосальне єднання всіх історій: перша історія розпочалася із виникненням всесвіту, друга — нашої планети і життя на ній, а вже потім історія сім’ї, яка є водночас і продовженням історій попередніх, і невід’ємною частиною круговерті всіх історій загалом, і минулих і майбутніх. А головною складовою усіх історій — і життя загалом — Малік робить любов, яка є і суттю, деревом життя, і її ціллю. У Трієра любов — це болючий вирок життю, що закінчується смертю. У Маліка смерть не руйнує любов, а як і у Ісуса Христа, лише її укріплює, проводячи через біль випробування. «Життя має сенс поки є любов», — говорить за кадром голос героїні, матері, яка втратила одного із своїх трьох синів. І говорить вона це під фінал, після показу життя, його буденності, його радостей і болі, після переживань з приводу загибелі сина… після пізнання істини життя, як би претензійно це не звучало. Насправді, без претензії про «Дерево життя» говорити майже не можливо, бо маючи перед собою матеріал банальний, — як ростуть діти, як батько їх виховує, а мати — бавиться, як рідні сваряться, як тішаться, — важко собі уявити, тим більше, комусь передати, як ця банальність стає оригінальністю. Це як із життям: ось звичайна жінка, а за якийсь час вона вже при надії і носить під серцем нове життя...

Взагалі якихось пояснень щодо «Дерева життя» годі шукати. Починаючи від першого і закінчуючи останнім. Як Маліку вдалося отримати на цілком артхаузний проект 32 мільйони доларів, притому що всі його попередні фільми з фінансової точки зору були збитковими? Як йому дали знімати три роки і знімати без продюсерського тиску? Як фільм випустили в прокат, якщо він триває 2 години 18 хвилин і не є «Володарем перснів»? Можливо, фільм і коштував менше, а до 32 мільйонів виріс бюджет за рахунок затримок фільмування і замовлення режисером дорогих спецефектів. Може і з прокатом було менше проблем, бо ж в Канні дали «золото» і слава режисера майже скандальна. Та й критики його люблять. Та й історія, власне, не така вже й артхаузна. Це її вмонтування в космогонію було незвичним, а історія дуже «звична». Усі ці галактики, Сатурни і Юпітери, вулкани, гейзери і пустелі, увесь цей Discovery і National Geographic з синтезованими на комп’ютері динозаврами і зародженням життя дивують глядача, а от історія про сім’ю глядача не дивує, бо зрозуміла до найменших емоційних сплесків. Чи не у всіх було, як батько наказує щось синові зробити, як син робить, а в душі поступово назріває спочатку спротив, потім злість, а, зрештою, і ненависть і бажання вбивства? Чи не у всіх були дурні ігри з однолітками? Щасливі моменти з мамою? Чи не у всіх були моменти розпачу і гордості? Любові та гніву? У цьому приємний і унікальний парадокс «Дерева життя»: сюжетна лінія фільму вкрай проста і доступна для розуміння кожному, бо вона про кожну секунду кожної людини. Але у той самий момент, не простим і не доступним для розуміння є спосіб, яким Малік зібрав найбанальніші моменти, повставляв відмічені ним звичні природні деталі — сонячний зайчик на стіні, заворожуючий політ зграї птахів, — і вибудував насправді дерево життя на планеті Земля, від коріння, історії світу, до листочків, нас самих. Можна пояснити лінії, які складають креслення фільму, що батько — це сила, дисципліна і вкрай зрідка присутність вдома, мати — м’якість, любов і дім; що всі наші думки сьогодення і ми самі — це проекції минулого, а ми в дитинстві — це наші бажання вирости, і потрапити в майбутнє. Можна навіть осягнути плани Маліка щодо поєднання смерті людини із смертю зірки, а народження дитини — із зародженням самого всесвіту. Але ніяк не поясниш цю творчість, цей процес, цей прогрес в утворенні картини життя. Хіба що Богом, до якого Малік звертається через вуста героїв, героїні, берегині сім’ї, яка молиться щиро і щедро, у радості і в горі, і дякує, коли горе таки здолане з Його допомогою, і душу сина, Ним забранного, відпускає, Йому доручаючи…

Переоцінений Терренс Малік з його карколомними і порожніми красовитостями перших фільмів, «Пустирями» і «Днями жнив», здається, виконав те, для чого і був народжений: користуючись незаконними привілеями, зробив те, що без цих привілеїв йому ніхто в законний спосіб не дав би зробити в наші дні, коли б і Тарковський, гадаю, опинився б без роботи, бо відмовився б знімати «9 роту» чи «Адмірала». А разом з тим, народжений в сім’ї з трьох дітей, які всі були хлопчиками, як і в «Дереві життя», проставив пам’ятник-колос своїм двом братам, загиблим молодими.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня,
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено